• Інтерв'ю з лауреаткою Оскара Хелен Мірен

  • П'ятниця, 8 червня 2007 року

28 січня Хелен Мірен була визнана гідною подвійної нагороди за її роботи у фільмах «Єлизавета I» і «Королева» на щорічній церемонії вручення нагород акторської гільдії в Лос-Анжелесі. Мірен також одержала «Оскара» за роль у фільмі «Королева».

Для власниці «Золотого глобуса» зіграти роль Її Величності королеви Єлизавети I не було важко, оскільки раніше вона вже майстерно виконала роль іншої королеви - Єлизавети I у британському міні-серіалі 2005 р.

Підготуватися 61-річній Мірен (за народженням Олена Василівна Миронова) до її королівської ролі акторці значно допоміг багатий досвід різноманітних ролей, зіграний за час її акторської кар'єри - включаючи п'ять королев і телевізійного детективу.

У її активі - 2 номінації на «Оскар» у минулі роки, кілька номінацій на «Тоні» і безліч різних нагород, отриманих за час її кар'єри у 80 фільмах, а цього року «Оскар» за кращу жіночу роль (серед номінанток були такі ветеранки, як Мірил Стріп і Джуді Денч).

Дивлячись на скромну акторку, яка виконала з таким блиском роль монарха її країни, важко повірити, що це Мірен зіграла королеву.

Яким би не було достовірним зображення сценаристом Пітером Морганом стосунків королеви із прем'єр-міністром Тоні Блером, режисер-ветеран Стефан Фрієрс став перед важкою проблемою, спробувавши розв'язати конфлікт між правом членів родини на особисту скорботу й вимогою публіки на демонстрацію відкритої жалоби.

Однак Мірен настільки талановито втілює в життя людину, чиїм ім'ям переповнені заголовки газет, що нам дійсно вдається відчути те, як смуток, викликаний смертю принцеси Діани, торкнувся членів королівської родини.



Велика Епоха: чи було випадковістю, що Ви були обрані на роль королеви у двох фільмах?

Хелен Мірен: Це було щасливою випадковістю, що я виконала роль королеви в обох фільмах. Я навіть не усвідомлювала, що мені доведеться грати двох королев, не лише поспіль одну за іншою, але й у той самий рік. Після зйомок «Єлизавети I» я була морально й фізично виснажена. У мене було лише два тижні відпочинку між зйомками у двох фільмах.



ВЕ: Яке принципове розходження між цим персонажем і образом Єлизавети I?

ХМ: Ми не маємо уявлення, як говорила або ходила  Єлизавета I, або як вона повертала голову, щоб посміхнутися. Нам відомо про те, яка була її особистість, тому що це було історично задокументовано. Але про особливості її натури ми не маємо уявлення. Усі її портрети, написані в такій манері, щоб їй підлестити. Вона контролювала свій образ. Єлизавета II ж не тільки жива дотепер, але й добре відома. Кожний знає, як вона говорить і виглядає, аж до її зачіски, тому я повинна була відповідати її образу, що повністю відрізняється від використання уяви для першої ролі королеви.



ВЕ: Ваше ставлення до монархії у Великобританії?

ХМ: Спочатку я була проти монархії. Точніше, я хочу, щоб у нас була така ж монархія, як у шведів - королівська родина, яка ходить за покупками в супермаркет. Я думаю, що так повинен поводитися кожен. Я б також хотіла бачити в супермаркеті кінозірок. Думаю, що існують свої цінності в існуванні символічного представника твоєї країни, культури й історії.

ВЕ: чи вдалося вам краще зрозуміти прем'єр-міністра Тоні Блера з позиції королеви?

ХМ: Не обов'язково з позиції королеви, але я думаю, що шлях Тоні Блера дуже яскравий. Одна із самих чудових сюжетних ліній, описаних сценаристом Пітером Морганом - це те, як політичні постаті, врешті, закінчують свою кар'єру. Королева пережила 10 прем'єр-міністрів - вона бачила їх вступаючими на посаду, пік їхньої популярності, а потім їхній відхід.

ВЕ: Ви зустрічалися з королевою?

ХМ: Мимохідь, 6 чи 7 років тому в неофіційній обстанові - під час чайної вечірки. Клое Севін`ї й мене повели з нею зустрітися. (Сміється). Навколо неї було багато людей і вона зачаровувала юрбу. Ця зустріч тривала всього 20 секунд, але вона була дуже милою.

ВЕ: Від вас як і раніше очікується реверанс навіть у неофіційній обстанові? Особливо зараз, з огляду на те, що Ви були відзначені Орденом Британської імперії.

ХМ: Так. Я думаю, що якщо ви перший раз зустрічаєтеся з королевою, то повинні, принаймні, вклонитися. Сама королева говорить: «Я не звертаю увагу на глибину реверансу». Але ви ловите себе на тому, що все-одно робите реверанс, хочете ви цього чи ні - з поваги.



ВЕ:  У «Королевах» Ви міняєте різні вбрання. Чи було серед них таке, котре змусило б вас відчути себе королевою?

