Чадний газ і хвороби серця - зв'язок причини і наслідку

В кожного захворювання є причина, а інколи їх декілька. В деяких випадках причинно-наслідковий зв'язок не так явно виявляється і важко переконатися в його існуванні. Наприклад, який зв'язок існує, між спалюванням  листя в дворах і чергами в поліклініці до кардіолога?

Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими. Згідно із статистичними даними ВООЗ, інфаркти і інсульти поступово «молодіють» а кількість людей, страждаючих хворобами серця, постійно зростає. Звичайно, захворювання серця мають безліч причин, включаючи неправильне харчування, шкідливі звички, гіподинамію і нервово-емоційні перевантаження, що зумовлені особливостями сучасного життя. Але є ще одна причина, тривала непомітна дія якої може згубно діяти не лише на серце, але й на всі процеси енергозабезпечення організму. Ця причина – наростаюча в повітрі концентрація СО (чадного газу).

Піролізация планети

Будь-яка органічна матерія (рослини, тварини або продукти органічного синтезу) при згоранні в природних умовах утворюють вуглекислий газ, оксид азоту і водяну пару. Це відбувається при високій температурі горіння і вільному доступі кисню. Якщо горіння протікає з нестачею кисню або високою вологістю, що знижує температуру, тоді це нагадує якесь тління і подібний процес називається піролізом. В результаті протікання піролізу частенько утворюються токсичні кінцеві продукти.

У випадку з горінням опалого листя, ми маємо справу саме з піролізом. У купі листя лише верхня частина має доступ до кисню, тоді як вологе листя середніх шарів димить, виділяючи різні токсичні речовини, основну шкоду серед яких наносить саме СО. Адже справа не обмежується лише листям. Останнім часом  людина все частіше зустрічається з піролізом в повсякденному житті.

З кожним роком ми вдихаємо всю більшу кількість CO, що утворюється в основному в результаті неповного згорання вуглеводнів. Вихлопні гази автомобілів містять до 10% CO, вони  відповідальні за екологічне неблагополуччя в мегаполісах. Тютюновий дим містить близько 4% CO. Крім того, зменшенню зелених масивів планети супроводить бурхливий розвиток промисловості та індустрії. У результаті концентрація чадного газу швидко зростає.

Для чадного газу кисень - не конкурент

Всім відомо, що без їжі людина може прожити багато днів, без води - декілька днів, а без кисню декілька хвилин. Кисень - унікальна речовина. Без нього в клітинах людини не можуть йти процеси утворення енергії. А якщо немає енергії, то немає і метаболізму – немає життя. Тобто життєздатність клітини повністю залежить від вступу кисню.

Близько 98% кисню доставляється від легенів іншим тканинам у вигляді оксигемоглобіну, що знаходиться в еритроцитах. Оксигемглобін – це білок гемоглобін, що зв'язує кисень. Але кисень не єдина речовина, здатна утворити зв'язок з гемоглобіном. Чадний газ, наприклад, більш «здібний» в цьому відношенні.

Чадний газ має спорідненість з гемоглобіном в 200-250 разів більшу, ніж кисень. При взаємодії він утворює речовину карбоксигемоглобін, тобто гемоглобін, пов'язаний з моноксидом вуглецю (CO). Утворюється досить міцний зв'язок, руйнування якого відбувається дуже повільно - в 3600 разів повільніше, ніж дисоціація оксигемоглобіну.

Крім того СО здатний впливати на структуру гемоглобіну, погіршуючи процес віддачі кисню в тканинах. Внаслідок чого погіршується транспортна функція крові. Зниження вмісту кисню в крові та органах (гіпоксія) особливо помітно позначається на діяльності мозку, серця, печінки і нирок. Оскільки в них процеси метаболізму відбуваються найінтенсивніше.

Чадний газ, також здатний безпосередньо токсично  діяти  на тканини. Він конкурує з киснем в інших тканинних гемопротеїнах (міоглобін, пероксидаза, каталаза, цитохроми). І звичайно, виходить переможцем в цій боротьбі. Наприклад, пов'язання CO з міоглобіном в серці приводить до порушення його скоротливої здатності і, зрештою, порушує кровопостачання і надходження кисню до інших органів.

Карбоксигемоглобін і пошкодження сердечного м'яза

За даними «Journal of the American Medical Association», люди, які пережили отруєння чадним газом, можуть померти від серцевого нападу через декілька років через пошкодження сердечного м'яза. До таких висновків прийшли вчені з Інституту Серця в Міннеаполісі. Провідний фахівець проекту професор Генрі Тімоті звернув увагу, що кількість пацієнтів, в яких були виявлені порушення в роботі серця, викликані дією чадного газу, це набагато перевершило найсміливіші чекання вчених.  Це  те,  що стосується гострих отруєнь, а що з приводу всіх останніх мешканців планети?

Відомо, що кількість карбоксигемоглобіну в крові залежить від  двох чинників. Перший - це концентрація CO у вдихуваному повітрі (ppm), сильне підвищення якої приводить до гострого отруєння. Другий - тривалість токсичної дії, що вже має відношення до всіх нас, міських жителів. Для підтримки в крові мінімальних концентрацій карбоксигемоглобіну при постійній дії, рівень CO у вдихуваному повітрі не повинен перевищувати відмітки в 10 ppm.

Отже, поглянемо, з чим доводиться стикатися нам: сільська місцевість (0,05—0,12 ppm), міські автошляхи (17 ppm, досягаючи при інтенсивному русі 53 ppm), підземні гаражі, тунелі (до 100 ppm), офіси, ресторани (20—40 ppm в місцях для тих, хто палить).

Порушення пам'яті та зниження інтелектуальних здібностей, м'язова слабкість і головний біль, нудота і блювота є ознаками хронічної інтоксикації СО. Подібні симптоми відчуває з певною періодичністю і інтенсивністю кожен сучасний мешканець міста. Проте навіть після усунення джерела інтоксикації більш ніж  в третини пацієнтів неврологічні порушення зберігаються впродовж 3 років. Чадний газ здатний зберігатися в клітинах протягом довгого часу і фактично є причиною необоротних клітинних змін.

Екологія і здоров'я людини

Забруднення довкілля не відбивається вмить на здоров'ї людини, і погіршення стану проходить, здебільше, непомітно. Але чому раптом у 30 літньої здорової людини коле в серці або, піднімаючись додому по сходах, вона відчуває задишку? Однією з причин ранньої захворюваності серцево-судинними захворюваннями і загального ослабіння здоров'я людини, якраз є погіршення екології та постійне наростання вмісту чадного газу в повітрі.

Тому коли ми наступного разу побачимо активістів Грінпіс або якихось інших захисників екології, не варто розглядати їх дії як щось, що не має прямого відношення особисто до нас. Можливо їх дії при «штурмі» нафтового танкера, що порушив умови транспортування, або вимоги до адміністрації міста про прозорість і вдосконалення механізмів утилізації відходів або, нарешті, збір підписів на охорону природних ресурсів, нададуть нашому серцю велику допомогу, ніж  курси антигіпертензивної або протиішемічної терапії в лікарняному відділенні.