• Розповідь колишнього в'язня про тортури, перенесені в китайському трудовому таборі

  • Лянь Хуа | Велика Епоха
    Понеділок, 5 травня 2008 року
 

Послідовниця Фалуньгун із Північно-Східного Китаю розповіла про те, яких тортур вона зазнала в трудовому таборі Масанцзя.

Нижче наведено її розповідь (заради безпеки, її ім'я не називається):

Я - послідовниця Фалуньгун із Китаю. Я була незаконно арештована поліцією в себе вдома 15 березня 2005 р. Мене відправили до відомого своєю жорстокістю трудового табору Масаньцзя, розташованого в м. Шеньян провінції Ляонін, де я провела три роки.

Прибувши в трудовий табір, охоронці наказали мені ображати засновника Фалуньгун, а також підписати гарантійний лист про те, що я більше не займатимуся Фалуньгун. Дві послідовниці Фалуньгун і я відмовилися виконати ці вимоги охоронців, і тоді нас почали катувати.

Дюжина охоронців прив'язала мене до так званого «ліжка мерця». Я лежала на голому залізному ліжку, холодному як лід. Мій тулуб туго притиснули до ліжка широким ременем, а руки й ноги прив'язали до чотирьох кутів ліжка. Я зовсім не могла рухатися. Після цього вони сказали, що у мене є «ідеологічні проблеми», тому вони мене «лікуватимуть».

Щодня мені робили уколи у вену й годували невідомими ліками двічі на день. Між цими «процедурами» вони насильно годували мене пастою з кукурудзяного борошна. Коли ця паста псувалася, вони все одно годували мене нею. Після ліків я відчувала оніміння голови та кінцівок. Мене катували за допомогою «ліжка мерця» 26 днів підряд. Багато послідовників Фалуньгун померло від цих тортур.

Я була прив'язана до «ліжка мерця» день і ніч. Навіть випорожнюватися була змушена в ліжко (у середині ліжка була діра). Випорожнення ніхто не прибирав, через що в кімнаті дуже смерділо екскрементами. Все моє обличчя було покрите рідиною, яка витікала з носа. Оскільки мої руки і ноги були зв'язані, я не могла витерти ніс, із якого весь час текла рідина. Охоронці при цьому ще лаяли мене за поганий запах і безлад.

За мною постійно спостерігали дві жінки-в'язні й охоронець, навіть тоді, коли я мочилася. Це були ще і сильні психологічні тортури. Мій шлунок роздувся через ліки, якими мене насильно годували. Врешті-решт, я знепритомніла.

Мої ноги дуже боліли від довгого перебування у зв'язаному стані. Мені все ще робили й далі уколи. Через ліки моє волосся ослабіло й почало випадати.

Мене також часто били охоронці, кажучи, що вони можуть робити зі мною все, що захочуть, і не матимуть ніякого покарання за будь-які наслідки.

У трудовому таборі Масаньцзя побиття послідовників Фалуньгун - це поширене явище. Одного дня під час зборів в'язнів, на яких усі стояли, я ненадовго заплющила очі. Побачивши це, охоронець двічі сильно вдарив мене по очах, унаслідок чого вони опухнули, і я практично нічого не бачила.

Минуло кілька років, а я все ще смутно бачу, і мої очі все ще болять, коли я хочу їх сфокусувати.

За матеріалами сайту minghui.org

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...