• Розповіді з практики медицини: Булімія (частина друга)

  • Неділя, 28 лютого 2010 року

Хейді продовжувала: "Я дуже переживала за свою вагу і ретельно стежила за цим з десяти років. У родині моєї матері всі огрядні. Ми родом із Східної Європи, і більшість жінок з боку моєї матері важили майже 100 кг. У моєму дитинстві мама купувала мені худеньких ляльок.

Вона щепила мені думку, що дівчинка не має бути товстою. Щоб обмежити мене в їжі, вона завжди купувала мені одяг на один розмір менший. Я ж виглядала надмірно пухкою в ньому. Інколи одяг був настільки тісним, що мені було важко дихати. Мені було навіть важко нахилятися у цих карликових речах, і я нервувала й лякалася. Ці обставини дуже сильно били по моєму самолюбству.

Пізніше мама відправила мене до балетної школи. Я  була більша за дітей моєї вікової  групи. Тепер, коли я була в балетній школі, я, здавалося, була ще більшою у порівнянні з тими худенькими, маленькими балеринами. Я виділялася подібно до запаленого великого пальця. Щоб іще більше принижувати моє відчуття власної гідності, мати часто вказувала на інших дітей і говорила мені: «Поглянь на ту дитину. Яка вона маленька і симпатична!»

Вона мала на увазі: «Ти дійсно підводиш мене. Чому ти така товста?» Щоб виправдовувати сподівання моєї матері, я почала доводити себе до блювоти після прийняття їжі. Фактично я видаляла з себе все, що з'їдала. Я сама дивувалася своїй силі волі у виконанні наміру. Я вважала, що ніколи не потовстішаю, незалежно від кількості з'їденого, бо за годину змушу себе все відригнути".

"Ваша мати знала, що ви розвивали звичку до блювоти після їжі?" - запитав я у Хейді.

"Ми ніколи не говорили про це, але яка мати не здогадається, коли її дитина закривається у ванні одразу після їжі?" Хейді виглядала нестерпно схвильованою і сумною.

Я виріс у Китаї і неодноразово голодував у дитинстві, тому не міг уявити собі, як хтось захоче, щоб його знудило хорошою їжею. Навіщо? Я сильно дивувався. Я добре пам'ятаю, як мій старший брат втратив свідомість від голоду на спортивному майданчику школи на уроці фізкультури. Я підбіг до нього і зрозумів, що він втратив свідомість з голоду. Я довго переживав за нього. Як і численні родини в Китаї, ми страждали від бідності, в моєму дитинстві у нас ніколи не було достатньо їжі на столі. Я часто згадую ту мить, коли мій брат знепритомнів від голоду.

Хейді продовжувала свою історію: "Моя мати не хотіла, щоб я повніла, але продовжувала готувати висококалорійну їжу, таку як ростбіф і картоплю фрі. Не було страви на столі, яка не містила б багато калорій. Я любила поїсти, і мій апетит все зростав. За одним обідом я могла з'їсти їжі стільки, скільки потрібно для цілої родини. Я не могла впоратися з цією спрагою. З'їдаючи так багато, я кожного разу говорила собі: «Після цієї їжі, я почну управляти моїм апетитом».

"Шлункова кислота, що виділялася з блювотою, пошкодила мені емаль зубів, і я була вимушена зробити покриття оголеної пульпи зубів. Моя вага постійно змінювалася. У мене з'явився гардероб різних розмірів, від середнього до екстра-великого. Коли я зустрічаю людину, перше, на що я дивлюся, чи в свій розмір вона одягнена. Через моє критичне ставлення до фігури та одягу, мої товариші по службі стали дуже уважні до свого зовнішнього вигляду і пристойності. Я можу мати успішну кар'єру та чудову витримку, але всередині я страждаю від булімії. Я не можу сказати нікому про це. Ніхто не знає, як я страждаю вночі, щоб вранці підтримати видимість успіху, щоб витримати це".

"Ви намагалися вилікуватися?", - запитав я.

"Я лікувалася безупинно. Але незалежно від того, яке лікування я приймаю, успіх його в тому, чи бажаю всередині я змінитися. Я ніколи по-справжньому не хотіла змінити себе. Я сподівалася на свою зміну від якого-небудь чарівного методу лікування. Врешті-решт повинно ж статися диво. Але минуло 35 років. Я взагалі не змінилася. Щодня після їжі я йду у ванну, закриваю двері й роблю, щоб мене знудило".

"Чим же я можу допомогти вам?", - запитав я Хайді.

"Ви допомогли мені кинути палити і пити". У її очах засвітилася надія.

"Ви самі захотіли кинути палити і пити. Я лише застосовував стандартне лікування. Булімія не потрапляє у сферу традиційної китайської медицини. Чесно кажучи, я ніколи нікого не лікував від булімії".

"Ви хочете позбутися мене?", - запитала Хайді.

Далі буде…

Ю Лінь
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...