• На чому можна прогоріти, інвестуючи в Китаї — іноземний підприємець

  • Неділя, 21 липня 2013 року

Сеул. Корейський підприємець багато років намагався налагодити прибутковий бізнес у Китаї, але втратив понад 7 млрд вон ($6,8 млн). Зрештою Кім Кван-нам, бізнесмен і винахідник пилососа WELVA, заявив про закриття бізнесу і оголосив про повний вихід з китайського ринку.

1306280454501873__Kim_crp1.jpg

Кім Кван-нам жестикулює, розповідаючи про те, як він втратив понад $6.8 млн, спробувавши побудувати бізнес у Китаї.

Фото: Велика Епоха

«Потенціал китайського ринку може бути величезним, але соціальні інститути та мораль людей в Китаї створили проблеми на моєму шляху», — сказав Кім Великій Епосі.

Колишній голова Асоціації виробників міста Пучхон в Кореї сказав, що його китайський досвід дав можливість добре ознайомитись зі складними умовами, з якими стикається зараз більшість корейських підприємств малого та середнього бізнесу в Китаї.

Кім прожив у Китаї кілька років, інвестуючи свій час і гроші в розробку нових продуктів. Однак кожного разу, коли він був готовий представити свій продукт на ринку, його не переставали дивувати бюрократичні перепони, з якими йому доводилось стикатись.

«Наприклад, зазвичай потрібно близько 40 днів на те, щоб отримати патент та дозвіл на виробництво нового продукту, але в Китаї цей процес займе щонайменше вісім місяців», — сказав він.

“  Я безкоштовно лікував кожного з пацієнтів близько трьох місяців, і багато з них були вилікувані. У Кореї більшість людей придбали мій пристрій після того, як особисто переконалися в його перевагах. Але у Китаї навіть після безкоштовного лікування впродовж цілого року ніхто не купив жодного  ”

Кім Кван-нам, південнокорейський підприємець

Окрім таких затримок, які дорого обходяться, Кім також виділив питання довіри в роботі з багатьма китайськими бізнесменами.

«Нещодавно деякі клієнти з Чженчжоу висловили бажання співпрацювати зі мною і попросили мене приїхати до Чженчжоу, щоб зустрітися з ними, — сказав Кім. — Коли я приїхав, вони схотіли, що я їх добре пригостив у ресторані. Коли я зайшов до ресторану, то побачив, що близько 30 чоловік вже чекає там на мене. Потім, коли вони почали їсти, то стали вимагати, щоб я пригостити їх вином та іншими напоями. Тоді я сердито крикнув, що вони шахраї і відразу ж замовив квиток на зворотній рейс до Кореї. Як я можу довіряти цим людям і вести з ними справи?»

Перша невдача в бізнесі спіткала корейського бізнесмена, коли він спробував продавати унікальний лікувальний пристрій в таких китайських містах, як Шанхай, Ціньдао, Дацін, Харбін та Ціцікар. В розробленому ним пристрої використовувався електричний струм, за допомогою якого можна було видалити тромбоцити у кровоносних судинах.

«Я пропонував безкоштовне медичне обстеження і лікування. На сеанс такого лікування витрачається близько години. Деякі літні пацієнти, які ледве пересувалися на початку лікування, змогли нормально ходити вже через два тижні», — сказав Кім.

«Я безкоштовно лікував кожного з пацієнтів близько трьох місяців, і багато з них були вилікувані. У Кореї більшість людей придбали мій пристрій після того, як особисто переконалися в його перевагах. Але у Китаї навіть після безкоштовного лікування впродовж цілого року ніхто не купив жодного», — додав Кім.

«Моя друга невдача трапилася п'ять років тому. Я винайшов розумний пилосос і розмістив виробництво на заводі у Юнкані провінції Чжецзян. Продукт був дуже популярним. Близько 1400 пилососів продавалося кожного дня у Південній Кореї, в Китаї також продавалось багато. Але згодом китайський завод почав створювати мені проблеми. Вони намагалися позбутися мене і продавати цей продукт як свій власний. Наприклад, коли я замовив у них тисячу пилососів, вони поставили мені тільки 900, пояснюючи це тим, що витрати на виробництво зросли в ціні. Їхня мета полягала в тому, щоб витіснити мене», — розповів Кім.

“  Кілька років тому один південнокорейський виробник кранів спробував зайти на китайський ринок і передав свою технологію кільком заводам у Яньтаї провінція Шаньдун. Пізніше ці заводи змусили корейську компанію вийти з бізнесу, що привело її до банкрутства. Після того, як китайські фабрики отримали технології корейської фірми, вони скопіювали продукт і перехопили китайський ринок  ”

Кім Кван-нам, південнокорейський підприємець

«Один виробник автомобілів в Чанчуні замовив мою продукцію і навіть зробив передплату. Однак, коли вони дізнався, де виготовляється цей продукт, то зв'язались безпосередньо з керівниками китайського заводу і зробили замовлення їм, а потім стали вимагати, щоб я повернув передплату», — сказав Кім.

«Переконавшись у відсутність порядності у цих людей, я вирішив піти з китайського ринку», — сказав Кім. На той час підприємець уже не мав можливості повернути свої вкладення та техніку, яку він привіз до Китаю. «В той час ми готували папери для підписання угоди на виготовлення 20 тис. пилососів для південнокорейської компанії Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering, але через указані причини угоду довелося скасувати», — додав Кім.

«Китайські технології виробництва важких опорних кранів відстають від південнокорейських. Кілька років тому один південнокорейський виробник кранів спробував зайти на китайський ринок і передав свою технологію кільком заводам у Яньтаї провінція Шаньдун. Пізніше ці заводи змусили корейську компанію вийти з бізнесу, що привело її до банкрутства. Після того, як китайські фабрики отримали технології корейської фірми, вони скопіювали продукт і перехопили китайський ринок. До того ж, не зважаючи на те, що корейська фірма вже продавала свої крани у Китаї дуже дешево, вона не могла конкурувати зі своїм китайським партнером, тому що останній отримував підтримку місцевих органів влади, які таємно контролювали ринок», — розповів Кім.

«Насправді багатьом китайцям подобаються корейські товари і вони намагаються не купувати китайські підробки. Саме тому багато китайців купують товари у Кореї і везуть їх до Китаю. Але, незважаючи на таку ситуацію, ризики південнокорейських компаній при інвестуванні китайських заводів занадто високі», — додав Кім.

«Є чимало південнокорейських інвесторів, які втратили всі свої заощадження в Китаї. Їм надто соромно повертатися до Кореї, і тому вони вирішили, що краще залишитись в Китаї нелегально. Зараз багато корейських інвесторів незаконно перебуває у Ціндао і Шеньчжені. Якщо б я вирішив продовжити вести бізнес в Китаї, то закінчив би так само: витратив усі свої заощадження», — підсумував Кім.

Вень Лун, Велика Епоха

Читайте також:

Невдала бізнес-поїздка в Китай: історія одного американця

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...