• Харчування при гастриті

  • Epoch Тіmes Україна | Велика Епоха
    Понеділок, 1 березня 2010 року
Шлунок - це основний орган травлення і якщо він не в порядку, то це відбивається на стані всього шлунково-кишкового тракту, а значить, і на стані організму в цілому. Особливого значення при цьому набуває характер харчування, саме від нього залежить, як швидко шлунок відновить свої функції. Рекомендації хворим, які страждають захворюваннями шлунку, вироблялися упродовж століть.

Шлунок - порожнистий орган, який висланий усередині слизистою оболонкою, поверх якої розташовується потужна м'язова оболонка. Місце переходу стравоходу в шлунок (вхід у шлунок) називається кардіальним отвором, він завжди відкритий. Отвір, через який їжа виходить із шлунку, називається воротарем.

Цей вихід перекритий сфінктером, який розкривається лише тоді, коли вся їжа, що знаходиться поряд із воротарем, стане однорідною (хімусом). Це означає, що добре подрібнена в роті їжа швидше просувається по шлунку і переходить у наступний відділ - тонкий кишечник, шматки погано пережованого м'яса залишаються у шлунку.

Внутрішня слизиста оболонка стінки шлунку має безліч залоз, що виділяють шлунковий сік, який містить ферменти і соляну кислоту, котрі допомагають перетравлювати їжу, перетворюючи її на рідкий хімус.

Що відбувається у шлунку при гастриті

При гастриті відбувається ураження слизистої оболонки шлунку. При гострому гастриті й загостренні хронічного гастриту ці явища носять запальний характер, а при тривалому хронічному гастриті - гіпертрофічні (розростання слизистої оболонки шлунку) і атрофічні (слизиста оболонка стоншується та всихає) з порушенням відновних здібностей.

Це супроводжується порушенням функцій шлунку, що найчастіше виражається у порушенні виділення соку. При цьому спочатку зменшується виділення соляної кислоти, а потім вже - ферментів. Залежно від стану секреторної функції шлунку, розрізняють гастрити з нормальною, підвищеною і зниженою секрецією.

Лікувальне харчування у комплексному лікуванні гастриту має провідне значення. В період загострення хронічного гастриту незалежно від характеру секреторних порушень (підвищення або пониження секреції) обов'язково слід дотримуватися принципів оберігання слизистої оболонки шлунку. Їжа має бути добре провареною і подрібненою. З харчового раціону виключаються продукти і страви, які мають сильну сокогінну дію, а також ті, що викликають механічне, термічне і хімічне подразнення слизистої оболонки шлунку.

Механічне оберігання слизистої оболонки шлунку

При гастриті слід виключити грубу клітковину, яка міститься у незрілих фруктах, капусті, огірках, квасолі, горосі, ягодах з товстою шкіркою (наприклад, в агрусі, смородині).

Відомо також, що об'єм їжі, тобто надмірне розтягнення шлунку, позначається на секреторній і рухових функціях шлунку. Також діє і тривале перебування їжі в шлунку. Тому часте, але невеликими порціями харчування хворих є одним із загальних положень дієтотерапії захворювань шлунку. При цьому слід враховувати час затримки в шлунку окремих харчових продуктів:

•    200 мл води, чаю, бульйону, не круто зварене яйце - 1-2 години;
•    200 мл молока, круті яйця, яєчня, тушкована риба, киселі, компоти, сухе печиво, білий
хліб - 2-3 години;
•    варені овочі, відварене м'ясо (яловичина), курка, чорний хліб, яблука - 3-4 години;
•    смажене м'ясо, оселедець, пюре з чечевиці або гороху, тушковані боби - 4-5 годин.

Механічне оберігання слизистої оболонки шлунку повинні забезпечувати також ступінь (цілковита готовність) і форми (варіння, тушкування) кулінарної обробки їжі.

Хімічне і температурне оберігання слизистої оболонки шлунку

При різних ураженнях шлунку дієта повинна будуватися залежно від характеру функціонування залоз шлунку. Так, при порушенні виділення шлункового соку призначають сокогінну їжу: солоні приправи, міцні відвари з м'яса, риби, овочів, чорний хліб.

Середньої сили сокогінний вплив, який одночасно пригнічує активність соляної кислоти (під час знаходження в шлунку зв'язують соляну кислоту), здійснюють відварене м'ясо і риба, білий хліб, молоко, ягоди і фрукти. Слабкими сокогінними стравами є молочні продукти, не круто зварені яйця, каші, білі сухарі, солодкі соки. Жири (наприклад, вершкове масло) гальмують шлункову секрецію, а білок яйця швидко розкладає соляну кислоту.

Слизисті відвари з круп сприяють обволіканню слизом і тим самим перешкоджають хімічному впливу на слизисту оболонку шлунку. Нейтралізують дію шлункового ферменту пепсину пектинові речовини, які містяться у багатьох фруктах і овочах (особливо в пюре).

Секреторна функція в значній мірі обумовлена кровопостачанням слизистої оболонки шлунку, тому такого великого значення набуває температура їжі, що вжвається. Холодна їжа пригнічує вироблення соляної кислоти і ферментів, викликає уповільнення відновлення слизистої оболонки шлунку. Дуже гаряча їжа також здійснює несприятливий вплив на слизисту оболонку шлунку.

Під час загострення захворювання харчування має бути роздрібненим, 5-6 разів на добу. Всі продукти - лише відвареними, готові страви - протертими. У міру стихання загострення дієтотерапія змінюється і проводиться відповідно до секреторних порушень. Застосовується також зигзагоподібне харчування, яке передбачає розширення дієти на короткі проміжки часу з поверненням до щадної дієти. Таке харчування тренує, оскільки сприяє пожвавленню відновних процесів у слизистій оболонці шлунку.

Правильне харчування - це основа лікування усіх захворювань шлунково-кишкового тракту.

Джерело: Женский журнал о женском здоровье Womenhealthnet

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...