• Не втратити момент

  • Epoch Тіmes Україна | Велика Епоха
    Неділя, 6 вересня 2009 року

Виявляється, спілкування - один з найважливіших чинників спільного психічного розвитку дитини. Лише у контакті з дорослими людьми можливе засвоєння дітьми суспільно-історичного досвіду людства. Тому так важливо закласти основу довірчих стосунків між дитиною і дорослим, забезпечивши емоційно і психологічно сприятливі умови для гармонійного розвитку дитини.

На даний час увага багатьох психологів у всьому світі прикута до проблем раннього дитинства. Цей інтерес далеко не випадковий, оскільки виявляється, що перші роки життя є періодом найбільш інтенсивного  та  морального розвитку, коли закладається фундамент фізичного, психічного та морального здоров'я. Від того, в яких умовах він буде проходити, багато в чому залежить майбутнє дитини. Дитя, яке ще не народилося, - це людська істота, що формується. Вплив відношення матері до дитини, яка ще не народилася, виключно важливий для її розвитку. Також важливі взаємини матері  та  батька.

Любов, з якою мати виношує дитя; думки, пов'язані з його появою; багатство спілкування, яке мати ділить з ним, здійснюють вплив на дитячу психіку, що тільки розвивається.

У липні 1983 року лікар Верні, психіатр з Торонто, провів опитування п'ятисот жінок, що показало, що майже одна третина з них ніколи не думала про виношувану дитину. У дітей, яких вони народили, частіше спостерігалися нервові розлади. У ранньому віці такі діти плакали набагато більше. Вони також зазнавали певних труднощів у процесі адаптації до  оточуючих  і до життя.

В період раннього дитинства також дуже важливо своєчасно створювати умови для формування тих або інших психологічних властивостей. Кожен період дитинства має свої особливі, неповторні позитивні якості. В окремі періоди дитинства виникають підвищені, інколи надзвичайні можливості розвитку психіки в тих або інших напрямках, а потім такі можливості поступово або різко слабшають.

Дитя максимально потребує дорослого. Спілкування в цей період повинно носити емоційно-позитивний характер. Тим самим у дитини створюється емоційно-позитивний тонус, що служить ознакою фізичного та психічного здоров'я. Багато дослідників (Р. Спітц, Дж. Боулбі) відзначали, що відрив дитини від матері в перші роки життя викликає значні порушення психічного розвитку дитини, що накладає невиправний відбиток на все її життя.

А. Джерсілд, описуючи емоційний розвиток дітей, відзначав, що здатність дитини любити  оточуючих  тісно пов'язана з тим, скільки любові вона отримала сама і в якій формі вона виражалася. А Л. С. Виготський вважав, що відношення дитини до світу - залежна і похідна величина від найбезпосереднішого і конкретного її ставлення до дорослої людини.

Вже з віку немовляти малята прислухаються до звуків, спостерігають за рухами губ матері та батька, радіють, взнаючи знайомі голоси. З найпершого дня вони вбирають в себе звуки мови, збирають і накопичують слова. Так поступово дитя розвиває свій пасивний запас слів і понять, якими пізніше починає активно користуватися.

У наш час розвиток засобів масової інформації сильно скоротив спілкування один з одним в багатьох родинах. Але навіть найкращі дитячі передачі або касети не можуть замінити спілкування батьків зі своїми дітьми!

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...