• Деякі секрети з життя моделей (Фото)

  • Понеділок, 31 грудня 2008 року

Зоя Литвин - фіналістка «інтерівсього» конкурсу "Шанс. Model. ua". Серед більш ніж 7000 дівчат саме вона пройшла в фінал, а на конкурсі Міс Київ Зої дістався титул Міс Фото, іншими словами, вона отримала приз глядацьких симпатій. Зоя представляла колекції українських модельєрів у Франції, Єгипті, Болгарії та інших країнах світу; знімалась у чисельних рекламних роликах та на обкладинках журналів.

Як проходять подібні конкурси, наскільки об'єктивні журі, які стосунки складаються у дівчат-конкурсанток та іншими цікавими деталями поділилася з нами Зоя, одна з найкрасивіших дівчат України .

- Зоя, "Шанс. Model. ua" був перший конкурс, в якому ти брала участь. Як наважилась на такий крок?

- Взагалі, я ніколи не планувала стати моделлю. Конкурс краси проходив якраз, коли я навчалась на першому курсі факультеті економіки Києво-Могилянської Академії. Я не збиралась брати в ньому участь, але моя однокурсниця пішла подавати до журі документи та попросила мене сходити з нею. Я погодилась, і поки подруга заповнювала анкету, один з членів журі конкурсу Сергій Матяш помітив мене й почав вмовляти теж подати документи. Сказала, що подумаю, і принесу свої фото. Наступного дня інша моя однокурсниця також вирішила піти подати документи і знов-таки попросила мене піти з нею, показати, де знаходиться приймальна комісія. Відмовлялась, як могла, адже не взяла жодної своєї фотографії, як обіцяла менеджерові. Але відступати було нікуди і я пішла. Так і вийшло, що заповнила анкету без фотокарток. А вже через тиждень почався конкурс.

- А як відбувався сам конкурс? Адже кастинг проходив лише один день, а дівчат прийшло чимало?

- Так. За день до відбору я дивилась, як проходив конкурс в іншому місті. Пам'ятаю, прийшла пухкенька дівчинка до журі, така дуже звичайна, з пофарбованим в білий колір волоссям. Так члени журі їй з порогу відверто сказали, це - конкурс моделей, а не корів на льоду. Після цього мені взагалі розхотілось іти туди, але все ж таки подруги вмовили. Журі дуже швидко відсіяло половину дівчат, до речі, і моїх одногрупниць. Потім дівчата заходили по двадцять чоловік, потім по п'ять. Нас просили робити різні речі, хтось співав, хтось танцював, а ось мене наприклад попросили розказати прогноз погоди , а потім модельєр Віктор Грігор'єв (зараз покійний - прим. автора) попросив мене показати трюк зі стільцем. І ось я вже пройшла в кращу дванадцятку. Для нас влаштували фотосесію. Залишили сім дівчат і ми вже позували перед камерою. Далі, хто залишиться у проекті, вирішували глядачі. Вони віддали за мене свої голоси - і я пройшла у фінал.

- Що ти відчувала, пройшовши в фінал?

- Я не ставилась до цього серйозно. Для мене все було так незвичайно і радісно. Я зовсім не нервувала, це було як захоплива гра. Звичайно, цей конкурс додав мені впевненості. Нехай я й не перемогла, але врешті решт отримала призове місце.

- А твої подруги? Як вони сприйняли твій успіх і свою поразку, адже це вони тебе вмовили піти?

- Спочатку вони страшенно образились, навіть не розмовляли зі мною. Але потім самі організували цілу агіткампанію. Вони розклеїли плакати з моєю фотографією по Академії та написали «голосуйте за нашу Зою». Це було дуже зворушливо.

- До речі, подейкують, що на таких конкурсах журі обирає переможниць необ`єктивно. Чи це так?

