• Китайський місячний календар: зимове сонцестояння

  • Середа, 21 грудня 2011 року

Приблизно 22 грудня сонце досягає 270 градусів астрономічної довготи, позначаючи початок зимового сонцестояння. У книзі «Ілюстрації 72 годин» у місячному календарі мовиться: «Накопичена протягом року енергія Ці на цей час досягає свого максимуму».

Зимове сонцестояння — термін, який відзначає перехід від осені до зими. У цей час день у північній півкулі найкоротший, а ніч найдовша. До цього періоду денний час скорочується, а нічний збільшується. Після зимового сонцестояння сонце рухається до північної півкулі. День У північній півкулі починає збільшуватися, а нічний час — зменшуватися. А в південній півкулі навпаки.

Є такий китайський вираз: «До зимового сонцестояння немає справжнього холоду». Після зимового сонцестояння температура знижується далі.

Існує в Китаї народна пісня під назвою «Дев'ять дев'яток зими», яка описує зміну погоди після зимового сонцестояння. «Через вісімнадцять днів першої та другої дев'ятки так холодно, що люди не бажають витягати свої руки. У дні третьої і четвертої дев’ятки всі дороги стають крижаними. У п'яту та шосту дев'ятку верби вздовж річки починають пускати паростки. У сьому дев'ятку на річці тане лід. У восьму — повертаються дикі гуси. Після настання дев'ятої дев'ятки селяни починають готуватися до оранки та прополювання».

Ця народна пісня підсумовує перетворення погоди і явища за 81 день, під час яких температура падає до найнижчої точки і починає поступово підвищуватися. З цього ми можемо бачити, що третя і четверта дев'ятки — найхолодніші.

Походження зимового сонцестояння

Зимове сонцестояння в Китаї відзначали як свято ще більше двох тисяч років тому. З часу династії Інь і за наступних династій Чжоу та Цін зимове сонцестояння сприймалося як перший день нового року. У династії Хань зимове сонцестояння називали «Зимовим фестивалем». Державні службовці проводили церемонію «Зимове святкування», яку вважали офіційним святом.

В історичній хроніці династії Хань «Ханьшу» писалося: «В день зимового сонцестояння люди заспокоюються і розслабляються. Урядові установи закриті, і чиновники звільнені від роботи. Вони використовують цей гарний час, щоб замислитися над правильністю своїх вчинків». У цей день кожен, від членів імператорської сім’ї до державних службовців, припиняв працювати, і навіть армія не несла служба. На кордонах були закриті всі брами, і торговці не виставляли свій товар. Родичі і друзі обмінювалися смачною їжею і навідувалися в гості один до одного. Всі проводили час у розслабленій атмосфері і в радісному настрої.

Після династії Сун зимове сонцестояння стало днем поминання предків. У цей день висловлювали повагу батькам та іншим літнім людям, а імператор виїжджав за місто і проводив велику церемонію, щоб поклонитися Небесам.

Зимове сонцестояння і галушки

У провінції Хенань у день зимового сонцестояння їдять китайські галушки. Називають їх «замороженими вухами», тому що форма галушок нагадує людське вухо.

Ця традиція пов’язана з давньою легендою. Колись жив у місті Чанша знаменитий цілитель Чжань Жуньцзінь, що працював урядовим чиновником. В народі його називали святим за його здатність лікувати хворих.

Коли він пішов у відставку, то повернувся у своє рідне місто Нан’янь. Погода в цей час була морозною, йшов рясний сніг і віяв сильний вітер. Він бачив багато бідних людей з обмороженими вухами, які не мали теплого одягу, щоб зігрітися. Чжань засмутився, побачивши це. Він попросив своїх учнів встановити намет біля східних воріт Нан’яня і зварити там у горщику баранину з гострим перцем і деякими травами, які допомагають розсіяти холодну енергію Ці.

Приготоване м'ясо дрібно нарізали і загортали в кружечки з тіста, що нагадували вухо за своєю формою, після чого знову варили в горщику. Цю страву назвали «супом, що розсіює холод і виліковує обморожені вуха». Так він і зігрів отих замерзлих людей. Відтоді на зимове сонцестояння готують галушки, що називаються «обмороженими вухами».

Ши Ке
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...