• Надмірний оптимізм: користь чи шкода?

  • Аліна Танько | Велика Епоха
    Четвер, 20 жовтня 2011 року

Надмірний оптимізм, що властивий деяким людям, може призвести до серйозних проблем. Причиною цього є особливе ставлення, а точніше, абсолютне ігнорування очевидних речей.

З анатомічної точки зору інформація, яка не відповідає завищеним очікуванням, не сприймається і не аналізується корою лобових часток мозку.

Нейрофізіологічні закономірності надмірного оптимізму були досліджені в Університетському коледжі Лондона (Англія). Група вчених на чолі з Талі Шарот поставила задачу знайти відповідь на питання: чому люди проявляють надмірний оптимізм.

Як правило, люди ретельно відбирають отриману інформацію. Але, чим більше людині властивий зайвий оптимізм, тим слабший вплив негативної інформації на її оцінку. Такий підхід має і переваги, і недоліки.

У дослідженні 19 добровольцям було запропоновано оцінити вірогідність того, що в їхньому житті відбудеться / не відбудеться певний інцидент. Список таких інцидентів склали події  від «незначні», такі як крадіжка, шахрайство або запізнення на роботу, до «вагомих»  важкі захворювання, передчасна смерть та ін.

Добровольці повинні були оцінити для себе ймовірність такої події. Після цього вчені оголошували середньостатистичну ймовірність настання такої події для людини, з урахуванням її віку та соціального статусу.

Під час експерименту активність мозку добровольців фіксувалася за допомогою ФМРТ (функціональної магнітно-резонансної томографії). Через певний час добровольців знову попросили оцінити свій ризик для кожної запропонованої події, і свій рівень оптимізму.

Результати показали, що більшість людей коректували свої оцінки з урахуванням отриманої інформації. При цьому якщо людина оцінювала свій ризик захворювання раком у 40%, а потім їй оголошували, що середньостатистична вірогідність такого захворювання становить 30%, то наступного разу вона оцінювала свій ризик в 32%. І навпаки, якщо ж початковий ризик оцінювався в 10%, то наступне коригування була або незначним, або його зовсім не було.

Близько 79% добровольців виявили схильність коригувати свої оцінки у кращу для себе сторону, і запамятовуваність справжніх рівнів ризику була однаковою у всіх випадках. Також було встановлено, що на ступінь оптимістичності настрою людини не впливають ні ступінь поширеності події, ні ймовірність помилки в оцінці.

Ранні дослідження виявили, що поясна кора і прилеглі до неї області головного мозку (до завдань яких відносять розпізнання, обробку помилок і виявлення конфліктів) відповідають за ступінь освоєння інформації, яка не виправдовує очікування. Під час того, як добровольці отримували і аналізували інформацію про справжній рівень ризику тієї чи іншої події, дослідники спостерігали за активністю в цих ділянок мозку.

Як виявилося, активність цих ділянок була вищою, коли людина переоцінювала рівень свого ризику (т.зв. «позитивна помилка»), ніж у випадку «негативної помилки». У той же час, при зайвому оптимізмі спостерігалося ослаблення мозкової реакції на небажану інформацію.

Оптимістам властиво формувати свій погляд на світ з інформації, що відповідає їх уявленням, і невірно враховувати «песимістичні» сигнали.

Дослідники говорять: «Наші результати є механістичним поглядом на те, як невиправданий оптимізм може зберігатися у важких умовах []. Вони показують, що схильність людини до оптимізму підживлюється нездатністю її мозку коректно кодувати помилки в оцінках, які вимагають песимістичного перегляду останніх».

Результати досліджень були опубліковані в журналі Nature Neuroscience.


Читайте також:

Любителям солоної їжі: чи варто звернути увагу на здоров'я?

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...