• Страшна картина дитячого рабства в Китаї

  • Субота, 3 травня 2008 року
Останніми роками в Китаї все більше зустрічається використання дитячої робочої сили. Батьки, які живуть надзвичайно бідно, самі віддають своїх дітей на каторжні роботи, а працедавці залюбки наживаються на дешевій робочій силі.

У місті Дунгуань торгують дитячою робочою силою, як капустою

Як повідомила газета «Південне містечко», через великі злидні деякі батьки віддають дітей проти їхньої волі працедавцям, сподіваючись, що отримані за них гроші зможуть підтримати їхню сім'ю. В основному це діти народності І з автономної області Ляншань провінції Сичуань.

Близько сотні дітей з ковдрами та іншими речами збираються перед дрібними супермаркетами, деяким із них на вигляд менше 10 років. Вони, як товар у супермаркеті, стоять і чекають, коли їх виберуть. Потім під'їжджає машина, відбирає партію дітей і відвозить на «місце призначення».

Після того як діти покидають таким чином свої домівки, починається їхнє нелегке життя робітників-рабів. У багатьох бідних районах, звідки родом ці діти, в шкільних класах частенько залишається вчитися тільки по 10 дітей, всі інші на «заробітках».

Житель одного з таких районів провінції Сичуань на прізвище Шао розповів, що директори заводів приїжджають до них і вибирають дітей. Він відзначив, що зараз не сезон, а в листопаді та грудні майже щодня приїжджає кілька машин і відвозять дітей. «У м. Дунгуань ними торгують, як капустою», - сказав Шао.

Поки діти ще не приступили до роботи, «працедавці» дають їм тільки 10 юанів ($1,4) на день. Оплативши житло, у них залишається 5 юанів на день. На ці гроші вони можуть купити пару пампушок й інколи трохи рису.

Ці діти в основному живуть у невеликих гуртожитках або комунальних квартирах, які розташовані біля ринку. Площа житла - менше 10 кв. м, там дуже сиро й темно, навіть пахне цвіллю. Діти розповідають, що всі вони жили в таких місцях, поки їм не знайшли роботу.

«Працедавці» видушують із дітей усі сили, примушуючи працювати по 12 - 15 годин на день. Якщо у них щось не виходить, то їх лають і б'ють. Дівчаток часто ґвалтують, деяких із них примушують уживати наркотики.

Коли діти намагаються втекти, то їм погрожують смертю

Деякі з дітей намагаються втекти, але це вже неможливо. Їм погрожують смертю.

Постійний голод і жорстоке поводження викликає в дітей якусь мутовану прихильність до роботи на заводі, тому що, як вони самі кажуть: «Там можна поїсти». За словами звільнених недавно з дитячого рабства Ма Гань і Чу Бу, на заводі діти щодня працюють по 13 - 14 годин, інколи ще більше, а на обід і вечерю виділяють по півгодини. Інколи працюють до 23.30, зазвичай працюють до 22 години.

10-річний хлопчик Мо сказав, що він працював на деякому електронному заводі два місяці, щодня працював 15 годин. Вранці о 8 годині виходив на роботу і лише о 0.30 ішов із роботи, практично без перерви. Він сказав: «Дуже важко, я хочу додому, ми всі хочемо додому, але немає грошей на дорогу».

Насправді, навіть якщо були б гроші, вони все одно не змогли б поїхати додому. Один трохи старший хлопчик розповів, що «працедавці» часто лякали їх: «Якщо спробуєте втекти, то вас уб'ють».

Директорам заводів подобається дешева робоча сила

Місто Дунгуань є одним із великих терміналів, на якому використовується дитяча робоча сила. Але посередники, які влаштовують дітей на роботу, постійно розширюють зону своєї «діяльності». Таким чином, дитяча робоча сила вже використовується на фабриках і заводах міст Шеньчжень, Гуанчжоу, Хуейчжоу, Цзянмень та ін. Один посередник на прізвище Ло в приватній бесіді похвалився своїми «успіхами», сказавши, що на якомусь електронному заводі м. Дунгуань працює більше 50 дітей, яких він улаштував, на якомусь заводі іграшок м. Дунгуань - ще кілька десятків дітей, на якомусь електронному заводі м. Хуейчжоу - більше 500 дітей, у м. Шеньчжень більше 200 його дітей. Він також сказав, що термін дії договору деяких скоро закінчиться, і треба буде шукати їм нову роботу.

Завідувач бюро по працевлаштуванню на прізвище Ван часто приїжджає в Ляншань для підбору кадрів. Він розповів, що більшість працівників з області Ляншань працює нелегально і 60% із них - діти. Вони дуже подобаються директорам заводів через дешеву робочу силу: діти готові працювати за 2,5 - 3,8 (50 центів), не вимагають соціальний пакет і дуже працелюбні. Як розповів Ван, на головному ринку робочої сили будь-коли можна знайти 600 - 700 чоловік таких дешевих робітників із Ляншань.

Версія китайською

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...