• Культура харчування на Тайвані

  • Середа, 24 жовтня 2007 року

Навіть по тому, як на Тайвані звучать слова привітання, можна помітити, на скільки шанобливо тут цінується їжа. Замість слів «Як справи?» вони говорять «Ви вже їли сьогодні?». Ця пристрасть є частиною китайської культури й говорить про те, що «без їжі немає життя».

 

Кулінарні джерела

Сьогоднішні тайванські страви складаються із східних, західних, стародавніх та сучасних блюд. Така різноманітна кухня - це внесок численних емігрантів, які осідали в цьому районі за історичних або політичних причин. Вони були вихідцями з багатьох районів материкового Китаю, таких як Пекін, Гуаньдун, Сичуань і Шанхай.

Наприкінці 40-х рр., коли уряд Гоміньдана і його війська потрапили на Тайвань, туди  ж переїхали й шеф-кухарі з багатьох районів Китаю. Ці майстри кулінарного мистецтва привнесли свої особливі, характерні тільки для певних областей, кулінарні секрети й навички. Відкрилося багато ресторанів, які знайомили тайваньців із зовсім новою культурою харчування.

Значного впливу на тайванські страви з морепродуктів зробила Японія. Після закінчення Другої світової війни скінчилося і 50-літнє правління Японії на Тайвані. Японці залишили після себе кулінарну традицію, де важливе місце займала сира їжа. У той же час японська їжа також зазнала впливу з боку Тайваню, що додало їй особливого місцевого колориту. Наприклад, тунець, дуже дорога в Японії риба, став розповсюдженим делікатесом. В Японії його зазвичай подають сирим, а на Тайвані готують багатьма способами: тушкують, жарять із чорним перцем, готують на грилі. Хоча тайванська кухня й має китайські коріння, але місцеві жителі поряд з першими переселенцями вплинули на нинішню тайваньську кулінарну традицію.

Переселенці з Фуцзяна за часів династії Мін

Серед перших переселенців, які освоїлися в 1000 р. на Тайвані, була народність хакка з провінції Фуцзянь у Китаї. Цей народ проживає переважно у північній частині Тайваню, у той час як частина переселенців із провінції Фуцзянь опанувала південь острова. За часів династії Мін (1368-1644 рр..) емігранти з провінції Фуцзянь оселялися в прибережному місті Тайнані. Вони створили традицію вуличної трапези, що відображала ранній тайванський уклад життя.

Скарбничка культур і традицій

 

Відомий як Формоза (у перекладі з португальської - прекрасний) острів Тайвань - це скарбничка культур і традицій. Для тайваньців характерні різні культурні традиції та життєві устрої, що значно впливає на спосіб приготування їжі, а також на харчову індустрію в цілому. Той, хто вже побував на Тайвані, скаже, що тайваньці полюбляють випити й закусити.

На Тайвані люблять нові рецепти та ідеї. Сюди прагнуть приїхати люди, які мають відкритий характер, які шукають оновлення і змін. Щоразу, приїжджаючи на Тайвань, ви можете відкрити для себе смак нових фруктів або невідомих для вас до сьогодні овочів, а також зіткнутися з новими рецептами різноманітних блюд.

 

Найважливіша кулінарна виставка в Тайбеї

З 1989 року шефи-кухарі-новатори демонструють свою майстерність у Міжнародному торговому центрі в Тайбеї. Це одне з найважливіших кулінарних шоу в Азії.

 

Головним сюрпризом серед представлених китайських блюд став «Водний бенкет» міста Луоян, що був визначений як «особлива регіональна кухня». Шеф-кухарі приготували воістину імператорський бенкет часів династії Тан, якою правила імператриця У Цзетянь 1 300 років тому - єдина жінка-імператор за всю історії Китаю. Нею щиро захоплювалися її сучасниці, які жили тоді в Луояні.

Історія стверджує, що одного разу імператриці У Цзетянь схотілося поїсти «суп із гнізд ластівки» саме тоді, коли для збору головних його компонентів ще не настав час. Усі кинулися на пошуки, в результаті яких знайшли тисячолітню ріпу, що важила більше 20 кг і була незвичайною прикрасою імператорського двору У Цзетянь. Імператорські кухарі взяли частину ріпи й нарізали її смужками. Потім змішали її зі свининою й пряностями. Після восьмиденного готування було створене блюдо «луояньський агар», що за своїм смаком нагадував «суп із гнізд ластівки». З того часу це блюдо традиційно готується до початку «Водного бенкету». Сам «Водний бенкет» складається з 24 блюд, що містять у собі холодні закуски й основні блюда.

Блюда «Водного бенкету» удосконалювалися й розвивалися протягом століть. Бульйони з місцевих інгредієнтів, які допомагають жителям залишатися здоровими й сповненими сил, отримали назву «Водний бенкет» саме тому, що складаються здебільшого із супів і водянистих блюд. Це компенсує нестачу вологи серед сухого пустельного клімату даного району.

 

Кухня хакка - прості страви кочівників

 

Блюда кухні хакка відображають важку працю й ощадливий характер народу хакка. Всі блюда за своїм смаком дуже натуральні, оскільки мають мало приправ і не містять штучних ароматизаторів. Кухня хакка на материковому Китаї - пряна, а на Тайвані - солона, солодка, кисла.

Народ хакка завжди страждав від злиднів, відчував нестачу їжі, найчастіше кочував. Їхня простота й кочовий спосіб життя часто знаходять своє відображення у кухні. Через їхню бережливість більшість блюд консервуються природно, наприклад, в'яляться на сонці або засолюються, завдяки чому продукти можна зберігати протягом всього року.

Найпопулярніше блюдо хакка - Сяо Фен, що складається з трьох шматків нарізаного тонкими шарами м'яса свині. М'ясо нарізується й готується з консервованими спеціально вирощеними паростками бамбука.

У приготуванні Сяо Фен використовуються тільки характерні для хакка пряності: лук, часник, соєвий соус і вино. Це блюдо має дуже смаковитий аромат.

Кухня хакка внесла помітне пожвавлення в кулінарних традиціях Тайваню. Все більша кількість гурманів відкриває для себе, прості на перший погляд, але апетитні тайваньські блюда.

Надія Гатас. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...