ХМ: Немає якогось конкретного вбрання, тому що все воно дозволяло мені почувати себе справжньою королевою. Її вбрання варіюються від офіційних, які вона носить під час своїх обходів у Букенгемському палаці до більш повсякденних, які вона надягає у себе в заміській резиденції. Я підозрюю, що вона ніколи не одягається сама (у палаці), тому що зовсім не координує свої вбрання. Вона надягне жовту блузку, а зверху ще що-небудь рожеве й блакитне - начебто вона дістає з гардероба  першу річ, що потрапила до рук, не турбуючись про те, що із чим поєднується - як вона це робить у своєму заміському будинку, де вона найбільш щаслива й задоволена собою. Вона геть-чисто позбавлена марнославства.

ВЕ: Але вона  справді водила Land Rover?

ХМ: Цілком правильно - старий і стильний. Після закінчення зйомок «Єлизавети I» мій друг, який є головою телекомпанії, що зняла фільм, обідав з королевою невдовзі після цього й запитав у неї, чи бачила вона фільм. Вона відповіла: «Так бачила, і я думаю, що він чудесний». Він запропонував надіслати їй DVD з фільмом, на що вона сказала: «О ні, у нас немає DVD- програвача, тільки відеомагнітофон». Це було всього 8 місяців тому. Так мило, класична королівська родина.

ВЕ: Вам не було дивно бачити себе на екрані в образі персонажа набагато старшого, ніж ви виглядаєте в реальності?

ХМ: Насправді, мені це сподобалося. Я зіграла королеву, коли їй було 70 років, що на 10 років старше мого реального віку тоді. Це було полегшення, тому що я використала мінімум косметики, щоб згладити мій рот і зробити брови товщими. Мені не робили штучних зморшок або щось на зразок цього.



ВЕ: Вам вдалося вловити манеру королеви нахиляти голову.

ХМ: Я ніколи не дивилася в дзеркало або на фото, замість цього вивчала три фотографії королеви, які в мене були. Коли я була не на зйомках, я дивилася відеозаписи з її участю й читала книги про неї, щоб повністю зрозуміти її характер. Мені сподобалося бути королевою. Подібним чином я вивчала Єлизавету I, це вже стало моєю другою натурою.



ВЕ: Як Вам вдалося виявити людські риси, виконуючи роль знаменитості?

ХМ: Королева - це не знаменитість. Вона монарх, це щось інше й не має нічого спільного для того, щоб бути знаменитістю. Бути знаменитістю як Періс Хілтон або Том Круз - не одне й теж, що бути королевою. Вони виконують різні функції в суспільстві. Знаменитість «надягає посмішку перед камерою», у той час як бути символом країни - це схоже на Статую Свободи або гору Рашмор (прим. з.: гора Рашмор з висіченими барельєфами чотирьох президентів США є національним меморіалом країни). Це абсолютно різна робота.

ВЕ:  Чи вважаєте Ви, що ЗМІ повинні залишити принцесу  Діану в спокої після її смерті?

ХМ: Те, що я вважаю, не має значення. Зрештою, вона залишиться історією. Вона була важливою частиною життя наших ЗМІ, і я готова посперечатися на тисячу доларів, що до її смерті можна було сходити в будь-який газетний кіоск у будь-якому місці у світі в будь-який день тижня, і ви б неодмінно знайшли журнал з її фотографією на обкладинці. Я думаю, що її фотографували, і про неї говорилося в ЗМІ більше, ніж про кого-небудь іншого в історії.

ВЕ: чи не вважаєте Ви, що акторів представляють у дусі королівських осіб?

ХМ: Я думаю, що,  ви напевно праві. Актори й кінозірки виконують функцію «аристократії», як це роблять монархи. Вони живуть у «світі мрій»,  казкових палаців, привілеїв, багатства й слави. Але, безсумнівно, знаменитості відрізняються від монархів, оскільки в них є свобода вибору.

ВЕ: Після виконання цієї ролі, Вам не хотілося б попрацювати в іншому напрямку?

ХМ: Думаю так. Після зйомок в «Єлизаветі I» я відразу ж приступила до зйомок у телевізійному шоу «Головний підозрюваний: фінальний акт». Воно дуже відрізняється: сучасне, похмуре й сміливе. Це був мій шанс зайнятися іншою справою.

ВЕ: Там є сцена, де собаки щось беруть у Вас із рук? У Вас було для них частування?

ХМ:  Так, було - частування є незамінною частиною при дресируванні собак. Ми взяли групу коргі, і вони не були навчені для зйомок. Я повинна була з ними працювати, щоб змусити їх слухатися мене. Але я добре знаходжу мову із собаками й знаю, як домогтися того, чого я хочу. Мені подобаються коргі, тому що вони дуже кумедні. Розумію, чому королева тримає їх.

ВЕ: Ви прив'язалися до них?

ХМ: Так, забудьте про «Оскар». Я була б більше гордою, якби одержала приз із дресирування собак.

Бредлі Бельфор. Велика Епоха
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...