• Дорога безкоштовна освіта в Китаї

  • Субота, 11 жовтня 2008 року

Першого вересня уряд Китаю заявив, що буде реалізована безкоштовна обов'язкова освіта в містах і селищах. Китайські ЗМІ назвали цю подію «віхою» освіти Китаю. Однак тим самим вони підтвердили, що «Закон про обов'язкову освіту КНР», який ще два роки тому почали реалізувати, є формальним.

У селах 16 провінцій у процесі реалізації обов'язкової освіти незаконні збори грошей торік перевищили 50 мільйонів юанів ($7 млн), а заборгованість селищ у сфері обов'язкової освіти склала майже 2,7 мільярда юанів.

Після початку семестру поточного року в багатьох школах формально перестали стягувати так звані «оплати за навчання й спонсорські». Однак за сумою нарахувань із бюджету в освіту Китай посідає останні місця у світі, навіть нижчі за одну з найбідніших країн Африки — Уганду. На освіту витрачається менше державних грошей, ніж витрачають чиновники китайської компартії на їжу.

Закон про обов'язкову освіту формальний, у ньому існує багато проблем

За інформацією агентства Сіньхуа від 2 серпня, ще в 1986 році в Китаї був затверджений Закон про обов'язкову освіту, в якому було передбачено, що з учнів не буде стягуватись оплата. Однак через недостатнє фінансування цієї сфери учні все-таки виплачують певні суми. 29 червня 2006 року Ху Цзиньтао підписав доповнений «Закон про обов'язкову освіту КНР», у якому чітко вказується, що з 1 вересня 2006 року в країні буде реалізована 9-літня обов'язкова освіта й всі витрати за навчання сплачуватиме держава.

Однак у процесі реалізації цього закону в 2006 році тільки в селах на заході країни учні звільнилися від оплати за навчання та від спонсорських виплат. Восени 2007 року в селах всієї країни була скасована оплата за навчання й спонсорство. Але тільки 12 серпня 2008 року держрада прийняла рішення звільнити учнів періоду обов'язкової освіти від оплати за навчання й спонсорування шкіл.

На думку аналітиків, з точки зору законодавства китайський уряд порушив свою обіцянку. Законом встановлено, що новий закон набуває чинності з 1 вересня 2006 р., але фактично це відбулося на 2 роки пізніше. Це, з одного боку, підтвердило несерйозність законодавства Китаю, з іншого — показало недостатнє виконання законів.

За матеріалами газети «Цзинхуа Шибао» від 5 липня 2008 року, державна рахункова палата 4-го липня повідомила про результат аудиторського розслідування щодо витрат селищ на обов'язкову освіту в 54 повітах 16 провінцій. Результат показав, що половина державних відрахувань на освіту у вищевказаних районах несвоєчасна; цілеспрямоване фінансування в сумі 115 мільйонів юанів було використано в інших цілях; кількість незаконно зібраних із надуманих причин грошей становить 51 мільйон юанів, кількість незаконно зібраних грошей за послуги становить 111,8 мільйона юанів.

У повідомленні говориться, що на кінець червня 2007 року борги шкіл у селах за період обов'язкової освіти досягли 2,6 мільярда юанів, борги кожного повіту в середньому становлять 49,7 мільйона юанів. Деякі школи опечатані кредиторами через те, що вони не мають змоги віддати гроші, через що школярам довелося припинити навчання. На деякі школи подані позови до суду, кошти на обов'язкову освіту в селищах були забрані, що негативно вплинуло на навчання школярів.

У деяких бідних повітах місцева влада не має грошей для інвестицій в освіту, школи існували за рахунок грошей учнів і на їхні кошти наймали вчителів. Однак агентство Сіньхуа 6 квітня повідомило, що новий режим «єдина оплата» був випробуваний у 29 бідних повітах провінції Хубей. Фінансовий тягар селян від цього дійсно став трохи легший, але ситуація з коштами на освіту стає все гіршою та гіршою. Багато вчителів звільнилося. У деяких школах залишився тільки один вчитель для чергування. Селяни намагалися зібрати кошти, щоб повернути вчителів, але школи не наважуються приймати ці гроші, пояснюючи, що за правилами, встановленими зверху, ті, хто братиме гроші, буде покараний.

У деяких школах великі проблеми із грошима, і вони змушують учнів безкоштовно працювати під гаслами «Працею, щоб підтримувати навчання». По Центральному телебаченню Китаю транслювався сюжет про те, що у квітні 2004 року в повіті Гучен провінції Хубей якась місцева школа змусила понад тисячу школярів збирати чай для місцевого заводу. Цих дітей не тільки використовували, як безкоштовну дитячу робочу силу, але й часто карали за «погану роботу». У результаті, школа одержувала гроші, а самі школярі та їхні батьки не одержали ні копійки.

Як визначити «оплату за навчання й спонсорство»?

