• Реальність, що криється за сучасним іміджем Олімпіади в Китаї

  • Середа, 20 серпня 2008 року

Британська газета Guardian опублікувала статтю віце-президента Європарламенту Едварда Макміллана-Скотта, який розповідає про те, що по іншу сторону мальовничої Олімпіади знаходяться незліченні жертви, замкнені у в'язницях, які зазнають тортур і побоїв від китайського уряду.

Нижче наведено переклад тексту цієї статті:

Спостерігаючи за Іграми, пам'ятайте, що вони розраховані на те, щоб принести вигоду режиму, на якому лежить відповідальність за страхітливі порушення прав людини.

Церемонія відкриття Олімпіади в Пекіні неминуче буде можливістю полюбуватись грандіозними досягненнями - архітектурними, організаційними - приймаючої країни. Це, безумовно, саме те, на що сподівалася китайська влада, коли сім років тому здобула право стати господарем Олімпіади. Це було заплановано як підтвердження сучасного характеру Китаю, його економічної досконалості й підйому на верхній ряд таблиці світових держав. Судячи з усього, багато людей готові прийняти цю поверхневу картину за правду. Так, групи з прав людини піднімали деякі тривожні питання. Але хіба це може вплинути на партію, коли так багато світових лідерів схвалюють те, що відбувається?

Не зважаючи на те, що я всіма силами виступаю за політичний бойкот Олімпіади в Пекіні, я бажаю спортсменам усього доброго і сподіваюся, що змагання пройдуть без повторення терористичних атак, як та, що сталася цього тижня в провінції Сіньцзян. Чого я хочу - так це того, щоб у глядачів Олімпіади не було жодних сумнівів щодо того, що режим, згідно зі своєю природою, спланував ці Ігри заради власної вигоди. За чарівним на вигляд стадіоном «Пташине гніздо» схована країна, що перебуває під владою державного терору, на совісті якого - справді страхітливі злочини проти людськості. Навіть дизайнер стадіону Ай Вейвей дійшов до невизнання проведення Олімпійських ігор у Пекіні, описуючи ситуацію з правами людини як «страхітливу». Незліченні жертви, замкнені у в'язницях, яких китайський уряд піддає тортурам і побоям, також заслуговують на те, щоб бути частиною історії цієї Олімпіади. Ми не маємо забувати про них, коли роздаватимуть золоті медалі.

І Міжнародна Амністія, і Організація захисту прав людини згодні з тим, що замість виконання своєї обіцянки поліпшити ситуацію з правами людини, якщо їм дадуть право на проведення у себе Олімпіади, китайська влада використала Ігри як привід того, щоб підсилити репресії всередині країни. Про багато цих страхітливих фактів широко відомо. Немає ніякої свободи слова, і влада зайшла неймовірно далеко в плані контролю за інформацією та обмеження доступу до Інтернету. Будь-яка непокора жорстоко карається, є загроза ув'язнення без суду та слідства, і при цьому часто відсутня яка-небудь інформація про місцезнаходження і стан людини. Широко застосовується смертна кара, причому, у тому числі й за такі дрібні ненасильницькі злочини, як порушення податкового законодавства. Згідно з доповідями Манфреда Новака, спеціального доповідача ООН з питань тортур, уживання тортур - дуже поширене явище, у тому числі биття, ураження електрострумом і видирання нігтів. Чітко задокументовано жорстоке придушення прав тибетців і культурної самобутності. Більш того, як виявилось, деякі із цих явищ експортуються в інші країни. Недавно ВВС Panorama викрила роль Китаю в питаннях озброєння уряду Судану в його кампанії геноциду в Дарфурі.

Серед численних жертв терору китайського режиму правозахисники, адвокати, члени профспілки, захисники навколишнього середовища, люди, які виступають за регіональну автономію, а також будь-який громадянин, що намагається оспорити державну політику. Мене особливо турбує доля Гао Чжишена, номінованого на Нобелівську премію, якого інколи називають «сумлінням китайської нації». Будучи одним з провідних адвокатів країни, він став мішенню режиму за вислови про порушення прав людини і знаходився в ув'язненні, піддавався тортурам після того, як торік написав критичний відкритий лист про Олімпіаду. Дуже важливо, щоб Великобританія та інші країни підняли це питання перед китайською владою як невідкладку справа.

Одна з груп, яку Гао захищав найактивніше, - це духовний рух Фалуньгун. Члени цієї групи є жертвами найжахливіших переслідувань, що знаходяться за межею уяви. Багато іноземних глядачів легко збито з пантелику назвою «Єретичний культ», якою затаврував його китайський уряд. Однак Фалуньгуне - це абсолютно нешкідливий комплекс духовних вправ Буддійської школи, який зазнає переслідувань, головним чином, через свою популярність, яка, як вважають, представляє загрозу ролі» комуністичної партії Китаю, що «лідерує». Десять років тому цей рух нараховував до 100 мільйонів послідовників.

Прихильників Фалуньгун постійно ув'язнюють за їх віру за їхню віру і, як вважає Манфред Новак, вони становлять більшість ув'язнених, яких піддають тортурам. Але вони також є і основними жертвами найжахливішого злочину китайського режиму проти людяності - масового примусового видалення людських органів у в'язнів для забезпечення трансплантаційного бізнесу, що швидко розвивається в країні. Проведення більше 10 000 операцій в рік по пересадці та отримання величезного доходу приносить величезну вигоду Народній Визвольної Армії, яка організовує цей бізнес і привласнює собі прибуток.

На жаль, кількість органів, що надаються, далеко не задовольняє попит. У звіті, написаному торік колишнім Державним секретарем Канади Девідом Кілгуром і адвокатом із питань прав людини Девідом Мейтасом, робиться висновок: «Широкомасштабна практика примусового вилучення органів у послідовників Фалуньгун дійсно існувала і продовжує існувати до цього дня». Лише в ув'язнених послідовників Фалуньгун регулярно беруть аналізи сечі і крові, і є велика вірогідність того, що потім значну їх кількість за наказом вбивають.

Немає жодних ознак того, що ця жахлива злочинність припиниться найближчим часом. На початку цього року китайська влада оголосила, що вводиться в практику смертельна ін'єкція як засіб виконання найвищої кари замість кулі в голову (рот при цьому залишався відкритим, щоб зменшити пошкодження), проте це все ж брудний спосіб вбивства. Неважко зрозуміти, чому вводяться ці зміни. Лише в одній провінції 16 автобусів було спеціально пристосовано для розтину на місці і вилучення внутрішніх органів. Це реальна дійсність, прихована за фасадом модернізму, представленого пекінською Олімпіадою. Хоча політичний бойкот церемонії відкриття не отримав широкої підтримки як вимоги про поліпшення ситуації з правами людини в Китаї, ще не пізно виразити протест проти терористичного режиму в рамках цих ігор. Я сподіваюся, що Гордон Браун перегляне своє рішення відвідати церемонію закриття в кінці цього місяця. Я також сподіваюся, що ті, хто дивляться Олімпійські ігри вдома по телевізору, ненадовго відірвуться від насолоди спортивними баталіями і задумаються про величезні людські страждання, що є реальністю повсякденного життя багатьох китайських громадян.

Джерело: guardian.co.uk

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...