Огляд книги Захарі Карабелла «Надзлиття»

Захарі Карабелл (Zachary Karabell) «Надзлиття: як Китай та Америка стали однією економічною системою і чому від цього залежить добробут всього світу». 340 стор., вид-во Simon&Schuster. Жовтень, 2009.

У своїй книзі під цією скромною назвою автор розповідає про те, чому економіки таких гігантів, як США і КНР насправді є однією системою, що військово-морський флот Америки є анахронізмом, що керівництво обох країн одного разу сяде разом за один стіл і вирішить питання щодо процентних ставок.

Книга З. Карабелла є яскравим втіленням приказки про те, що тільки дуже розумні люди можуть придумати дурні речі. З. Карабелл – доктор філософських наук Гарвардського університету, бізнес-консультант і економічний аналітик. Він пише про те, що в майбутньому конфлікту у відносинах між США і КНР не буде.

Книга починається з убивства студентів на площі Тяньаньмень і охоплює останні два десятиліття економічних перетворень у Китаї. Наголос зроблений на нову інтерпретацію набору добре відомих фактів. Або, швидше, на підмножину фактів: багато яких важливих подій оминули, щоб створити логічну цілісну картину того, що відбувається в Китаї.

Головна ідея З. Карабелла полягає в тому, що дуже тихо і непомітно відбулося злиття американської і китайської економіки – «супермішанина», або «Кимерика». Про це свідчать такі факти: у США перед Китаєм існує величезний борг, зростає американський бізнес у Китаї, вступ Китаю до Світової Організації Торгівлі (СОТ), зростання торгівлі між країнами та іноземних інвестицій і т.д.

Там, де деякі аналітики бачать фракційну боротьбу в Комуністичній партії, пан Карабелл бачить «амбіції окремих осіб..., що підпорядковані загальному благу» (стор. 164). Там, де інші не бачать у Китаї повноцінного конкурента США, а говорять про роздуту інформацію щодо економіки КНР, пан Карабелл говорить про справжню дружбу. Там, де інші порівнюють Комуністичну партію Китаю з мафією, яка піклується тільки про себе і свою еліту, що грабує ресурси і нищить конкурентів, пан Карабелл бачить афінську «демократію».

Він розповідає нам про успіхи американського бізнесу в Китаї, при цьому упускаючи масу інших фактів, про які можна дізнатися, наприклад, з книжок Джо Студвелла (Joe Studwell) «Китайська мрія» й Етана Гутманна (Ethan Gutmann) «Втрата Нового Китаю». Не володіючи інформацією про реальні причини успіхів або невдач іноземного бізнесу в Китаї, Карабелл не може їх пояснити, так само як і прогнозувати майбутній успіх. У його аналізі глибокі розбіжності й суперечливі інтереси між США і Китаєм відійшли на задній план.

Так, наприклад, 13 січня Майкл Маллен, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, заявив, що «Китай інвестує в дуже високотехнологічні та наукомісткі речі ... Багато які з цих можливостей зосереджені в Сполучених Штатах».

Китай розробляє протисупутникову та протикорабельну зброю не заради забавки, а для військових потреб. І як можна говорити про злиття економік США і КНР, не враховуючи незалежності Тайваню...

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...