- Я можу сказати одне - жодного вибору просто так не відбувається. Я чула, що, наприклад, конкурс Міс Україна звинувачували в корупції. Після цього журі остерігається надавати призові місця дівчатам з заможних родин. Судити важко. Але навіть, якщо й перші місця дістаються з особистих причин, все одне гарним дівчатам журі присуджують призові. Отже я хоч і не часто перемагала, та все одно призові місця мала.

- Ти засмучувалась розстроювалась, коли не була першою?

- Ні, зовсім ні. Але я - азартна людина і тому люблю боротися до перемоги.

- Ще подейкують, що дівчата ладні одна одній всілякі пастки робити, аби тільки суперниця не пройшла. Це правда?

- Це не зовсім так, принаймні я не зустрічалася з такою ворожнечею. Навіть навпаки, дівчата завжди допомагають одна одній. Наприклад, коли на кастингу треба бути в спідниці, а ти прийшла в брюках, хтось обов'язково позичить спідницю. Або, коли зламались підбори — хтось з дівчат позичить туфлі. Я з багатьма дівчатами встигла потоваришувати. Хоча й трапляється інколи таке, що переможницю починають обливати брудом: мовляв, вона нечесно пройшла й таке інше. Але загалом панує дуже дружня атмосфера.

- Чула, що дівчата - моделі дуже легковажні й за рівнем інтелекту поступаються своїм не таким вродливим одноліткам. Що ти про це думаєш?

- Такі дівчата є, але їх не більше, ніж де інде. Принаймні серед українських моделей таких дуже небагато.

- Зоя, а на скільки престижно бути моделлю в Україні?

- В Україні моделі заробляють небагато порівняно з іншими країнами. Приміром за один вихід платять приблизно 50 доларів, у той час, як в Москві - 300. Отже в Україні за один показ в кращому випадку ти можеш заробити до 150 доларів. І взагалі, ти - зірка, тебе всюди запрошують, але тільки, коли тобі не виповнилось 26 років. В 26 вже можеш йти на пенсію (сміється).

- А справді, що роблять красуні після 25?

- Хто що. Дехто йде в офіси працювати секретарями, дехто одружується з багатими чоловіками, хтось розпочинає власний бізнес, а таких дійсно багато - їм чоловіки олігархи допомагають (посміхається). Багато колишніх моделей після завершення кар'єри працюють менеджерами у модельних агентствах.

- А взагалі, окрім перемог в конкурсах, як краса допомогає в житті?

- Так бувають смішні випадки, наприклад сьогодні я стояла в великій черзі в копі центрі. Один з працівників мене побачив й сам відкопіював все, що мені було треба.

Якось моя фотка на татовому мобільному допомогла йому взяти кредит в банку. Коли в банку дізнались, що я його донька, то запросили зніматись в рекламі цього банку. Але бували і не такі випадки. Якось приятель запропонував мені зустрітись з його другом — власником казіно, щоб обговорити зйомку для рекламного календаря. Ми зробили пробні фото, а потім той бізнесмен зізнався, що він шукає собі дружину, таку, щоб і гарна була, і розумна. Запропонував серйозні стосунки. Звісно мене це образило...

- До речі, знаю, багато хто з відомих політиків, зірок зустрічали своїх майбутніх дружин саме на показах моди. Зокрема Віталій Кличко, Нестор Шуфрич. Розкажи, як склалася твоя доля?

- Не повірите - майже так само. Мій майбутній чоловік побачив мене на міжнародному заході «Дні України у Франції», але я його там навіть не помітила - Канни, Ніцца, Монте-Карло - не до цього було. Потім він почав мне всюди розшукувати. Дізнався мій телефон, подзвонив, запросив на побачення, але я тоді була ще мала і не погодилась. Потім в мене змінився номер телефону і ми загубилися. Проте через півтора роки Василь мене таки знайшов. Згодом ми почали зустрічатися і зараз вже виховуємо п'ятимісячного сина.

- Чоловік відпускає на покази?

- Він звісно не дуже хоче, щоб я продовжувала працювати моделлю, але на Сезони моди та інші серйозні зйомки відпускає.





Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...