• У Китаї розігнали жертв землетрусу - протестуючих батьків

  • Середа, 2 липня 2008 року
«Усі ми знаємо, що це будівлі «тофу чжай» (споруди низької якості) убили дітей», - сказала мешканка Сичуані пані Фань, восьмилітній племінник якої був похований під уламками будівлі, що була колись початковою школою Сіньцзянь у місті Дуцзяньянь. «Ми подали петицію чиновникам системи освіти, але вони не відповіли», - сказала Фань безпорадно.

Племінник Фань був одним із більше десяти тисяч дітей, загиблих під будівлями шкіл, що звалилися під час землетрусу 12 травня. Як і більшість інших юних жертв, племінник Фань був єдиною дитиною в сім'ї. Сім'ям загиблих важко змиритися з втратою дітей, але ще важче прийняти й зрозуміти те, що причиною смерті їхніх дітей став не лише землетрус, але і низька якість будівництва шкіл.

«Наші діти були вбиті уламками будівель, зведених із дешевих матеріалів. Багато інших будівель у цій області вистояли під час землетрусу, навіть включаючи ті, які раніше були оголошені небезпечними для мешкання. Але шкільні будівлі обрушилися та відняли життя наших дітей», - стверджує Фань.

Батьки загиблих дітей організували протести, вимагаючи правосуддя над винними в неякісному будівництві, але єдиною відповіддю - було прагнення влади змусити їх замовкнути. Місця шкіл, що обрушилися, були оточені силами безпеки, щоб не допустити батьків, які хотіли віддати дань пам'яті загиблим (убитим) дітям.

Зі слів Фань, 12 червня, рівно через місяць після землетрусу, збройні сили країни блокували всі дороги, що ведуть до зруйнованих шкіл у Дуцзяньгуані. Цього дня батьки загиблих школярів із Ююань планували зібратися на шкільній ділянці, щоб оплакати смерть своїх дітей, але поліція розшукала кожного з них і попередила, щоб ті цього не робили.

Батьки учнів середніх шкіл у ще відчайдушнішому становищі, - сказала Фань, - тому що більшість із них мають такий вік, що пізно говорити про народження дітей. Тому в ці дні середні школи охороняються ще більш посилено.

«Наша мета в тому, щоб викрити вбивць, відповідальних за цю трагедію, - каже Фань, - оскільки місцева влада нам узагалі не надала ніякої допомоги, ми вирішили звернутися до вищої влади».

Батько загиблого учня середньої школи Сян'є повідомив репортера, що деякі батьки були арештовані в дорозі, коли вони відправлялися подавати петицію урядові. «З 400 із лишком хлопців у школі вижило всього двадцять - тридцять чоловік», - сказав він.

Він каже, що всі батьки у відчаї: «Ми всього лише безпорадні селяни. Ми не маємо уявлення, що з нами трапиться завтра. Трагедія сталася не лише через споруди низької якості, але також через недостатньо серйозні зусилля врятувати їх. Рятувальники прибули надто пізно».

Влада призначила невеликі компенсації батькам школярів, але батьки відмовилися взяти ці гроші. Фань сказала: «Уряд запропонував нам щомісячну компенсацію в 100 юанів (14,5 доларів) за кожну померлу дитину. Ніхто з батьків не погодився взяти їх. Навіщо нам гроші, коли наші діти загинули?»

«Гроші для нас не важливі, - провадила далі вона, - навіть мільйон юанів не може повернути наших дітей. Якби будівлі були побудовані згідно зі стандартами, вони б не завалилися і не вбили б стільки дітей. Це було не лише стихійне лихо».

«Якщо місцева влада відмовляться розслідувати цю справу, ми апелюватимемо до вищої влади, - заявив інший батько, 11-річне дитя якого загинуло в початковій школі Сіньцзянь, - близько 90% мертвих школярів були єдиними дітьми у своїй сім'ї. Ми не хочемо грошей. Ми хочемо, щоб уряд казав правду, хочемо правосуддя».

За словами Фань, в початковій школі Сіньцзянь загинуло більше трьохсот дітей, але влада призналася в загибелі тільки двохсот. «Крім того, - каже вона, - ті, хто все ще похований під розвалинами, вважаються зниклими без вісті, тому справжня кількість загиблих усе ще невідома».

Версія англійською

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...