У далекій прекрасній країні, де тиша звучить, як найчарівніша музика, а повітря солодше, ніж мед, розкинулося Чарівне Озеро. Над лазуровою гладдю води на тонких міцних стеблинах щоранку розкривалися, вітаючи Світ і один одного, прекрасні лотоси. Кожен з них був неповторний і по-своєму дивовижний: білі, рожеві, червоні і навіть жовті та блакитні ... Чарівне Озеро із задоволенням віддзеркалювало їх у своїх водах. Одного разу на озері трапилася наступна пригода ...

Прекрасний білосніжний Лотос завів розмову з малюками-насінинками, які визріли у коробочці у середині квітки: «Любі мої дітки! Ось ви і стали зовсім дорослими, прийшов час вирушати в дорогу. Вас чекає складна і небезпечна подорож, в кінці якої кожен з вас зможе стати таким же прекрасним, як і всі мешканці нашого Світу. Пройти весь шлях і повернутися додому зможуть не всі. Слухайте мене уважно. У кожному з вас приховано 3 безцінних скарби. Якщо в хвилину небезпеки ви згадаєте про них, то зможете подолати будь-яке випробування. 3 скарби - це Чесність, Доброта, Терпіння. На світі немає такої ситуації, з якої вони не допомогли б вибратися. Слухайте ще уважніше ...» - і Лотос пошепки продовжив останні настанови малюкам - насінинкам. Закінчуючи, він сказав: «Я вірю у кожного з вас і буду чекати вдома, на Чарівному Озері».

Увечері коробочка з насінням схилилася над водою, і всі насінинки висипалися з неї у води Чарівного Озера. Одна з насінинок поспішала більше за інших. Вона весь час дивувалася: «Чому Великий Лотос сказав, що шлях буде складним, адже вода чиста і прозора, навіть Сонце видно» (Маленька Насінинка була надто недосвідчена, щоб знати, що падати вниз набагато легше, ніж підійматися вгору). Чим глибше занурювалася Насінинка, тим темнішою ставала вода, поки не стала зовсім змішаною з брудом та мулом. «Ой-ой-ой! - Закричала Насінинка - тут майже нічого не видно! Але вона опускалася все глибше і глибше у бруд під водою, аж доки падіння не припинилося. Від страху Насінка заплющила очі.

Та коли через час все ж таки наважилася відкрити одне, а потім і друге око, навколо зовсім нічого не було видно. «Ну, і куди тепер прямувати, де мій дім, як же я повернуся?» Ніби у відповідь на своє питання, Насінинка почула дивні звуки почавкування. Дуже швидко наближалося  щось темне і довге. Незабаром Насінинка змогла розгледіти істоту, схожу на величезного підводного крокодила, тіло якого вкрите шипами. На спині у чудовиська було написано його ім'я, проте у  темряві його неможливо було прочитати. «Маленька Насінинко, - заскрипіла істота, - я чекала на тебе. Тобі відкривається нове життя, і я готова дати тобі цінну пораду. У житті бувають різні ситуації. Іноді хтось може тебе випадково штовхнути (адже у нас тут дуже темно), або під впливом поганого настрою (а в жителів нашого Світу він майже завжди поганий) сказати образливі слова. Ні в якому разі не залишай це безкарно! Кривднику дай відповідь подвійну, потрійну, стукни, як слід, щоб іншим не кортіло ... » Загадкова істота продовжувала свою рипучу мову. Перелякана Насінинка подумала: «Можливо, так і треба. Інакше як же вижити у такому жахливому місці? Але раптом Насінинка згадала слова Великого Лотоса, які ми так і не почули, і стала міркувати: «Якщо я буду слідувати порадам чудовиська, то навіки лишуся у цьому брудному місці і буду виглядіти так само жахливо!»
А чудовисько повільно рухалося назустріч. Коли б Насінинка прийняла хоч одне з його повчань, то крокодил з повним правом міг би відкусити від неї шматочок - у цьому світі ніхто нічого не давав безкорисливо, навіть пораду. У цьому випадку неможливо було б повернутися і перетворитися у прекрасну квітку над Озером.

«З будь-якої ситуації є вихід! З будь-якої ситуації є вихід!» - повторювала Насінинка. І раптом вона згадала про Скарби. Це і був головний секрет Великого Лотоса: завжди пам'ятати, що глибоко в тобі таяться три сяючих, могутніх Скарби: Чесність, Доброта, Терпіння. В ту ж мить потрібне, найдієвіше прийде на допомогу. І тут сталося диво! Як тільки Насінинка не схотіла погоджуватися зі злими порадами, веселкове сяйво огорнуло її і ДОБРОТА, як яскрава зірка, осяяла все навколо. Насінинка встигла прочитати на спині у чудовиська його ім'я: ЗЛО. Потужна сила підкинула маленьку вгору, як на величезній гойдалці. Коли сяйво поступово згасло, навколо виявився зовсім інший світ. Світ Щільної темряви був далеко внизу, а навколо був Темно-Сірий Світ.

