• Чженьїнь: нова українська система транскрипції китайських ієрогліфів

  • Понеділок, 14 січня 2013 року

Країни Заходу записують транскрипцію китайських ієрогліфів за допомогою свого алфавіту. Існує багато загальноприйнятих способів. Найбільш вживаними є латинізація Піньїнь і кирилізація Паладія. Автор «Великої Епохи» пропонує нову систему транскрипції, яка значно ближча за звучанням до того, як вимовляють китайці. Тому вона й отримала назву Чженьїнь (або «правдиве звучання»).

Стосовно Піньїнь, не слід плутати цю записану латинськими літерами транскрипцію китайських ієрогліфів із правилами читання англійської мови. Це зовсім різні речі. Натомість, щоб вірно вимовляти китайські назви англійською, треба вивчити правила читання Піньїнь.

Транскрипційна система Паладія є загальноприйнятою у російськомовних країнах. За інерцією, перейняла цю систему й Україна. Проте в системи Паладія є величезні недоліки: вона є надзвичайно неточною щодо передання звучання ієрогліфів. Іноді це становить велику проблему.

Наприклад, навчаючись в нашій країні китайській мові і вимовляючи ієрогліфи за цією загальновживаною системою транскрипції китайських ієрогліфів, людина стане перед проблемою: іноді те, як вона вимовляє, і те, як вимовляють носії мови, відрізняється, як небо і земля. Тут не йдеться про різні діалекти, на яких говорять по всьому Китаю, а лише про загальнокитайський Путунхуа; також не мається на увазі інтонація. І річ не в тім, що китайська мова складна. Справа в тому, що неточною і надто спрощеною без усякої на те потреби є саме система Паладія.

Українська «Велика Епоха» пропонує свою, нову систему транскрипції китайських ієрогліфів. З одного боку, щоб вирішити вищезгадану проблему, з іншого — піти власним для нашої країни шляхом. То є нормальне явище, оскільки наша держава молода і доводиться робити перші кроки в багатьох сферах. Наприклад, після проголошення незалежності в українській мові просто не існувало багатьох наукових термінів, адже в СРСР все в основному було російською.

Щоб вимовляти ієрогліфи так, аби його розуміли китайці, той, хто навчається, зараз мусить слідувати не транскрипції китайських ієрогліфів Паладія, а певним «неписаним правилам». Ми ж спробуємо зробити ці неписані правила «писаними», спробуємо їх сформулювати.

Назвемо нашу нову систему транскрипції 真音 Zhen Yin, Чженьїнь («правдиве звучання»).

Будемо вважати латинську транскрипцію Піньїнь відносно правильною і переведемо її в кирилицю. Див. таблицю.

Українська система транскрипції китайських ієрогліфів Чженьїнь

A

a — а

ai — ай

an — ань

ang — ан

ao — ао

B

ba — ба

bai — бай

ban — бань

bang — бан

bao — бао

bei — бей

ben — бень

beng — бен

bi — бі

bian — бьєн

biao — бьяо

bie — бьє

bin — бінь

bing — бін

bo — бо

bu — бу

C

ca — ца

cai — цай

can — цань

cang — цан

cao — цао

ce — це

cen — цень

ceng — цен

ci — ци

cong — цун

cou — цоу

cu — цу

cuan — цвань

cui — цуй

cun — цунь

cuo — цо

Ch

cha — ча

chai — чай

chan — чань

chang — чан

chao — чао

che — че

chen — чень

cheng — чен

chi — чи

chong — чун

chou — чоу

chu — чу

chuai — чвай

chuan — чвань

chuang — чван

chui — чуй

chun — чунь

chuo — чо

D

da — да

dai — дай

dan — дань

dang — дан

dao — дао

de — де

dei — дей

deng — ден

di — ді

dia — дья

dian — дьєнь

diao — дьяо

die — дьє

ding — дін

diu — дью

dong — дун

dou — доу

du — ду

duan — двань

dui — дуй

dun — дунь

duo — до

E

e — е

ei — ей

en — ень

eng — ен

er — ер, ар

F

fa — фа

fan — фань

fang — фан

fei — фей

fen — фень

feng — фен

fo — фо

fou — фоу

fu — фу

G

ga — ґа

gai — ґай

gan — ґань

gang — ґан

gao — ґао

ge — ґе

gei — ґей

gen — ґень

geng — ґен

gong — ґун

gou — ґоу

gu — ґу

gua — ґва

guai — ґвай

guan — ґвань

guang — ґван, ґвон

gui — ґуй, ґві

gun — ґунь

guo — ґо

H

ha — ха

hai — хай

han — хань

hang — хан

hao — хао

he — хе

hei — хей

hen — хень

heng — хен

hm — хм

hng — хн

hong — хун

hou — хоу

hu — ху

hua — хва

huai — хвай

huan — хвань

huang — хван

hui — хуй (хой)

