ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

За самогубствами військовослужбовців – ліки, що відпускаються за рецептом?

Велика Епоха
Довгоочікуваний армійський звіт «Збереження здоров'я, зменшення ризику, попередження самогубств» ввібрав напругу дев'яти років війни, економічну складову, постійні переміщення та перегрупування, особливості характеру солдатів, які йдуть на ризик і багато інших аспектів армійської культури.

Проте він практично не торкнувся проблем самогубств і пов'язаних з цим призначень антидепресантів, антипсихотичних засобів і седативних препаратів. Хоча їх використання точно корелює з частотою суїцидальних спроб солдатів американських військ з 2005 року.

У своєму виступі генерал Пітер В. Чаяреллі визнає небезпеку антидепресантів, кажучи про існування «достовірних даних, що друге покоління антидепресантів (головним чином SSRI) збільшує суїцидальну поведінку в дорослих у віці 18 - 29 років». Проте, він додав: «Існують дані інших досліджень, які свідчать про позитивні ефекти використання антидепресантів».

Тим не менш, він ніде не визнає суїцидальні ефекти препаратів, які широко застосовуються військовими проти болю і як «стабілізатори настрою». Незважаючи на те, що FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів) в 2008 році попереджало про небезпеку препаратів Lyrica, Topamaz, Depakote, Lamictal, Tegretol, Depakene, Klonopin і 16 інших, як ліків, що збільшують вірогідність самогубства.

Цікаво, що на виробництво Lamictal витрачається більше грошей платників податків, ніж на будь-які інші ліки, згідно з липневим повідомленням American Enterprise Institute. Завдяки продавцям GSK, Medicaid (державна програма безкоштовної медичної допомоги) витратила зайві 1951 $ мільйона на Lamictal замість того, щоб закупити препарат загального типу.

Інші сертифіковані лікарські препарати, які могли приймати військовослужбовці: Singulair - ліки від бронхіальної астми, ліки від прищів Accutane, і антитютюновий препарат Chantix. Їхня дія тісно корелює з частотою самогубств. Препарат проти малярії Lariam був відзначений як такий, що збільшує ризик самогубств, і тепер рідко використовується.

Коли Роберт Сігелем з NPR запитав генерала Чаяреллі про медикаменти, що приймаються військовослужбовцями, які сприяли збільшенню кількості самогубств, генерал відповів: «Добре те, що всі призначення були зроблені лікарями». На питання, чому у військових частинах, які навіть не були дислоковані, виникали випадки самогубств, Чаяреллі відповів, що існували й інші стресові чинники.

Червневий випуск Marine Times повідомив про 32 смертельні випадки серед військовослужбовців бойового відділення (WTUs) з 2007 року, які приймали препарати, що відпускаються за рецептом. Видання вважає, що «найголовніший чинник ризику пов'язаний з одночасним призначенням солдатам численних ліків. Подібна практика відома як поліпрогмазія (одночасне призначення кількох лікарських засобів)».

Але замість того, щоб приділити увагу небезпечним препаратам та їх поєднаннями, що стало причиною самогубств, армійський звіт відзначає лише випадки несанкціонованого вживання лікарських препаратів, подібно до наркотиків, купленим на вулиці. Слово «несанкціоноване» зустрічається в звіті 150 разів, а слово «психіатр» - двічі.

Цього разу мова йде не про 8000 аналізів сечі, як в армійському звіті 2009 року, коли вони довели наявність препаратів, що відпускаються за рецептом лікарів. У цьому році вказується лише, що 21% препаратів були прийняті «не санкціоновано».

Не дивно, що форма переглянутого нового армійського звіту про самогубства навіть не має пункту «побічні ефекти та несприятливі комбінації препаратів». Замість цього, він включає пункт, в якому вказується, як перед самогубством пацієнт ретельно дотримувався призначення. Там ставлять питання, чи був препарат «прийнятий відповідно до призначень, був пропущений, прийнятий понад припису, або іншим некоректним способом (наприклад, був роздріблений замість того, щоб проковтнути капсулу цілком)?»
 
Звіт сфокусований на тому, що тільки лікарський препарат, що був прийнятий неправильним чином, в занадто великій або дуже малій дозі міг стати причиною суїциду. І що саме пацієнти, а не лікарі й медична служба, здатні помилитися.

Марта Розенберг - журналіст із Чикаго.

Версія англійською