• Напередодні Нового року українські екологи почали досліджувати дитячі іграшки

  • П'ятниця, 30 листопада 2012 року

ВЕГО «МАМА-86», продовжуючи національну кампанію з хімічної безпеки дитячих іграшок, розпочала роботу в партнерському проекті «Хімічна безпека іграшок для дітей».

Цей проект реалізується в шести країнах регіону Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії (СЄКЦА) за участі IPEN (Міжнародна мережа неурядових організацій, що працюють в галузі забезпечення хімічної безпеки у восьми регіонах світу). Український регіон представляє ВЕГО «МАМА-86».

В рамках проекту з 27 листопада по 9 грудня 2012 р. проходить широкомасштабне тестування 568 товарів для дітей, відібраних випадковим образом на ринках Мінську (Білорусь), Єревану (Вірменія), Алмати (Казахстан), Бішкеку (Киргизстан), Москви, Волгограду, Коломни, Сочі (Росія) та Києва (Україна). на вміст в них шести токсичних елементів (свинець, ртуть, кадмій, сурма, миш’як, хром) за допомогою портативногорентген-флуоресцентного аналізатора.

В багатьох країнах, на жаль, споживчі товари є джерелом токсичних речовин для організму людини, і, в першу чергу, це стосується важких металів.

Найбільшу тривогу викликає їх вплив на здоров’я дітей, тому що діти є найбільш вразливою категорією внаслідок особливостей їх фізичного розвитку. Також діти молодшого віку «підсилюють» негативний вплив токсичних хімічних речовин через нормальну для дитини поведінку «куштувати на смак» свої іграшки.

Надмірні кількості миш’яку можуть викликати ураження шкіри, гіпертонію, неврологічні розлади та корелюють зі зниженням коефіцієнту інтелекту (англ. IQ — intelligencequotient) у дітей.

За певними даними сурма класифікується як канцероген.

Свинець відомий як нейротоксин, у якого відсутній безпечний рівень експозиції. Він викликає проблеми з навчанням, дефіцит уваги, розлад координації у дітей, порушення візуальних, просторових та мовних навичок, а також анемію.

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) відносить кадмій до речовин 1-го класу небезпеки та визначає його як канцероген для людини.

Сполуки ртуті є високотоксичними речовинами, які уражають нервову систему людини, викликають зміни слизової оболонки, порушення рухової функції та секреції шлунково-кишкового тракту, зміни у крові та інше.

Необхідність здійснення такої роботи пов’язана з тим, що спеціальні дослідження по визначенню кількості токсичних елементів в дитячих іграшках в регіоні країн СЄКЦА не проводилась, а результати аналогічних проектів, реалізованих в інших країнах, свідчать про наявність в них небезпечних кількостей свинцю, ртуті, кадмію, сурми, миш’яку та хрому. Серед «брудних» товарів, придбаних як у великих магазинах, так і у вуличних кіосках, на базарах і просто з рук роздрібних продавців опинились шкільні портфелі, м’ячі, ляльки, кубики, іграшкові машинки, дитяча біжутерія тощо.

Хоча законодавства країн регіону СЄКЦА достатньо розвинені і покликані захищати здоров’я дітей від небезпечних іграшок, проте, в реальності ситуація виявляється вкрай неблагополучною. Вже попереднє тестування іграшок, придбаних в регіоні, показало наявність в них високого вмісту свинцю, сурми, хрому.

Як з’ясувалося, хімічна небезпека не входить до обов’язкового переліку ознак небезпеки при маркуванні іграшок. Вимоги хімічної безпеки, що пред’являються до іграшок на вміст в них вищеперелічених токсичних елементів (речовин), не контролюються на регулярній основі. Тестування здійснюються, в першу чергу, за вимогою споживачів, стурбованих якістю і безпекою придбаних ними іграшок, а наявність на іграшках «знаку обігу на ринку» чи «знаку відповідності» не означає, що іграшки не містять токсичних речовин.

Тривогу викликає надходження у великій кількості на ринки країн регіону СЄКЦА небезпечної дитячої продукції, як імпортованої, так і виробленої в самих країнах. Ця проблема ускладнюється ще і наявністю на ринках несертифікованої продукції, яка не відповідає вимогам якості у відповідності з існуючими законодавствами. Маркування на іграшках, найчастіше, не містить необхідної інформації, наприклад, адрес та контактів виробника.

Крім того, врешті-решт дитяча іграшка або інший товар, які містять токсичні речовини, переходять до категорії відходів і потрапляють у навколишнє середовище, посилюючі його техногенне навантаження.

Результати партнерського проекту «Хімічна безпека іграшок для дітей» свідчать про те, що урядам країн СЄКЦА потрібно ввести більш жорсткі превентивні заходи (стандарти) регулювання вмісту токсичних речовин у товарах для дітей за показниками їх загальної концентрації у товарах та здійснювати нагляд за впровадженнях цих стандартів.

За матеріалами ВЕГО «МАМА-86»

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...