• Шовінізм комуністичної партії Китаю

  • Лянь Хуа | Велика Епоха
    Понеділок, 24 жовтня 2011 року
Рівно 61 рік тому, 24 жовтня, китайська компартія (КПК) на чолі з Мао Цзедуном офіційно оголосила про «звільнення» Тибету.

Наслідки цього «звільнення» для тибетського народу відкрито визнав колишній генсек КНР Ху Яобан. Але Ху Цзіньтао, зайнявши пост керівника Тибету,  відновив і посилив репресивну політику в регіоні.

Як повідомила австралійська газета The Age, Ху Яобан, обіймаючи в той час посаду генерального секретаря КПК, жорстко критикував місцевих чиновників у Тибеті за шовінізм по відношенню до тибетської нації, а також за демонізацію Далай-лами. Він звільнив багатьох місцевих партійних керівників і наказав, щоб їх замінили тисячі представників тибетської національності.

Ху Яобан прямо сказав комуністичним чиновникам: «Ми вважаємо, що наша партія вже розчарувала тибетців і це дуже погано. Єдина мета нашої партії полягає у тому, щоб працювати на благо народу. Ми правимо в Тибеті вже близько 30 років, але життя тибетців за ці роки ніяк не покращилося. Хіба нас не можна засуджувати за це?»

Численні китайці називають Ху Яобана героєм. У 2005 році Далай-лама сказав: «Я захоплююся мужністю Ху Яобана». Проте мало хто з тибетців або уйгурів міг би подякувати за що-небудь нинішньому лідеру КПК Ху Цзіньтао.

Коли в 1988 році він зайняв посаду секретаря комітету КПК Тибетського автономного району (ТАР), репресивна політика партії в цьому районі помітно посилилася. Вже через рік у Тибеті почалися масові акції протесту, які Ху Цзіньтао жорстоко придушив за допомогою армії, яка використовувала сльозогінний газ і бойові набої. Багато тибетців вважають, що саме за наказом Ху був убитий Панчен-лама Х, який на той час був другою людиною у духовній ієрархії тибетців.

В одному зі своїх недавніх звітів, організація International Campaign for Tibet засудила Ху Цзіньтао. Його критикували не тільки за те, що під час свого перебування на посаді партійного лідера в Тибеті, він ініціював криваві розправи тибетців і посилення тиску на них, але й за те, що його жорстка політика знищення тибетської культури і релігії в 1994 році офіційно стала політикою центрального уряду.

Нині атмосфера в Тибеті продовжує залишатися напруженою. Нещодавно голова відділу у справах єдиного фронту сказав комуністичним керівникам у Тибеті, що призначати на будь-які посади можна тільки «політично надійних» тибетців і ченців, а ті, хто займає духовні посади, повинні відігравати керівну роль у боротьбі з «сепаратизмом». У цей же час китайська влада таємно засудила до довічного ув'язнення найбагатшого тибетця Тоцзе Чжасі, звинувативши його у наданні фінансової допомоги Далай-ламі.

Насьогодні відвідуючі Тибет туристи, бачать масштабність розвиненого там бізнесу ханьців (етнічні китайці), а також розкішний штаб об'єднаного командування компартії та уряду так званої «автономії». Також можна побачити численних озброєних солдатів і поліцейських, пропускні пункти і застави з великими чергами очікують огляду автомобілів.

З початку окупації Тибету компартією практично кожен день проходили публічні акти «критики і нападок»  вищих лам і чиновників колишнього уряду Тибету. На фото публічним нападкам піддається найвідоміша в Тибеті жінка-лама (з глечиком в руках), і її батьки. Фото з epochtimes.com

Більшість тибетців через острах не наважуються спілкуватися з іноземцями в людних місцях. Але після настання темряви в закапелках вулиць багато хто з них емоційно висловлює велику неприязнь та невдоволення компартією, а також глибоку повагу до Далай-лами, говориться у статті.

Ситуація у Тибеті така, що навіть знайдена у когось фотографія Далай-лами може стати вагомим «доказом» того, що ця людина хоче підірвати уряд. У КНР це вважається серйозним злочином.

Прямуючі вулицями численні поліцейські та військові патрулі, є головним джерелом відчуття безпеки і комфорту проживаючих у Тибеті ханьців, і водночас джерелом занепокоєння та обурення тибетці.

Аналогічна ситуація спостерігається в Синьцзян-Уйгурському автономному районі (СУАР). Влітку 2008 року накопичені за багато років невдоволення уйгурів політикою компартії вилилися у масові акції протесту, що переросли у криваві заворушення. За даними китайської влади у результаті цих подій загинуло близько 200 чоловік, близько двох тисяч заарештовано. Однак, за даними Всесвітнього Уйгурського Конгресу (ВУК), що знаходиться в Німеччині, число загиблих перевищує тисячу чоловік.

Все це не завадило заступнику голови парткому СУАР Хао Пену відкрито заявити: «Прості місцеві громадяни гаряче люблять свою країну і комуністичну партію».

Один зі співробітників місцевого управління безпеки, що займається антитерористичною діяльністю, визнав, що «ситуація у Сіньцзяні анітрохи не покращилася». Він також сказав, що у регіоні безперервно посилюється гніт і протистояння.

Щодо цих двох великих західних регіонів КНР, влада застосовує однакову політику придушення. У той же час всю провину за спалахи невдоволення місцевих жителів вона перекладає на «іноземні ворожі сили», серед яких «кліка Далай-лами», Рабія Кадир і «упереджені» західні ЗМІ. Також дістається й характеру тибетців і уйгурів, які «за своєю природою невдячні» і тому не можуть оцінити «всі ті блага, які дала їм компартія».

Отже, компартія не визнає, що корінною причиною нестабільності у цих районах є її помилкова політика, тому становище зміниться лише при зміні політичної ситуації у країні.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...