• Греблі Китаю викликають тривогу в нижньому Меконзі

  • Четвер, 6 серпня 2009 року
Китай. У 1986 році, коли Китай побудував першу із серії гребель на річці Меконг, жодна з країн Південно-Східної Азії, розташованих нижче за течією ріки, не звернула на це особливої уваги. Але сьогодні, коли Китай поспіхом зводить у верхів'ях річки четверту греблю й електростанцію, в регіоні зростає занепокоєння через можливий негативний вплив на навколишнє середовище.

Побоювання загострення конфлікту між Китаєм і країнами Південно-Східної Азії призводить до того, що консолідована акція стає все менш можливою. У розташованих нижче по Меконгу В'єтнамі, Камбоджі, Таїланді та Лаосі, де забезпечення продовольством, водою, а також перевезення 60 мільйонів чоловік залежать від річки, величезні технічні споруди, необхідні Китаю для стримування величезних мас води Меконга і зміни його русла, викликають тривогу.

В одній з доповідей Програми з захисту навколишнього середовища ООН і Азіатського інституту технологій попереджається, що план Китаю під назвою Ланьцан Цзян, що передбачає спорудження однієї за іншою восьми гребель на Меконзі, становить  «значну загрозу» для річки та її природних багатств. У червні Прем'єр-міністр Таїланду отримав петицію, що вимагає припинити подальше будівництво гребель. Її підписали понад 11 000 людей, які живуть на Меконзі та її притоках і забезпечують своє існування сільським господарством або рибним промислом.

Деякі аналітики говорять, що якщо найгірші припущення підтвердяться, то відносинам між Китаєм та його сусідами в Південно-Східній Азії буде завдано серйозної шкоди. Але оскільки уряди південно-східних країн усвідомлюють зростаючу владу і вплив Китаю, то неголосно висловлюють своє занепокоєння. Між тим Лаос, Камбоджа і Таїланд розробили плани побудови власних гребель на своїх територіях. Це стало поштовхом для того, щоб і В'єтнам висловив протест Китаю і почав підтримувати своїх захисників навколишнього природного середовища.

Хоча Меконг вважається річкою Південно-Східної Азії, її витоки знаходяться високо в льодовиках Тибету. Майже половину зі своїх 4880 кілометрів річка протікає через китайську провінцію Юньнань і тільки потім досягає Південно-Східної Азії. Оскільки не існує міждержавної угоди про користування річкою за межами кордонів, контроль Китаю над річкою є домінуючим. Китай, вважаючи, що має право на використання свого відрізку річки за своїм розсудом, не консультувався зі своїми сусідами, не кажучи вже про отримання їх дозволу.

Величезні греблі Китаю

Об'єм води в Меконзі становить 795 000 квадратних кілометрів. За оцінкою Товариства річки Меконг (Mekong River Commission (MRC)), чотиристоронньої комісії країн нижньої течії ріки, заснованої в 1995 році, завдяки водам нижньої течії річки можна отримати близько 30 000 мегават електроенергії. Але вона вказує також на необхідність порівняння переваг «чистої» електроенергії з вадами від перекриття річки та уповільнення її течії греблями. До цього додається переселення мешканців, обмеження міграції риби, зміна русла та виникнення осадових гірських порід.

Греблі, побудовані в Юньнань, сприяли б отриманню 15 000 мегават електроенергії для забезпечення міст та промисловості. Вони замінили б виробництво електроенергії на вугіллі та нафті, що забруднює навколишнє середовище. Вісім гребель в Юньнань змогли б виробляти стільки ж електроенергії, як 30 теплових електростанцій. Зведення в 2012 році четвертої греблі на китайському Меконзі обійдеться в чотири мільярди доларів.

