• Магія кольору і людина

  • П'ятниця, 13 листопада 2009 року
Як мовиться, для того, щоб життя не було сірим необхідно відрізняти чорне від білого. Здатність розрізняти кольори і відтінки - ще один дивний дар, яким наділила нас природа. Адже не всі живі істоти мають його.

Перші наукові дослідження сприйняття людським оком кольору пов'язані з ім'ям відомого англійського хіміка і фізика Джона Дальтона. Відкриття особливостей колірного зору та їх порушень почалося в епоху бурхливого розвитку фарб і світлової сигналізації. Тоді й стало помітно, що деякі люди сприймають кольори нашого світу інакше. Правда, власні порушення колірного зору вони самі помічають випадково.

Так сталося і з Дальтоном, який не знав про свою колірну сліпоту,  доки йому не виповнилося 26 років. Дальтон не розрізняв червоний колір. Одного дня з'ясувалося, що камзол, який він носив, насправді бордовий, а не сірий, як він вважав! Це його зацікавило, і з цієї миті він приступив до дослідження феномену колірної сліпоти. Хвороба, при якій звідбувається порушення сприйняття кольору, тепер називається дальтонізмом.

Дальтонізм – це захворювання, при якому людина не здатна розрізнити один з трьох кольорів (червоний, зелений або синій). Як відомо, в сітківці людського ока зустрічаються два види фоторецепторів. Це колбочки і палички. Палички відповідальні за сприйняття сірих відтінків і відповідають за темновий зір. Колбочки дозволяють нам розрізняти кольори і відтінки і бувають трьох видів.

Кожен з трьох видів колбочок відповідає за окрему довжину хвилі. Якщо наші очі сприймають зелений колір, то відбувається подразнення «зелених» колбочок. Відповідний сигнал поступає в мозок, аналізується, і ми відчуваємо, що бачимо щось зелене. В разі одночасного подразнення зелених і червоних колбочок, виникає відчуття жовтого кольору. Цікавий факт полягає в тому, що око не може відрізнити дійсний жовтий колір від того, що утворюється при накладанні червоного на зелений. Така особливість дозволяє нам сприймати до шести мільйонів відтінків кольорів, маючи в своєму озброєнні лише три колбочки!

Емоційний спектр і лінгвістичні відтінки

Але кольори різних довжин хвиль не лише відображають  барвистість навколишнього світу. Вони можуть впливати на нас. Тому сприйняття кольорів може відображати емоційний фон. Першим, хто серйозно зайнявся цією проблемою, став доктор Макс Люшер. Люшер помітив, що особливість психо-емоционального стану відповідає вибору певних кольорів. Він розробив методику колірного тестування, названу його ім'ям, – «тест Люшера».

Згідно Максу Люшеру, у людей існують певні колірні асоціації з тим або іншим видом діяльності. Наприклад, ніч у людини асоціюється з темно-синім кольором. Яскравий сонячний день – відповідає жовтому кольору, кольору активності. Окрім цього дослідження, Люшер продемонстрував, що кольори можуть викликати в нашому організмі певні фізіологічні реакції. Наприклад, чистий червоний колір викликає підйом артеріального тиску. Синій же колір, навпаки, заспокоює – частота дихання і серцебиття сповільнюється.

На  даний час вчені з  міжнародної Академії кольору в Берліні помітили ще одну цікаву обставину. Вони встановили  зв'язок з чутливістю, сентиментальністю людини і кількістю колірних відтінків, які вона може розрізнити. Чим людина є більш сприйнятливою  до зовнішнього, тим більшу кількість кольорів вона зможе сприйняти. Це, на думку вчених, обумовлено особливістю нервових центрів, що розшифровують інформацію про колір, які також відповідальні за емоційний стан людини. Отримані дані, швидше за все, відкриють нові перспективи для фототерапії.

Є ще один цікавий факт, про який не можна не згадати. Сприйняття кольору в людини може залежати від лінгвістичних особливостей мови, на якою  вона  розмовляє. Наприклад, в англійській мові слово blue позначає синій і блакитний кольори. А в російській мові є окреме слово для позначення синього і блакитного кольору. Така особливість дозволяє нам сприймати більшу кількість відтінків колірного спектру.

Такого висновку  дійшли вчені з Массачусетського технологічного інституту, провівши тест на англо- і російськомовних добровольцях. Сприйняття кольорів російськомовними добровольцями було краще на 10%. Проте це не свідчить про якісь унікальні особливості мислення, що підтвердили подальші інтелектуальні тести. На думку дослідників це обумовлено виключно лексичними особливостями.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...