ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Китай у заплутаній економічній ситуації

Велика Епоха

Китай перебуває у заплутаній політичній та економічній ситуації, вважає досвідчений оглядач Китаю Фрейзер Хауі.

Китайські одноденні трейдери розмовляють перед біржовим апаратом в одній з брокерських фірм у Пекіні, 22 січня 2015 року

Китайські одноденні трейдери розмовляють перед біржовим апаратом в одній з брокерських фірм у Пекіні, 22 січня 2015 року. Фото: Kevin Frayer/Getty Images

Куди не подивишся, Китай завалений проблемами. Його економіка — гігантський пузир, а політична боротьба паралізує комуністичний режим (країною із 1949 року править комуністична партія).

Для деяких Китай як і раніше залишається загадкою, і більшість людей за кордоном лише поверхово знають про події у цій величезній країні завдяки новинам чи офіційній статистиці. Але не Фрейзер Хауі. На рубежі тисячоліть він провів кілька років, працюючи у Китаї, і багато пише на цю тему.

Його остання книга «Червоний капіталізм» була визнана книгою року за версією видання The Economist і однією із перших книг, яка виставила на показ боргову машину в банківській системі Китаю, а також ризики, пов'язані з наповненою боргами моделлю зростання.

«Проблеми Китаю — хронічні, а не гострі проблеми. Це не Греція чи Дубай, які потребують рефінансування у валюті, яку вони не можуть друкувати. Проблеми Китаю є довгостроковими структурними проблемами моделі, яка докорінно себе вичерпала», — вважає Хауи.

У центрі цих хронічних проблем — питання про надмірне інвестування. За даними Світового банку, у відсотках від ВВП валове нагромадження капіталу за останнє десятиліття було близьким до 50% (англ.).

Надто багато інвестицій


Для порівняння: інвестиції США у капітальне майно, таке як заводи, будинки та дороги, наближаються до 20% від ВВП.

Будучи країною, що розвивається, Китай має створити інфраструктуру, сказав Хауі, але має бути і віддача від інвестицій.

«По суті, вони не можуть зробити із поганих проектів гарні. Якщо ти побудував житловий будинок посеред пустелі, і ніхто не захотів у ньому жити, то через цей проект ти втратиш гроші. Навіть якщо ти переселиш туди людей, потрібно буде приваблювати їх чи субсидіями, чи дешевою орендною платою, тому фінансова віддача буде меншою», — зазначив він.

У нормальному проекті інвестор, чи то компанія чи уряд, може отримати 10-відсотковий прибуток. Якщо ти будуєш те, що нікому не потрібне, то прибуток наближається до нуля чи навіть стає негативним, вважає Хауі.

У якийсь момент суб'єкти економічної діяльності розуміють, що поворотного потенціалу немає, і припиняють інвестувати, і тоді весь картковий будиночок валиться.

«Ви бачите, як у багатьох секторах нарощуються матеріальні запаси. Отже, можна побачити величезний надлишок виробничих потужностей у цілому списку секторів і цілому списку товарів. І ви думаєте: „Це просто жах“», — сказав Хауі.

Хауі також зазначає, що між офіційними цифрами і реальними — значна невідповідність. Так, економіка, імовірно, у 2015 році зросте на 6,8%; проте велика частина інформації, що надходить із Китаю, свідчить, що все значно сповільнилося.

У світлі всіх цих неприємностей китайський режим намагається за будь-яку ціну зробити так, аби люди залишалися щасливими: це єдине джерело легітимності китайської компартії.

«Невдоволення частково вирішено за допомогою підвищення зарплат. Будь-коли, коли це можливо, режим намагається підняти зарплати чи обмежити ціни, а це означає, що підприємцям важко отримати прибуток». Але навіть за високі зарплати, за словами Хауі, не можна купити чисте повітря [в Китаї дуже серйозно забруднене повітря — прим.ред.] чи незабруднену їжу. Він із насмішкою сказав, що через різні регуляції людина може їздити на своєму новому розкішному авто лише через день.

З іншого боку, для дотримання лінії партії придушуються права людини та свобода слова, що, на думку Хауі, призводить до протилежних результатів:

«Отже, у вас є залізний кулак, який пригнічує на будь-якому рівні. Якби у громадському просторі було трохи більше свободи, то вони були б у набагато кращому становищі, щоб відповідати на деякі виклики. І були б у змозі впоратися з уповільненням зростання».

Валентин Шмід, Велика Епоха

Читайте також:
Достовірність ВВП Китаю беруть під сумнів
У Китаї поширене фальсифікування економічних показників у десятки разів
У китайського ВВП перша осічка за 17 років