292 метра заввишки, гребля буде найвищою в світі. Утворене нею водосховищі буде містити 15 мільярдів кубометрів води, що у п'ять разів більше, ніж загальний обсяг перших трьох водосховищ. З кінця 2008 року водосховище Сяовань почало заповнюватися водою, при повному обсязі його поверхня складе 190 квадратних кілометрів. У вересні може бути запущена перша турбіна. З потужністю в 4 200 мегават Сяовань буде найбільшою гідроелектростанцією на річці Меконг.

На 2014 рік Китай планує будівництво наступної греблі, нижче Сяовань, в Ночжаду. Вона не буде такою високою, але збере ще більше води, майже 23 мільярди кубічних метрів, і буде виробляти 5 000 мегават.

Китайські посадовці запевнили країни Південно-Східної Азії, що греблі в Юньнань матимуть позитивний вплив на навколишнє середовище. Вони запевняють, що частина води під вологий сезон буде утримуватися, греблі будуть контролювати стік води і стримувати ерозію заплав нижче за течією. З іншого боку, в сухий час року вода з водосховищ може бути використана для поповнення води в нижньому Меконзі.

Програма з захисту навколишнього середовища ООН зазначила у своєму звіті, що найбільше озеро Камбоджі Тонлеcап в нижньому Меконзі - джерело риби як продукту харчування,  і дельта річки у В'єтнамі - «рисова чашка» цієї місцевості, що особливо залежать від існуючого на річці циклу затоплення заплави і періоду посух. Озеро в Камбоджі з'єднане з Меконгом річкою Тонлеcап.

Вчені побоюються, що зниження мас води в Меконзі знизить рівень озера і кількість риби, що посилить проблеми, які вже й сьогодні є загрозливими через руйнування навколишнього середовища.

В'єтнам побоюється, що недостатні обсяги води в річці збільшать солоність води в дельті Меконгу. Кліматичні зміни і підйом рівня моря загрожують затопленням родючих земель і вимагають переселення мільйонів чоловік до кінця століття.

Ніякого співробітництва

Товариство річки Меконг (MRC) повідомляє, що вже веде переговори про технічне співробітництво з китайськими фахівцями для оцінки змін нижньої течії ріки, викликаних побудовою гідроелектростанцій. Однак Китай відмовився від вступу до товариства та прийняття його рекомендацій, але воліє вести діалог на правах партнера. Членство в цьому товаристві зобов'язало б Китай дати можливість провести точну перевірку його проектів іншими державами, а врахування інтересів цих країн збільшив би можливість їх тиску на Пекін, котрий контролює 21% вод.

Якщо китайська програма будівництва гребель на Меконзі здійснюється за графіком, то аналогічні проекти Південно-Східної Азії призупинені. Лаос і Таїланд заявляли про будівництво ряду гребель на нижній течії річки Меконг, як і китайці в верхів'ях, але їх повністю охопила глобальна фінансова криза та економічна поразка орієнтованих на експорт країн Азії.

Притоки Меконгу в Лаосі постачають зараз 3 200 мегават електроенергії. Але й там проявляється дія кризи; головний споживач електроенергії на нижньому Меконзі - Таїланд - уже заявив про значне зниження закупівлі електроенергії в Лаоса.

Ця зупинка проектів дає країнам Південно-Східної Азії перепочинок, під час якої вони можуть оцінити, як проекти гребель на Меконзі можуть зашкодити інтересам людей в нижній течії річки. Однак без повноцінної участі Китаю вони не можуть планувати свої дії.

Пекін вважає, що економічні відносини з країнами Південно-Східної Азії мають стати интенсивнішими. Це стосується торгівлі, інвестицій, комунікацій, транспорту і спільної роботи в секторі енергетики з сусідами регіону нижнього Меконга. Але ця стратегія може виявитися не настільки бажаною, якщо ці сусіди дійдуть висновку, що китайські греблі здійснять негативний вплив на їх власні програми розвитку.

Майкл Річардсон, автор статті, - вчений, запрошений до Німеччини Інститутом дослідження Південно-Східної Азії в Сінгапурі.

Надруковано з дозволу YaleGlobal Online (www.yaleglobal.yale.edu)

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...