• Кінозйомки сприяють зміцненню миру

  • П'ятниця, 10 серпня 2007 року

Двоє сімнадцятилітніх юнаків, Нір Айалон і Маджді Хафі, відправились у подорож за десять тисяч миль від свого рідного будинку, щоб відвідати кінофестиваль і стали нерозлучними друзями.

Що ж у цьому дивного? А те, що дуже малоймовірно, щоб ізраїльтянин Айалон і палестинець Хафі змогли б стати друзями на їхній батьківщині. Незважаючи на те, що вони живуть дуже близько один від одного, їх розділяють контрольно-пропускні пункти, стіни й довгі роки расової нетерпимості.

Минулого літа група із двадцяти громадян Ізраїлю й Палестини, включаючи Айалона й Хафі, відправилася в подорож з Ізраїлю у Ванкувер, щоб приєднатися до дев'яти юнаків і дівчат з Канади, для участі у двотижневій програмі Миру й Кіно на Гальяно-Айленд, що заходиться на північ від штату Вікторія.

Кінотабір «Хай живе Мир» (Peace It Together) був організований некомерційною організацією Creative Peace Network у Ванкувері. Ще в 2003 році режисери, ізраїльтянка Ріна Лазар і палестинець Адрі Хамаель, організували цей кінотабір для молоді Близького Сходу, з метою створення атмосфери миру й терпимості за допомогою спільної творчості й мирного діалогу.

Creative Peace Network об'єдналася з Gulf Island Film і Телевізійною Школою (GIFTS) для залучення молоді, як назвала це Лазар, «у взаємний процес творчості й розв'язання конфліктів». Спочатку 29 підлітків взяли участь у дводенній програмі, спрямованій на методи вирішення конфліктів.

«Ми вчилися слухати. Ми вчилися, як насправді слухати, а не просто чути. Коли ви сприймаєте інформацію, то спочатку обмірковуєте її перед тим, як винести якесь судження», - говорить учасник фестивалю Клоє Едбрук з Канади.

Під керівництвом кіно й телешколи GIFTS підлітки створили різноманітні драматичні, документальні й мультиплікаційні фільми. Короткометражна документальна драма «На одній лінії» навіяна неймовірною на їхній батьківщині дружбою Айалона й Хафі.

Фільм показує розвиток їхніх взаємин, зі сприйняття один одного через призму глибоко вкорінених стереотипів, до створення міцної дружби, що заснована на взаємній довірі й повазі. Фільм закінчується фантастичною сценою, у якій Хафі зустрічається віч-на-віч із Айалоном у ролі ізраїльського солдата контрольно-пропускного пункту. Злободенна картина «На одній лінії» демонструє, якими є суперечливими поняття відданості своєму народу й людству в цілому.

В іншій короткометражній драмі «Укритий туманом» ізраїльська й палестинська молодь працюють разом у школі-інтернаті для дитят-жертв палестино-ізраїльського конфлікту. Не відаючи про власне минуле, вони живуть в атмосфері єдності й згуртованості доти, поки в домі не з'являється один підліток, який чудом вижив, і який відкриває їм очі на факти історичного конфлікту їхніх ворогуючих між собою держав.

Вирішивши, що вони потребують більше інформації для формування обґрунтованої точки зору про свою історію, підлітки починають вивчати літературу, але незабаром усвідомлюють, що для мирного вірішення всіх проблем їм потрібно лише глянути в очі один одному.

Вони залишають острів, щоб поділитися своїми відкриттями з миром, визнаючи, що «На Близькому Сході буде дві рівноправних і незалежних держави. А Єрусалим? Він стане міжнародним містом з вільним і безпечним доступом для всіх бажаючих туди приїхати».

«Коли зустрічаються два чоловіки, кожний з яких вірить у те, що саме він є жертвою конфлікту, - говорить Хамаель, - то, якщо в цей вирішальний момент вони не змінять свої погляди, вони втратять свою силу». Він додав, що найбільшим випробуванням у створенні атмосфери довіри між підлітками є «збереження нейтральної й неупередженої позиції».

«Ми, організатори, приїхали безпосередньо з місця подій, що відбуваються зараз в Ізраїлі й Палестині, і в усіх є своя думка про конфлікт. Однією з найбільших труднощів, що стояли перед нами, була необхідність залишатися об'єктивними і безсторонніми, щоб забезпечити безпечне середовище для цих дітей. Тому що, якби ми почали їх критикувати й намагатися нав'язати їм наші погляди, то ми не змогли б створити атмосферу безпеки, якої вони так потребують».

Лазар говорить, що зараз вони організовують збір засобів для здійснення декількох проектів, один із яких - освітня програма, яку було створено для досягнення миру в школах.

«У нас є дуже цікавий проект, у який ми включили сім короткометражних фільмів у загальноосвітній курс, що, поряд з методичним посібником, можна буде використовувати в школах по усьому світі. Ми збираємося приділити особливу увагу ізраїльським і палестинським школам, однак зіштовхнулися з великими фінансовими труднощами».

«Це була боротьба, - говорить Лазар, - У нас є багато прихильників, але не вистачає дійсно великої допомоги для починань. Нам потрібні спонсори, які б забезпечили хоч одну третину нашого бюджету».

Шона Гудріч. Спеціально для Великої Епохи
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...