hun — хунь

huo — хо

J

ji — тьї

jia — тья

jian — тьєн

jiang — тьян

jiao — тьяо

jie — тьє

jin — тьїнь

jing — тьїн

jiong — тьюн

jiu — тю

ju — тюй

juan — тьюань

jue — тьюе

jun — тюнь

K

ka — ка

kai — кай

kan — кань

kang — кан

kao — као

ke — ке

ken — кень

keng — кен

kong — кун

kou — коу

ku — ку

kua — ква

kuai — квай

kuan — квань

kuang — кван, квон

kui — куй

kun — кунь

kuo — ко

L

la — ла

lai — лай

lan — лань

lang — лан

lao — лао

le — ле, ла

lei — лей

leng — лен

li — лі

lia — ля

lian — лєн

liang — лян

liao — ляо

lie — лє

lin — лінь

ling — лін

liu — лю

long — лун

lou — лоу

lu — лу

lü — люй

luan — лвань

lüe — люе

lun — лунь

luo — ло

M

m — м

ma — ма

mai — май

man — мань

mang — ман

mao — мао

me — ме, ма

mei — мей

men — мень

meng — мен

mi — мі

mian — мьєн

miao — мьяо

mie — мє

min — мінь

ming — мін

miu — мю

mm — мм

mo — мо

mou — моу

mu — му

N

n — н

na — на

nai — най

nan — нань

nang — нан

nao — нао

ne — не, на

nei — ней

nen — нень

neng — нен

ng — н

ni — ні

nian — ньєн

niang — нян

niao — ньяо

nie — нє

nin — нінь

ning — нін

niu — ню

nong — нун

nu — ну

nü — ню

nuan — нвань

nüe — нюе

nuo — но

O

o — о

ou — оу

P

pa — па

pai — пай

pan — пань

pang — пан

pao — пао

pei — пей

pen — пень

peng — пен

pi — пі

pian — пьєн

piao — пьяо

pie — пьє

pin — пінь

ping — пін

po — по

pou — поу

pu — пу

Q

qi — ці, чі

qia — ця

qian — цєн

qiang — цян

qiao — цяо

qie — цє

qin — цінь

qing — цін

qiong — цюн

qiu — цю

qu — цю, цюй

quan — цюень

que — цюе

qun — цюнь

R

ran — рань

rang — ран

rao — рао

re — ре

ren — рень

reng — рен

ri — рі

rong — рун

rou — роу

ru — ру

ruan — рвань

rui — руй

run — рунь

ruo — ро

S

sa — са

sai — сай

san — сань

sang — сан

sao — сао

se — се

sen — сень

seng — сен

si — си

song — сун

sou — соу

su — су

suan — свань

sui — суй

sun — сунь

suo — со

Sh

sha — ша

shai — шай

shan — шань

shang — шан

shao — шао

she — ше

shei — шей

shen — шень

sheng — шен

shi — ши

shou — шоу

shu — шу

shua — шва

shuai — швай

shuan — швань

shuang — шван, швон

shui — шуй

shun — шунь

shuo — шо

T

ta — та

tai — тай

tan — тань

tang — тан

tao — тао

te — те

ten — тень

teng — тен

ti — ті

tian — тьєнь

tiao — тьяо

tie — тьє

ting — тін

tong — тун

tou — тоу

tu — ту

tuan — твань

tui — туй

tun — тунь

tuo — то

W

wa — ва

wai — вай

wan — вань

wang — ван

wei — вей

wen — вень

weng — вен

wo — во, уо

wu — у

X

xi — сі

xia — ся

xian — сєн

xiang — сян

xiao — сяо

xie — сє

xin — сінь

xing — сін

xiong — сюн

xiu — сю

xu — сюй

xuan — сюань

xue — сюе

xun — сюнь

Y

ya — я

yan — янь

yang — ян

yao — яо

ye — є

yi — і, ї

yin — інь, їнь

ying — ін, їн

yong — юн

you — йоу

yu — юй

yuan — юань

yue — юе

yun — юнь

Z

za — цза

zai — цзай

zan — цзань

zang — цзан

zao — цзао

ze — цзе

zei — цзей

zen — цзень

zeng — цзен

zi — цзи

zong — цзун

zou — цзоу

zu — цзу

zuan — цзвань

zui — цзуй

zun — цзунь

zuo — цзо

Zh

zha — чжа

zhai — чжай

zhan — чжань

zhang — чжан

zhao — чжао

zhe — чже

zhei — чжей

zhen — чжень

zheng — чжен, чжон

zhi — чжи

zhong — чжун

zhou — чжоу

zhu — чжу

zhua — чжва

zhuai — чжвай

zhuan — чжвань

zhuang — чжван, чжвон

zhui — чжуй

zhun — чжунь

zhuo — чжо

