• Наслідки паління, або Як продають смерть

  • Євген Довбуш | Велика Епоха
    Середа, 1 грудня 2010 року
Вислів «Паління може викликати захворювання на рак» можна побачити в кожному супермаркеті й на кожній пачці сигарет. На сьогодні про потенційні наслідки паління знають усі, але небагато є таких курців, які, черговий раз запалюючи сигарету, про ці наслідки згадують і щиро бажають цю звичку кинути. Ще менше людей замислюються над тим, яким чином тютюнові компанії залучають нових споживачів і за допомогою яких технологій вони просувають товар, що наближує людей до смерті.

За даними «Глобального опитування дорослого населення щодо споживання тютюну» (GATS), в 2010 році в Україні частка дорослих віком від 15 років і більше, що палили тютюн, становила 28,8%, або приблизно 11,5 мільйона населення. Загалом, тютюн вживають близько 9,1 млн чоловіків і 2,5 млн жінок.

Серед чоловіків, які палять щодня, майже 60% випалюють 16 або більше сигарет на день. Для порівняння, 63,8% жінок, що кожного дня курять, випалюють у день менше 11-ти сигарет.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку тютюн забирає життя 5 млн людей, і якщо нинішні тенденції не візьмуть під контроль, то 500 млн чоловік незабаром помруть від різних хвороб, пов'язаних із палінням.

Серед спонукальних мотивів, які ведуть людину до цигарки, експерти виділяють основні: психічні розлади і агресивні маркетингові заходи тютюнових компаній, які створюють позитивний образ паління в суспільстві й замовчують або применшують поширення інформації про наслідки паління.

Паління — антистресовий засіб чи замкнене стресове коло?

Менеджери та підприємці, працівники різноманітних професій і студенти часто працюють або навчаються в умовах дефіциту часу, надлишку інформації, ненормованого робочого дня, переживають тиск з боку підлеглих, керівників і клієнтів. Неясність наслідків прийняття рішень змушує їх іти на ризик. Вони майже постійно перебувають у стресовому стані. За таких умов тисячі й мільйони курців кажуть: «Я так напружено працюю, мій єдиний відпочинок — попалити» або «З таким життям, як у мене, неможливо не запалити».

Але ця думка, вважають психологи, пов’язана з певною ілюзією щодо паління.

Доцільно розглянути обґрунтовані психологами механізми, що лежать в основі цього «розслаблення». Загалом це виглядає наступним чином. Ефект розслаблення і відпочинку досягається за рахунок прямої гальмівної дії тютюнових отрут на найважливіші ділянки нервової системи людини. Крім того, компоненти тютюнового диму, потрапляючи в кров, викликають викид глюкози з печінки, що притуплює відчуття голоду, на деякий час створює відчуття комфорту, який курець трактує як розслаблення.

Іншими словами, курець, який намагається уникнути емоційного стресу, не тільки даремно витрачає резерви свого організму, але й, поступово звикаючи до паління, набуває нове джерело стресу — відсутність сигарети, адже він уже не може розслабитися без неї. Створюється замкнене коло: і виникнення, і припинення стресу залежать від паління.

Це пояснюється тим, що розслаблення і зняття емоційної напруженості значною мірою мають характер рефлексу, виробленого в результаті паління. Цей рефлекс закріплюється настільки, що, опинившись без тютюну, курець відчуває почуття тривоги, роздратування; щоб позбутися цього, йому просто необхідно запалити сигарету. Звідси можна зробити висновок, що відчуття роздратування і напруженості пов'язане у людини, яка палить, просто з самою звичкою до паління, а не з особливостями характеру.

Такого самого ефекту відпочинку і зняття стресу можна досягти, якщо прогулятися на свіжому повітрі, зайняти себе якоюсь творчою справою або зробити фізичні вправи.

Маркетинговий тиск в обхід наслідків паління

Щороку мільйони клієнтів тютюнової промисловості вмирають від хвороб, пов'язаних з тютюном, або кидають палити. І для того, щоб вижити, тютюнова промисловість повинна знайти їм заміну за допомогою агресивних маркетингових кампаній, що мають на меті вплив на психіку місцевого населення через створення позитивного іміджу паління в очах громадськості і заниження інформування про наслідки паління, мовиться у звіті ВООЗ про глобальну тютюнову епідемію.

Так, тютюнові компанії, за даними ВООЗ, витрачають сотні мільйонів доларів на спонсорство спортивних заходів, команд і спортсменів. Багато спортивних подій, які вони спонсорують, транслюються на весь світ і висвітлюються у передових газетах і журналах світу. Спонсорство спортивних заходів збільшує загальне соціальне прийняття вживання тютюну і створює помилкове враження про взаємозв'язок між спортивними досягненнями і вживанням тютюну.