Тут було світліше і дихалося легше. Насінинка озирнулася і помітила: «У мене з'явилися дві пелюстки! Ура! Я перетворююся на справжню квітку!»

Та радіти було зарано. Із сірості назустріч наближалася пупирчата слизька жаба. Вона обережно переступала величезними перетинчастими лапами і щось бурмотіла: «Вітаю тебе у нашому Світі! Правила у нас тут прості. Кожен сам за себе. Нікому не допомагати. Захищати тільки свої інтереси, не дивлячись ні на що. А для цього і збрехати можна. Накоїв що-небудь - звали на іншого. Ділиш солодощі - діли по-сірому - собі п'ять, іншому - один ...»

Широко відкритими очима Насінинка дивилася на істоту, що говорило дивні речі. Це так відрізнялося від того, чого вчив їх Великий Лотос у Чарівному Озері! Цього разу рятівна думка про три скарби прийшла швидше, адже залишатися у Сірому Світі, жити за його правилами і бути схожим на його мешканців Насінинка не збиралася. У ту ж мить сяюча зірка ЧЕСНІСТЬ огорнула Насінинку захисним покривалом і з силою виштовхнула вгору. Тільки і встигла прочитати на жаб’ячій спині - БРЕХНЯ.

На цей раз наша мандрівниця опинилася у каламутному Світі, де радісно заворушила усіма шістьма пелюстками! Так-так, тепер їх стало втричі більше! Адже з кожною перемогою Насінинка зростала і міцніла. Десь високо крізь силу пробивалися промені Сонця.
Та випробування ще не закінчилися.

Огидний черв'як, схожий на товсту змію, з’явився вдалині. Він поволі повз, придивляючись і вивчаючи крихітний Лотос, ніби хотів зрозуміти, де у нього слабке місце. Черв'як був хитріший мешканців Темного і каламутного світів, хоч і слабший. Голос у нього був заколисуючий і вкрадливий: «Тобі пощастило, Маленький Лотос, - тепер ти по праву можеш так називатися. У нашому світі спокійно, тут немає вітру, не так вже темно. Правила прості і приємні. По-перше, якщо нічого не хочеться робити, то й не треба - ні вчитися, ні намагатися; будь-які труднощі обходь стороною. По-друге, нам не потрібні друзі, інакше іноді доведеться терпіти їх поганий настрій, допомагати у важких ситуаціях. По-третє, якщо хтось скаже щось неприємне, не стримуйся, кажи найгірше, що приходить в голову... »

«Звичайно, заманливо весь час байдикувати і не докладати зусиль, але ж так нічого цікавого не дізнаєшся і нічому не навчишся. І до того ж кожнісінький день нудьгувати на самоті - це так жахливо. Ні-ні-ні! У мені є все, щоб вибратися з цього каламутного, тьмяного світу». Крихітка-Лотос був правий - третій скарб  завжди готовий прийти на допомогу. Зірка ТЕРПІННЯ швидко зростала у його серці, поки її сяйво перламутровою сферою не огорнуло малюка і повільно стало піднімати вгору. Черв'як на ймення ЛІНЬ швидко зменшувався у розмірах, доки зовсім зник далеко внизу, а сонячне світло, навпаки, яскравішало,а вода навколо ставала прозорішою. Сяйво поступово згасло, але тепер юному Лотосу вже не потрібна була зовнішня допомога. Він зміцнів, і стебло, яке підтримувало квітку, росло все швидше і впевненіше. Темний, Мутний і Сірий світи залишилися далеко внизу. Прозорий Світ було легко і приємно проходити , адже Сонце прогріло і освітило його золотавими променями.

Та ось межа між водою і повітрям пройдена. Юний Лотос, вчорашня Насінинка, з'явився над поверхнею Чарівного Озера.

«Ласкаво просимо додому! - Це був голос Дорослого Лотоса, того, кого найбільше хотів побачити весь цей час юний мандрівник, чию незриму підтримку відчував. - Тепер ти став сильним і прекрасним, і зможеш підтримувати інших своєю силою і тішити досконалістю краси».

Юний Лотос глянув на своє відображення ... і побачив чудову квітку із сяючими прозорими пелюстками.

А навколо з води виростали все нові і нові лотоси. Кожен пройшов свій шлях і приніс свою неповторну красу. Якщо придивитися уважно, то всі вони з надією дивляться на ТЕБЕ: Добре пройди СВІЙ шлях!

Людмила Орел. Велика Епоха, Україна

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...