Коли в таблиці наведено по два варіанти, рекомендуємо для назв та імен використовувати перший із них. Два варіанти можуть бути корисними насамперед для тих, хто навчається правильної вимови.

Як ми бачимо, важливим є те, чи стоїть на кінці -g. Часто це вказує на м’яке закінчення (без -g на кінці — м’яке, з -g — тверде). Але не завжди. В таких випадках -g вказує лише на відмінне (від того, коли написано те ж саме слово, але без -g на кінці) правило читання. Приклади: lin — лінь, ling — лін, tan – тань, tang – тан; xian — сєн, xiang — сян; tong — тун.

Правило, не враховане системою транскрипції китайських ієрогліфів Паладія: -ian читається як -єн або -ьєн(ь), тоді як -iang — -ян або -ьян. Наприклад: xian, dian, tian, mian — сєн, дьєнь, тьєнь, мьєн; xiang, qiang, liang — сян, цян, лян.

Ще одне важливе виправлення старої системи транскрипції — звучання слів, що починаються на j-. На нашу думку, більш точно це передає м’яке «т» (у протиставленні до твердого придихового «т», що позначається t-): тьїн, тю, тьє, тьяо.

І третій значимий момент системи Чженьїнь  — звучання слів, що починаються на r-. Ми вважаємо, що цей звук набагато ближчий до р-, аніж до паладїївського ж-. Не до українського жорсткого р-, а, скажімо, до більш ніжного англійського r-.

Ми запропонували в нашій транскрипції писати у випадках з -ua, -uai, -uan та -uang як -ва, -вай, -вань, -ван (або -вон). «В» тут є більш ніжним, ніж українське. Ще однією метою цієї зміни є те, що люди найчастіше читають паладіївські варіанти (-уа, -уай, -уань та -уан) як два склади, що є невірним. Наприклад: zhuai, zuan, hua читають як чжу-ай, цзу-ань, ху-а. Запропонований нами варіант написання вирішує цю проблему та допомагає уникнути такої помилки.

Розглянемо відмінність двох систем транскрипції китайських ієрогліфів, старої та нової, на прикладі географічної назви одного з найбільших міст Китаю — Tianjin. Паладій: Тяньцзінь; правильно: Тьєньтьїнь. Як то кажуть, відчуйте різницю.

Про правильну вимову китайських ієрогліфів можна написати цілу книгу, це об’єм, що виходить далеко за межі однієї статті. Але все ж розглянемо деякі з тонкощів.

Багатьох китайських звуків у нашій мові просто немає. Наприклад, найбільш правильна вимова zi буде десь посередині між цзи та цзу = цззз (все точно так і з si: між си та су = ссс); se, he — посередині між се та со, хе та хо; dao, lao, sao посередині між дао та дау, лао та лау, сао та сау тощо.

Звуки в китайській мові поділяються на придихові та не придихові. Придиховість не позначається на письмі. Найбільш чутна придиховість у словах, що починаються на c-, ch-, q-, t- тощо. Наприклад: chang з придихом вимовляється як чхан, chong — чхун, cha — чха; cao — цсао, cong — цсун, cai — цсай; qiang — цсян, qie — цсє, qiao — цсяо; ta — тха, te — тхе, tai — тхай тощо.

Ch- звучить твердо, подібно до українського та білоруського ч- (на відміну від м’якого російського ч-).

М’яке с- позначається в Піньїнь буквою x-, тверде — буквою s-. Приклади: xi, xia, xie, xiao — сі, ся, сє, сяо; si, sao, sai, se — си, сао, сай, се.

М’яке т- позначається в Піньїнь буквою j-, тверде — буквою t-. Приклади: ji, jia, jie, jiao — тьї, тья, тьє, тьяо; ti, tao, tai, tu — ті, тао, тай, ту.

М’яке ц- позначається в Піньїнь буквою q-, тверде — буквою c-. Приклади: qi, qia, qie, qiao — ці, ця, цє, цяо; ci, cao, cai, ce — ци, цао, цай, це.

Євген Любарський. Велика Епоха, Україна

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...