Тютюнові компанії платять всесвітньо відомим музикантам, які користуються популярністю серед молоді, за їхні виступи на цільових ринках. Таким чином, вони створюють важливий зв'язок між музичними знаменитостями і тютюновими брендами. Тютюнова промисловість також є основним джерелом фінансування культурних заходів і виступів класичних груп в усьому світі, внаслідок чого торговельні знаки зображуються в ролі благодійників виступів та концертів.

Автори звіту 2009 року щодо наслідків паління «Як продають смерть» розповідають, що в Україні наймасштабнішим за розмахом прикладом спонсорства тютюнових кампаній став концерт гурту Esthetic Education, що відбувся 2 жовтня 2008р. в Києві. Організатори обіцяли, що глядачі зможуть обміняти свої власні малюнки на квитки безпосередньо біля входу — а замість цього на вході представники спонсора концерту тютюнової компанії Philip Morris — тютюнового бренду Chesterfield — вимагали показати не художній твір, а дві пачки сигарет.

Тютюнова продукція зазвичай розміщена в супермаркетах поряд з продуктами щоденного споживання, наприклад, цукерками, безалкогольними напоями та журналами. Це змушує людину забути або проігнорувати інформацію, яку вона раніше чула, про наслідки паління, і посилює думку про те, що тютюнова продукція — нормальний, нешкідливий продукт.

Жінки, діти і сигарети

Незважаючи на те, що тютюнові компанії стверджують, ніби вони не спрямовують свою діяльність на якісь певні групи, вони вже давно зрозуміли важливість залучення дітей та жінок до розвитку ринку тютюнової промисловості.

Вони створили найбільш агресивні й витончені маркетингові кампанії в історії для того, щоб вплинути на молодих дівчат, подаючи вживання тютюну як спосіб розкріпачення, незалежності та сексуальності.

Створено жіночі марки сигарет, такі як «Glamour» і «Voguex», і особливо тонкі, легкі, барвисті, сигарети рожевого кольору, ментолові сигарети тощо.

Патологічні наслідки паління

Після кожної випаленої сигарети підвищується систолічний та діастолічний тиск крові. Також збільшується число ударів серця. Крім того, сигаретний дим викликає звуження судин периферичних артерій. Разом із цим паління сприяє розвитку станів, що призводять до утворення тромбів.

Паління підсилює ризик настання раптової смерті і розвитку атеросклеротичного захворювання периферичних судин, що, у свою чергу, підвищує ризик омертвіння тканини і ампутації кінцівок.

Паління підвищує ризик виникнення ішемічної хвороби серця у жінок, що приймають оральні контрацептиви. Досліджено, що серед курців частіше зустрічається виразка шлунку і дванадцятипалої кишки, більше того, у разі такої виразки небезпека летального результату в курців вища, ніж у тих, хто не курить.

Окрім того, вагітна жінка, яка палить, нерідко народжує слабких і нездорових дітей. Встановлено, що концентрація нікотину, бензопірену, чадного газу та інших шкідливих речовин, які потрапляють із сигарети до організму вагітної жінки, в організмі плоду стає значно вищою, ніж у крові матері, що негативним чином позначається на розвиткові та рості дитини в майбутньому.

Наслідки паління: вкорочення життя

П'ятдесят років тому англійська Рада з медичних досліджень (Medical Research Council) опублікувала наукову доповідь, в якій вперше було показано, що паління може викликати рак легенів. Тоді ж, у 1951 р., англійські медики на чолі із сером Річардом Долом (Richard Doll) поставили перед собою мету: порівняти наслідки паління для чоловіків, чия згубна звичка сформувалася в різні періоди часу, і з'ясувати ступінь зниження ризику, коли люди кидають палити в тому або іншому віці.

Дослідження тривало з 1951 по 2001 роки, а участь у ньому взяли 34 439 чоловіків з медичною освітою, які народилися в період між 1900 і 1930 роками.

Як показало це дослідження, нікотинова пристрасть, так чи інакше, вбиває майже половину всіх курців. Чверть — в середньому віці, від 35 до 69 років. Безпосередні причини їх смерті — це рак, хвороби серця і удар. Припинення паління в 60, 50, 40 або 30 років подовжило життя екс-курців, відповідно, на 3, 6, 9 і 10 років.

Звичайно, незважаючи на те, що кожна пачка сигарет нагадує про наслідки паління, кинути палити не так просто. Але в будь-якому разі, добрий початок — половина діла. Щоб захистити себе від «нікотинової епідемії» ХХІ століття і зберегти своє здоров’я, варто розуміти, що тютюнові компанії, пропагуючи позитивний імідж паління, навмисно просувають «смерть», накидаючи на людей ярмо нікотинової залежності,та наживають капітал на нашому здоров’ї. 

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...