• 11 цінних навичок, якими потрібно оволодіти до 2020 року

  • Діна Матвієнко | Велика Епоха
    Середа, 13 грудня 2017 року

Світове визнання українських художників, інноваторів, стартаперів, активістів і вчених вказує на те, що в Україні є знання, компетенції та навички для майбутнього. В нас вони генеруються, а потім можуть і повинні поширюватися в суспільстві. Отже, які навички потрібно опанувати до 2020 року?

Незалежна дослідницька група Institute for the Future, яка має 40-річний досвід прогнозування майбутнього, сформулювала ключові навички людей майбутнього, необхідні для ефективної взаємодії в новітньому світі.

За їхніми прогнозами, шість рушійних сил, які викликають зміни і вже сьогодні формують характер найближчого майбутнього, це:

• збільшення тривалості життя;

• зростання обчислюваності реальності;

• розквіт смарт-технологій;

• надструктурізація організацій, інститутів і бізнесів;

• новітні технології ЗМІ та соціальних мереж;

• глобальна взаємопов'язаність.

Вчені змоделювали комплекс одинадцяти навичок, які відповідають ключовим вимогам. Їх вплив ми відчуваємо на собі вже сьогодні.

Адаптація — здатність ефективно взаємодіяти в умовах зростаючих вимог непостійних і невизначених середовищ, неоднозначності сигналів і складності контекстів. Уміння позитивно реагувати на похвилинну еволюцію та динаміку викликів, нескінченна гра у впізнання та використання нових можливостей. Люди з такою здатністю свідомо актуалізують знання і навички та можуть впоратися із плинністю сучасного світу.

Дата-синтез — здатність до аналітичної обробки великих обсягів даних, зчитування статистик, виявлення алгоритмів, прогнозування динаміки. Здатність робити висновки для операбельних абстрактних концепцій з інформаційного поля і калькуляція обґрунтованих ними підходів і рішень.

Медіаграмотність — уміння оперативного реагування, критичного оцінювання і авторського створення контенту в нових медіаформах. Здатність протиставити конструктивний діалог мові ненависті, проявляти ментальний опір різноманітним формам пропаганди, готовність перевіряти факти у багатьох інформаційних площинах. Ефективне залучення аудиторії, створення інформативних майданчиків для інтерактивності, підтримання інтенсивної та переконливої комунікації та здійснення комплексного медійного впливу.

Трансдисциплінарність — освіченість і розуміння концепцій на перетині кількох галузей. Здатність підтримувати міждисциплінарний діалог і продуктивно взаємодіяти у кроссекторальних командах. Комплексність сприйняття і налагодження процесів до вирішення викликів завдяки розширеному спектру компетенцій.

Дизайн-мислення — вміння представляти і розкривати завдання, а також моделювати оптимальні робочі процеси і середовище для системного досягнення бажаних результатів у кожній індивідуальній ситуації. Виявлення та стимуляція необхідних моделей мислення для кожного завдання і здатність створити фізичні та ментальні передумови для їх вирішення.

Соціабельність — здатність встановлювати прямі та глибокі міжособистісні зв'язки, розпізнавати реакції та заохочувати бажану взаємодію. Висока емоційна освіченість і соціальна компетентність, перекладена на практику комунікації на основі довіри і поваги, як передумова плідних спільних дій.

Транскультура — здатність адаптуватися і взаємодіяти в різноманітних середовищах глобалізованого світу. Можливість налагоджувати комунікації відповідно до локальної специфіки як на рівні лінгвістичного розуміння, так і на рівні читання та адаптації до соціального, культурного, геополітичного контексту.

Кіберзалученість — вміння працювати продуктивно, стимулювати зворотний зв'язок, проявити себе як учасника віртуальної команди. Створення та підтримка системних середовищ динамічної взаємодії та мотивації за проектами віртуальної комунікації.

Сенсостворення — здатність розпізнавати причини та наслідки ключових трендів, помічати тенденційні процеси на периферії соціальних систем. Здатність локалізувати значення глобальних процесів і явищ для конкретного контексту або спільноти.

Еврістичність — спритність під час знаходження рішень і відповідей за межами стандартних варіантів і приписів. Усвідомлення наявності інших парадигм і вміння вийти за рамки існуючої парадигми для пошуку відповідей. Налаштованість на інклюзивне зростання, готовність для цього розширювати горизонт планування, гнучко мислити і активно формувати спільні інтенції для досягнення комплексних цілей з іншими учасниками процесу.

Селективність — здатність ранжирувати та фільтрувати інформацію за важливістю та релевантністю, а також володіння інструментами і техніками оптимізації процесу пізнання. Висока обізнаність у можливостях і обмеженнях мозкової діяльності та специфіці власної ментальної конституції. Свідоме модерування когнітивних функцій як у рамках загальної стратегії, так і для потреб кожної окремої задачі. Здатність працювати в умовах невизначеності, підтримуючи усвідомлення множинності сценаріїв розвитку подій у середовищі.

За матеріалами: Вiggggidea.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...