• Тибет прагне «справжньої автономії» від компартії

  • Четвер, 16 травня 2013 року

Лобсан Сангай, прем'єр-міністр Тибету

Прем'єр-міністр тибетського уряду Лобсан Сангай, який перебуває у вигнанні, під час прес-конференції в Нью-Делі 29 січня 2013 року. Нещодавно у Вашингтоні Сангай висловив сподівання про те, що йому вдасться провести мирний діалог з компартією Китаю про «справжню автономію» цього регіону. Фото: Sajjad Hussain/AFP/Getty Images

Глава уряду Тибету Лобсан Сангай, який перебуває у вигнанні в Індії, під час свого недавнього візиту до США сказав, що акти самоспалення на знак протесту закінчаться тоді, коли Пекін послабить свій контроль над цією областю.

У Тибеті, на території окупованій китайцями, починаючи з 2009 року понад 100 людей вчинили самогубство шляхом самоспалення на знак протесту. Це число включає жінок і підлітків.

У відповідь комуністичний режим застосував жорстку політику, впровадивши кримінальну відповідальність за самоспалення і будь-яке сприяння цьому. Почали арештовувати і тих, хто організовує похорони тибетців, які вчинили самогубство у такий спосіб.

Прем’єр Сангай 8 травня цього року відвідав засідання аналітичного центру, що називається «Рада з міжнародних відносин», у Вашингтоні, США. Він підкреслив, що Тибет «не порушує суверенітет чи територіальну цілісність Китаю».

«Ми прагнемо справжньої автономії, що відповідає конституції КНР. Коротше кажучи, якби китайський уряд дотримувався власних же законів, то ми вважали б це справжньою автономією», — сказав Сангай.

«Ми вважаємо, що це помірковане, розумне рішення, яке є безпрограшною пропозицією, як для китайського уряду, так і для народу Тибету».

Сангай сказав, що його адміністрація хоче, щоб тибетці самі приймали рішення у цьому регіоні, особливо у виборі секретаря партії і мали більш широкі можливості.

«Ми не кидаємо виклик і не просимо скинути компартію. Ми не критикуємо і не кидаємо виклик існуючій структурі правлячої партії», — додав він.

Сангай сказав, що лідери у вигнанні співчувають відчайдушним, але рішучим тибетцям, які вчиняють самоспалення, хоча й не підтримують такі жахливі дії.

«117 людей, які загинули від самоспалення, не завдали шкоди жодній живій душі, або китайському громадянину, чи китайському ресторану, навіть китайському велосипедові, — сказав він. — Навіть у ту мить — дуже болючу, трагічну, сумну — вони вчинили самоспалення так, щоб не поранити оточуючих».

«Така велика стриманість тибетців чітко підтверджує той факт, що ми дійсно дотримуємося ненасильства», — додав Сангай.

У період 2002—2010 років посланці Далай-лами проводили переговори з колегами з китайського режиму, але ситуація не змінилася. З того часу протягом трьох років нових обговорень не було.

Соціолог Барі Саутман (Barry Sautman) з Гонконгського університету науки і технології у інтерв'ю South China Morning Post сказав, що коментар Сангая свідчить про те, що адміністрація Тибету готова до переговорів з режимом і, водночас, погоджується на збереження влади компартії.

«Тибетський уряд, що перебуває у вигнанні, хоче здаватися поміркованим і готовим до обговорення, — сказав Саутман. — Вони намагаються вияснити, чи захоче китайський уряд спробувати щось нове у відносинах або трохи змінити умови для проведення переговорів, які китайський уряд ставив протягом багатьох років».

Пекінський експерт з етнічних справ Цзян Чжаоюн в інтерв'ю The Post сказав, що він не очікує від компартії відповіді: «Пекін не прийме його [Сангая] зауваження серйозно і не зробить кроків до значних змін».

Кессі Райан, Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...