• Смерть сина розкрила злочини режиму

  • Четвер, 6 червня 2013 року

Тяньаньмень, 4 червня

Засновник китайської організації «Матері Тяньаньмень» Дін Цзилінь, спілкувалася з журналістами 7 квітня 2009 року у себе вдома. Дін розповіла про смерть свого сина-підлітка, якого застрелили на площі Тяньаньмень. Фото: Peter Parks/AFP/Getty Images

24 роки тому на площі Тяньаньмень кожен протестувальник, якого вбили, був чиїмось сином або дочкою, чоловіком або дружиною, братом чи сестрою. Політична трагедія 4 червня 1989 року складається з тисячі особистих трагедій. В інтерв'ю Голосу Америки у 2009 році Дін Цзилінь, засновник організації «Матері Тяньаньмень», намагалася пояснити, що для неї значило втратити свого сина, Цзян Цзеляня.

Дін працювала професором філософії в Народному університеті Китаю (People's University of China). Вона сказала, що навіть незважаючи на те, що минуло більше 20-ти років після інциденту 4 червня, скорбота і біль не ослабли. Навпаки, з кожним роком її горе посилюється. Вона живе з похмурою перспективою забрати ці негативні почуття з собою в могилу.

Професор Дін сказала, що люди, які перебувають у такому ж становищі, підтримують, підбадьорюють і втішають одне одного. Це надає їй сил і допомагає продовжувати цю справу.

У Департаменті державної безпеки Китаю Дін сказали, що коли вона дає інтерв'ю західним ЗМІ, то її використовують. Дін думає, що її зовсім не «використовують». Навпаки, вона вважає, що засоби масової інформації дають їй можливість висловитися.

Жінка переконана, що трагедія 4 червня є трагедією системи, заснованої на авторитаризмі. І ця система дозволила Ден Сяопіну віддати наказ 300 тисячам солдатам убивати беззбройних студентів.

Без такої системи, це неможливо було б організувати, вважає вона, продовжуючи, що проблему 4 червня неможливо врегулювати при існуючому тоталітарному правлінні.

Дін сильно плаче, коли мова заходить про її загиблого сина.

«Це смерть мого сина допомогла мені вийти вперед і подолати омани, які культура компартії зростила в мені. [Смерть сина] дозволила мені повернути впевненість і почуття власної гідності, властиві людині», — сказала Дін.

«Щоразу, коли я думаю про те, що все це я отримала взамін на життя і кров мого сина, то відчуваю біль і жаль, — сказала вона. — Єдине, що мені залишається — так це зробити все можливе [щоб домогтися справедливості] і йти до кінця, незважаючи на труднощі».

Дін багато років чимало подорожувала, щоб домогтися справедливості для свого сина. Одного разу її навіть заарештували. За той час вона перенесла багато образ з боку співробітників державної безпеки.

Вона каже, що єдине, що її турбує, — так це намагатися робити все можливе, поки вона ще жива, щоб поставити всі крапки над «і» в інциденті 4 червня. Організація «Матері Тяньаньмень» прийняла рішення зобов'язати китайський режим виконати три умови: розкрити правду перед громадськістю, видати компенсацію за втрати і примусити винних відповісти.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...