• Благородний прем'єр Китаю без домівки на своїй землі

  • П'ятниця, 1 листопада 2013 року

Коу Чжунь (961―1023 рр.) жив у часи династії Сун. Його часто згадують як могутнього прем'єр-міністра, у якого не було домівки на підпорядкованій йому землі.

Стародавній прем'єр-міністр Китаю, Коу Чжунь. Ілюстрація: См. Ян/Велика Епоха

Стародавній прем'єр-міністр Китаю, Коу Чжунь. Ілюстрація: См. Ян/Велика Епоха

Батько Коу Чжуня помер, коли той був ще дитиною, і мати виховувала його сама, заробляючи на хліб ткацтвом. Для матері це був найважчий період у житті, але величезна любов до сина підтримувала її. Однак коли Коу Чжунь підріс і став юнаком, то погнався за речовими благами. Його матері це не подобалося, і одного разу під час сварки вона зі злості вдарила сина по нозі. На його ступні утворилася рана, яка почала кровоточити. Це потрясло сина та матір, і та зі сльозами доклала пов’язку до рани хлопчика. Після цього випадку Коу Чжунь одумався і вирішив вчитися старанно.

Пройшли роки, і Коу Чжунь поїхав до столиці, де склав імператорський іспит і став державним чиновником. До того часу його мати вже була важко хвора. Перед смертю вона передала на зберігання слузі намальовану ним картину, попросивши віддати малюнок Коу Чжуню, якщо той раптом захопиться розкішним життям.

Через чимало років Коу Чжунь став прем'єр-міністром, і його любов до розкоші, розпалювана могутністю влади, запалала з новою силою. Одного разу він влаштував бенкет на честь свого дня народження. Стара служниця, відчувши, що настав потрібний час, передала йому полотно, залишене матір'ю Коу. На полотні був написаний вірш, який мати склала для Коу Чжуня. У ньому вона радила йому не забувати труднощі і негаразди, з якими вони зіткнулися, і від яких все ще страждає більшість людей. Побачивши це, Коу Чжунь заплакав, тут же скасував святкування дня народження і повернув всі подарунки.

Коу Чжунь вів чесну і праведну службу. Навесні 991 н.е. встановилася велика посуха, яка тривала кілька місяців. Імператор зібрав міністрів на раду, щоб обговорити, що робити далі. Коли запитали думку Коу, він відповів: «Вважається, що Небеса схвалюють справедливість у суспільстві. Я вважаю, що посуха є небесним знаменням: було винесено несправедливе покарання і необхідно його переглянути».

А трапилося наступне, про що було повідомлено імператорові. У той час братові одного міністра винесли дуже м'яке покарання за вчинення жахливих злодіянь, а чиновника нижчого рангу стратили за незначний злочин. Почувши це, міністр з питань судових справ був приголомшений тим, що про це розповіли імператору, і опустився на коліна, благаючи про помилування. Слова Коу стали прямим попередженням і для інших нечесних чиновників.

Коли на царство Сун несподівано напали кидані, Коу Чжунь переконав імператора відвідати передові війська, щоб підвищити моральний дух армії. Завдяки цій підтримці імператорським військам вдалося відбитися, вийти з невигідного положення та укласти з киданями мирну угоду.

Хоча Коу Чжунь був впливовою і яскравою особистістю, він жив дуже скромно, очолюючи свою посаду протягом десятиліть. Один з його хороших друзів по імені Вей Є описав Коу Чжуня у вірші як впливового прем'єр-міністра, який керував державою без власної домівки на підпорядкованій йому землі. Цей вірш став відомий настільки широко, що його знав навіть посильний з північного племені, який прибув у той час до столиці імперії Сун.

Коу запам'ятався в історії Китаю як благородний і відповідальний прем'єр-міністр.

Читайте також:

Справедливий та чесний імператор Вень

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...