Хоч з 1 вересня введене звільнення від оплати за навчання й спонсорство шкіл у містах і селищах, але як визначити, що означає це поняття? У різних провінціях і містах це визначається по-різному. Порівнянно з попередніми роками в багатьох регіонах формально була скасована оплата за навчання й спонсорство, але потрібно заплатити за послуги. Так цього року батьки заплатили навіть більше грошей, ніж за попередні роки. Нижче наведено кілька типових випадків.

За інформацією газети «Сінін Ваньбао» провінції Цинхай від 1 вересня 2008 року, те, що в містах скасували оплату за навчання й спонсорство за період обов'язкової освіти, зовсім не означає, що скасували всі платежі. Учням однаково треба заплатити за проживання в гуртожитку й послуги, встановлені режимом «єдиної оплати». Якщо вчаться не за місцем прописки, то треба платити й за навчання. Наприклад, у місті Сінін кожний школяр, який вчиться не за місцем прописки, у неповній середній школі сплачує 500 юанів за семестр. А учні в початковій школі сплачують 300 юанів за семестр. Крім цього, ще треба заплатити за підручники, зошити, питну воду, обов'язкову шкільну форму, перегляд кінофільмів, які держава визначила необхідними для перегляду та ін.

За матеріалами газети «Гуйчжоу туши» від 29 серпня, у провінції Гуйчжоу в оплату за послуги входить оплата за практику, періодичний медогляд, питну воду, довідкові матеріали, шкільну форму. Ще треба заплатити за підручники, зошити тощо. У газеті «Хуашанбао» від 31 серпня, повідомляється, що в державних школах провінції Шаньсі сплачують за підручники й послуги, до яких входить оплата за їжу, проживання в гуртожитку й охорона велосипедів. Скрізь по-різному.

Доцент Педагогічного університету міста Наньцзин Го Чуюань сказав, що скасована китайською компартією оплата за навчання, насправді, займає лише маленьку частину від реальних витрат учнів на навчання. Він відзначив, що якщо навіть скасують усі оплати, це не буде дуже впливати на ступінь покращання отриманої освіти. Син Го Чуаня цього року пішов у другий клас. Він щойно заплатив за підручники й зошити, які коштують дорого, ще заплатив за страховку й шкільну форму. Він сказав, що треба ще платити за різні гуртки тощо. У зв'язку з цим Го поставив запитання: що таке сплата за навчання й спонсорські внески? Хіба різні перераховані вище сплати не входять до них?!

Школи порушують правила, інші витрати підвищуються

За матеріалами газети «Яньчжао туши» від 3 вересня, у деяких школах міста Ханьдань порушують правила й збирають спонсорські внески. Один батько сказав: «Влада оголосила, що скасовано сплату за навчання й спонсорські, але в повідомленні школи однаково відзначено, що необхідно заплатити внесок розміром 100 юанів. Хіба це не плата за навчання й спонсорство? Чому ж відкрито не оголосити це? Вони навіть не дають квитанції після сплати».

В інтерв'ю журналісту The Epoch Times житель Шанхаю пан Фань сказав, що позавчора його син-школяр заплатив 1800 юанів за навчання, 580 юанів за підручники, 100 юанів за проведення заходу, 24 юанів за газети й пресу, 150 юанів за медичну страховку. Крім цього, щороку треба сплачувати 3500 юанів спонсорських внесків. Фань сказав, що його родичка, дитина якої вчиться в школі в провінції Гуандун, також заплатила понад 1000 юанів за навчання, купила додаткові книги на суму майже 100 юанів, ще заплатила за зошити, квитки іспитів, страховку тощо.

Витрата на освіту займають 2.2% від ВВП

У «Сценарії реформи й розвитку освіти Китаю», опублікованому Держрадою в 1993 році, передбачено, що частина витрат на освіту в 2000 році повинна досягти 4% від ВВП. У «Законі про освіту» встановлено, що витрати країни на освіту не повинні бути нижчими за 6% від ВВП. Однак дотепер ця цифра не перевищує 2,3%.

За інформацією сайта Сіньхуа від 5 березня 2008 року, ВВП 2007 року досягнув 24,66 трлн юанів, тобто виріс на 65,5% порівняно з 2003 р. Відрахування держави на освіту за період з 2003 р. по 2008 р. збільшилися, але порівняно із ВВП періоду з 2003 р. по 2007р. ці витрати майже не змінилися й становлять близько 2,25%.

Поповнення бюджету здійснюється в основному з податків. Ці надходження в 2007 р. збільшилися в 4 рази порівняно з 2000 р. і склали 5,13 трлн юанів. Відповідно до представленого на зборах Народних представників звіту міністерства фінансів, у 2008 році в освіту було відраховано 3% від доходів бюджету.

За даними міністерства сільського господарства КНР, у Китаї нараховано 115 мільйонів селян-робітників, і навчання їхніх дітей стало великою суспільною проблемою.

Хуа Мин. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...