Два покоління сім'ї зазнають репресій китайської компартії

Житель Шанхаю Дань Мяофа, татко якого був страчений під час «Культурної революції» як «контрреволюційний елемент», досі не домігся його реабілітації. Вся їхня сім'я пройшла всі муки сім'ї контрреволюціонера та страждає до цієї пори.

Протягом кількох десятиліть Дань Мяофа вимагав компенсації за завдані страждання, але всі його зусилля були безрезультатними.

Через так званий «злочин» його батька ніхто з членів його сім'ї не міг отримати нормальну роботу.

«Тепер у мене немає ніякого джерела доходу. Вся моя сім'я живе тільки за рахунок пенсії моєї дружини. Наш будинок, який був конфіскований, нам ніколи не повернуть. Нам доводиться тулитися в кімнаті розміром 130 кв. футів», - сказав Дань Мяофа в інтерв'ю кореспондентові The Epoch Times.

«Нас били і стусували, коли ми намагалися подати апеляцію. Ми просили дати нам роботу і грошову допомогу, але наші прохання ігнорують. У минулому я принаймні мав якісь кошти до існування, але через мою апеляцію уряд відплатив мені тією ж монетою. Тепер навіть мою і так невелику платню було утримано», - провадив далі Дань.

Життєві страждання і різноманітні форми переслідування дали змогу Шаню побачити суть Комуністичної партії Китаю (КПК). Він активно підтримує хвилю виходів із КПК. «Це просто чудово, - сказав він. - Ця хвиля виходів із КПК говорить про те, про що 1,3 мільярда китайців хочуть говорити, але не сміють, про те, що вони хочуть, але побоюються зробити. Цей рух є передовим фронтом відродження демократії в Китаї. Я радісно підтримую цей рух».

Божевільний час, безглуздий вердикт

Його татко Дань Сунлінь був робітником шанхайської компанії One Pharmacy Factory. Його заарештували за причетність до контрреволюціонерів 10 березня 1967 р. До страти 28 серпня 1967 р. його тримали в колишньому Центрі затримання Шанхаю.

Після затримання сім'я Шаня більше не отримувала ніяких відомостей про нього. У всьому процесі судового розгляду районний народний суд і верховний народний суд Шанхаю не дотримувалися ніяких судових порядків, усі засідання були закритими. Родичі Шаня нічого не знали про суд, а також не мали уявлення про його ймовірну контрреволюційну діяльність.

Близько першої години дня 28 серпня 1967 р. на площі Культури шанхайський уряд організував збори для виголошення вироку, на якому зібралися десятки тисяч людей. Показовий суд транслювали в прямому ефірі в різних робітничих підрозділах усього міста. Дань Сунліна засудили до страти.

«У той божевільний час деякі божевільні та непоінформовані люди підхопили люту хвилю переслідування, що спіткала на нас тієї ночі. Вони ставилися до нас, як до ізгоїв. Уся вулиця була переповнена божевільними і неосвіченими людьми. Вони розмахували кулаками і голосно кричали: «Геть контрреволюціонера Дань Сунліна! Стратити контрреволюціонера Дань Сунліна!» та ін. Двері нашого будинку вибили, розбили всі вікна», - згадує Дань Мяофа.

Поліцейські розвісили копії рішення суду про страту на стіні будинку Шаня, щоб принизити членів його сім'ї.

Переслідування торкнулося всіх членів сім'ї

Дань Сунліну було тільки 38 років, коли його стратили. У цьому віці він покинув свою дружину і чотирьох маленьких дітей. Через вирок усю сім'ю було піддано нелюдському зверненню й приниженню, й вона терпіла роки переслідувань та образ.

Його мати була затаврована як «смердюча жінка контрреволюціонера», а чотирьох дітей-хлопчиків - «бридкими щенятами контрреволюціонера». Будь-хто міг ображати і фізично знущатися з них. Їх досить часто били. Після того як батька Шаня стратили, їхній будинок конфіскував уряд. Усі п'ятеро вимушені були тулитися у вітальні їхньої бабусі, в якої було менше 70 кв. футів.

Переслідування на цьому не скінчилися. До них додому часто приходили хунвейбіни, вони примушували матір Шаня кланятися перед портретом голови Мао і просити вибачення. Всі фото Дань Сунліна були конфісковані та знищені.

У той час дружина Сунліна не могла відкрито плакати за своїм чоловіком. Але інколи посеред ночі діти прокидалися від її схлипувань. Кілька разів вона хотіла заподіяти собі смерть, але її зупиняла відповідальність перед чотирма дітьми.

На роботі матір Шаня примушували виконувати найчорнішу й найважчу роботу, за яку ніхто не хотів братися. У 1977 р. вона впала з риштувань і поламала стегно, ногу і поперековий відділ хребта. В результаті цього вона стала інвалідом.

Ще більші переслідування від спроби добитися справедливості

Після «Культурної революції», від 1979 до 1986 р., мати Шаня писала незліченні листи місцевій владі з приводу реабілітації свого репресованого чоловіка. Проте всі її прохання було відхилено. 22 липня 1999 р. вона померла від хвороби серця.

29 серпня 2006 р. Дань Мяофа вирушив до Пекіна, щоб подати апеляцію з приводу несправедливого ухваленого вироку своєму таткові.

30 серпня 2006 р. його зупинили поліцейські на площі Тяньаньмень і під час обшуку виявили плакат із зверненням до уряду. Шаня заарештували, після чого відправили назад у Шанхай. Дорогою до Шанхаю дуже побили. Шанхайський агент, який його супроводжував, погрожував йому, кажучи: «Якщо я ще раз побачу тебе в Пекіні, я переламаю тобі ноги. Я дуже хочу, щоб ще раз настала «Культурна революція», щоб можна було вільно розстріляти всіх таких, як ти».

З того часу дорога до Пекіна для нього була закрита, а місцева влада не хотіла вирішувати його проблему.

22 травня 2008 р. під час Естафети олімпійського вогню Дань розвісив маленькі постери на всіх людних вулицях Шанхаю, щоб звернути увагу на проблему стосовно його батька. 2 червня його викликали в місцеву поліцейську дільницю, де його попередили, що якщо він знову посміє зробити щось подібне, його покарають.

«Як родичі жертви, яку переслідувала в минулому КПК, ми хочемо скасувати несправедливо винесений нашому таткові вирок звичайними законними каналами. Але так звані звичайні канали для нас означають, що немає ніякого виходу», - сказав Дань журналістові.

«Я не боюся їхніх переслідувань. Якщо одного дня ви не зможете взяти в мене інтерв'ю і не чутимете мого голосу, то це означатиме, що мене вже позбавили волі», - додав Дань.

Версія китайською