• Берлінале закінчився, а кіно буде.

  • П'ятниця, 24 лютого 2006 року
Берлінський кінофестиваль закінчився, але як і після будь-яких змагань, лише за декілька днів усвідомлюєш, що крім матеріальної винагороди (отриманої чи такої, що залишилась бажаною) привезено дещо більше. Можливість побачити „своє” поряд зі стрічками, як оскароносних, так і маловідомих, але талановитих режисерів з 55 країн, дозволяє порівнюючи оцінити потенціал українського кінематографа.

На доопрацюванні найчастіше залишається фінансова сторона української кіноіндустрії. Навіть бюджет позапланованого „шедевру” „Тарас Бульба”, з французьким актором Депардьє у головній ролі, ще невизначено. Планувалося, що і Франція, і Польща, й Україна виділять кошти, але хто, коли і скільки - досі не відомо.

Фінансового доопрацювання, але зовсім в інших розмірах, потребувала ще одна українська стрічка. „Штольня”. Українському трилеру режисера Любомира Ковальчука не вистачало мільйона гривень до фінального „виходу”: що ж, таке воно - болюче питання фінансування вітчизняного кінематографу.

З професійними кадрами проблем не виникало. Досвідчені майстри, які творять за власною ініціативою – такі люди серед нас присутні, а кіноуніверситети повільно, але впевнено готують нове покоління, яке зможе забезпечити зірковий склад акторів.

Чудова літературна основа фільму завдячує вмілому автору. Показати словами історію – важко, але можливо. Супербестселер Мішеля Уельбека - приклад того. А от стрічка німецького режисера Оскара Рьольєре „Елементарні частинки”, розчарувала суддів та глядачів Берлінале.

Кінематографічна напруга, переконливе емоційне наповнення, мета – доставити певне послання глядачеві – це невід’ємні штрихи успішної стрічки. Все це знають і обов’язково прийняли до уваги Степан Коваль і Олександр Шапіро, чиї роботи беруть участь в 56-му Берлінському фестивалі. Адже сама участь вже є свідченням того, що український фільм – цікавий. Наш кінематограф зараз у стадії „пошуків”, і як тільки знайде „нестачу” – шедеври українського кінематографу з’являтимуться частіше.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...