Бактеріофаг - природжений вбивця бактерій

Проблема розвитку стійкості бактерій до антибіотиків уже досягла всесвітніх масштабів, що обіцяє нам похмуре майбутнє. Але не все так безперспективно, адже в природі існують віруси, які є природженими вбивцями бактерій. Бактеріофаги стають новою надією людства в протистоянні інфекціям.

Безконтрольне застосування антибіотиків та розвиток механізмів захисту у бактерій ставить під сумнів їхнє можливе широке застосування в майбутньому. З моменту створення антибіотикам пророкували долю визволителів від всіх інфекцій. Існував навіть план, до якого року будуть переможені такі й такі інфекції. Однак природа розпорядилася по-своєму.

Тепер уже ніхто, напевно, не таїть у собі таких сподівань. Але, як відомо, з будь-яких ситуацій є вихід, тому погляди вчених знову звернулися до добре забутого старого, а саме до бактеріофага.

Прийшов, побачив, переміг

Бактеріофаг являє собою вірус, який полює і вбиває бактерії. Отже, не всі віруси однаково «корисні»! Є й ті, які стоять на нашому боці. Бактеріофаги - вбивці вельми спеціалізовані, тому для певних бактерій існує свій вбивця.

Як же бактеріофаг це робить? Як і будь-якому іншому вірусові, бактеріофагу необхідно впровадити свій генетичний матеріал у клітину. Він приєднується до бактерії за допомогою своїх хвостових ниток. Потім, використовуючи ферменти і стрижень, уприскує свою ДНК або РНК всередину клітини.

Ну а потім все розвивається за стандартним сценарієм. Ферменти бактеріофага знищують генетичний матеріал бактерії, її органели починають синтезувати білки вірусу. Після створення необхідної кількості білків, клітина повністю розпадається, і з неї з'являються 100-200 новоспечених вбивць, готових продовжувати справу предка.

Відкриття та застосування

Вивчення бактеріофагів почалося в Індії з експериментів Ернеста Ханкіна (1896 рік), який вивчав цілющі властивості річки Ганг. Священну річку вважали продовженням волосся бога Шиви, і вона успішно виліковувала навіть від прокази. Тому Ханкін шукав у ній щось дуже маленьке, але мабуть дуже цілюще.

Надалі дослідження перемістилися до Великобританії, а в 1917 році з легкої руки Фелікса д'Ереля з Інституту Пастера це «щось маленьке» отримало назву «бактеріофага» (який пожирає бактерії). Потім до досліджень бактеріофагів трохи охололи у зв'язку з початком ери антибіотиків, і вони були забуті.

Але останнім часом інтерес до них знову розгорівся, і стало з'являтися все більше нових досліджень. Їх застосування стало більш широким. Приміром, у США управління з контролю за харчовими продуктами і ліками (FDA) активно використовує бактеріофаги для знезараження їжі.

Тим часом бактеріофаги мають істотні переваги перед антибактеріальними препаратами. Вони специфічні, не викликають дисбактеріозу, в бактерій не виробляється до них резистентність.  Можливо, бактеріофаги - майбутнє  медицини.