• П'ять видів пластику, які ми не повинні використовувати

  • Діна Матвієнко | Велика Епоха
    Середа, 8 листопада 2017 року

Щорічно люди виробляють близько 140 млрд кг нового пластику, але після використання утилізується не більше 40% з цієї кількості. Прагнення до короткострокових багатств і матеріальних речей може мати небезпечні наслідки. Але як у споживачів, у нас є право вибору: дізнайтеся, наприклад, які види пластику не потрібно купувати?

Засоби гігієни з нерозчинними гранулами

Засоби для вмивання, мило, зубна паста і скраб для тіла з позначкою microbead — таку продукцію краще уникати. Річ у тім, що подібні засоби містять маленькі пластикові гранули-мікрокульки, які після змиву в каналізацію скупчуються у водних шляхах і навіть можуть виявитися у питній воді.

Одноразовий посуд

Одноразовий пластиковий посуд і одноразові столові прибори — один з найбільш «марнотратних» товарів, які не варто купувати. Щодня в деяких країнах використовується майже 100 мільйонів пластикового посуду. З огляду на те, що він рідко переробляється, більшість з цього обсягу йде на поховання на полігонах.

Звичайний посуд і столове приладдя, виготовлені з металу або кераміки, є більш екологічно чистим варіантом, оскільки їх можна використовувати багато років.

Речі, які містять ПВХ

Полівінілхлорид (ПВХ) є поширеним типом пластику, позначений як №3. Його можна знайти в багатьох речах, таких як фіранки для душових кабін, сантехнічні прибори, пластикове шкільне приладдя та ін. Вінілхлорид, який використовується для виробництва ПВХ, включений до списку відомих канцерогенів Всесвітньою організацією охорони здоров'я і EPA, розповідає Green living ideas.

Щоб зробити ПВХ менш жорстким, використовують хімічні речовини, так звані фталати. Вони можуть впливати на гормональну функцію у людей, особливо дітей. З 2009 року у США фталати були заборонені в дитячих іграшках, але їх як і раніше використовують у інших товарах, таких як шкільне приладдя.

Контейнери з пінополістиролу

У містах по всьому світу забороняють використання контейнерів для харчових продуктів із пінополістиролу, і це небезпідставно. Під час нагріванні з них можуть вимиватися хімікати в продукти і напої. Пінополістирол може вилуговувати хімікат стирол у гарячі рідини, такі як чай, або в їжу, нагріту в мікрохвильовій печі. Висока кількість стиролу може навіть впливати на людей як нейротоксин.

Бутильована вода

Більшість розвинених країн мають вільний доступ до чистої води, але щороку в них витрачається $100 млрд. на бутильовану воду. Одна справа, якби більшість цього споживання припадало на країни з обмеженим доступом до чистої води, але це не зовсім так: США, Німеччина, Італія і Франція є одними з провідних споживачів на душу населення бутильованої води у світі. Для виробництва пластикових пляшок потрібна величезна кількість води і енергії. А далі пляшки потребують спеціальної утилізації, оскільки самі не руйнуються. Все це робить виробництво пляшкової води дуже витратним і не вигідним з точки зору сталого розвитку.

Не тільки ці види пластику, про які ми говорили вище, потребують спеціальної утилізації. Цей процес необхідний для всіх типів пластику, для пакетів в тому числі.

В Україні поступово налагоджується процес переробки вторсировини, яку можна приносити на пункти збору:

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...