• Бі Шен - творець рухомого шрифту

  • Вівторок, 5 листопада 2013 року

У часи династії Північна Сун жив простий коваль Бі Шен (близько 990―1051 н.е.). Він прославився тим, що винайшов друк рухомим шрифтом, який увійшов в основу сучасної поліграфії. Метод друку Бі Шена хоча і коротко, але детально описаний в історичному тексті «Записки про струмок снів».

Би Шэн, изобретатель печати подвижным шрифтом

Бі Шен ― винахідник технології друкування рухомим шрифтом. Ілюстрація: Кіоко Чу/Велика Епоха

Техніка друкування зародилася в часи стародавнього Китаю, Єгипту і Месопотамії. У Китаї за династії Хань (206 до н.е. ― 220 н.е.) використовували метод вирізання тексту і малюнків (гравюр) на дерев'яних дошках, які заливали чорнилом і друкували, притискаючи до тканини, а за династії Тан ― до паперу.

В часи Тан ця технологія, відома як ксилографія, поширилася і в інші країни Східної Азії, такі як Корея, Японія, В'єтнам і Філіппіни. Її використовують у рідких випадках видавничі доми і сьогодні.

Згідно з переказами династії Північна Сун, один із власників крамниці, де продавали твори, надруковані за допомогою ксилографії, найняв Бі Шена як каліграфа. Для того щоб надрукувати на папері рукопис свого прийомного батька, Бі Шен почав вчитися друкувати з дерев'яних дошках, переймаючи досвід у свого колеги ― відомого літнього гравера. Від багаторічної і напруженої роботи зір у старого гравера погіршився, і його звільнили.

Цей випадок настільки поранив серце Бі Шена, що він вирішив спростити технологію друку. Бі Шен наполегливо працював, в чому його дуже підтримувала дружина. Коли робота над новою технологією друку була закінчена, у співдружності з кількома ремісниками він відкрив «Друкарський дім Бі Шена, який використовує рухомий шрифт». Його успіх викликав у багатьох заздрість, особливо у його колишнього роботодавця, який зненавидів Бі Шена. Як свідчать усні перекази, Бі Шена помилково звинуватили, він втратив усе майно, і вся його сім'я померла у злиднях і стражданнях.

Рухомий шрифт Бі Шена

Спочатку майстер брав в'язку глину, вирізав у ній знаки по висоті з ободок монети. Кожен ієрогліф при цьому становив окрему печатку. Щоб надати письмовим знакам міцності, він обпалював їх на вогні. Потім брав заздалегідь приготовлену залізну дошку і покривав її сумішшю з соснової смоли, воску і паперового попелу. Перед тим як друкувати, Бі Шен поміщав на дошку залізну рамку для розділення рядків. Цю рамку він заповнював печатками, які ставив у ряд. Потім Бі Шен підносив її до вогню, щоб нагріти. Коли суміш від тепла розм'якшувалася, він поверх літер накладав гладку дошку, від цього їхня поверхня ставала рівною, немов точильний камінь. Такий спосіб невигідний, якщо друкувати 2―3 екземпляри, але якщо друкувати кілька сотень тисяч, то це робиться надзвичайно швидко.

Кожен ієрогліф робився в кількох копіях, а ті ієрогліфи, що вживали часто, ― в двадцяти і більше ― на випадок, що ці знаки будуть багато разів повторюватися на одній і тій же сторінці. Якщо зустрічався рідкісний знак, який не був приготовлений заздалегідь, його відразу ж вирізали і обпалювали і він був готовий до використання.

Хоча сучасний друкарський друк оснащений найкращим обладнанням і має передову технологію, але основні її принципи і методи такі ж, як у рухомого шрифту.

Винахід Бі Шена дозволив використовувати набагато менше сил і засобів з більш високою продуктивністю і доброю якістю друку. Ця технологія набагато перевершила ксилографію. Бі Шен зробив справжню революцію в книгодрукуванні, яка заклала основу сучасної поліграфії.

Читайте також:

Великі винаходи стародавнього Китаю 

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...