• Класифікація китайських ієрогліфів відповідно до словника Шовень

  • Євген Верес | Велика Епоха
    Четвер, 7 березня 2013 року

Першу всеосяжну класифікацію китайських ієрогліфів здійснив учений Сюй Шень. Дві тисячі років тому видатний філолог проаналізував практично всі відомі на той час ієрогліфічні символи і поділив їх на шість видів.

Класифікація Сюй Шеня заснована на аналізі більш ніж 10 тисяч ієрогліфів. Минуло близько двох тисяч років, а його типологією користуються і тепер.

Звичайно, до Шовень існували і більш давні праці з китайської писемності, однак Сюй Шень вперше створив фундаментальний словник китайських ієрогліфів, яким він дав коротке тлумачення і систематизував за загальними ознаками.

Класифікація ієрогліфів відповідно до словника «Шовень Цзєцзи»

Керуючись традиційними уявленнями стародавнього Китаю про світоустрій, Сюй Шень систематизував ієрогліфи за загальними ознаками і розділив на шість категорій:

1. Сянсін (дослівно «ті, що відтворюють форму») — це прості ескізи предметів і явищ, що зафіксували стародавні китайці. Зараз їх часто називають графемами (ключами). Графеми демонструють читачеві своє значення шляхом прямого «зображення форми».

(Далі за текстом, якщо ієрогліфи не видно, то необхідно встановити підтримку китайської мови)

Протягом багатьох століть ці ескізи ще більш схематизувались, однак, дивлячись на них, все ще можна здогадатися про їхнє значення. Наприклад: 山 — гора, 木 — дерево, невеликий квадрат 口 — означає прохід, отвір, а також рот. Невеликий квадрат — графема, що присутня в багатьох ієрогліфах, зокрема в ієрогліфі «доброта». Квадрат більшого розміру вже означає огорожу або оточення і т. п.
2. Чжишен (дослівно «ті, що вказують на факти») — графеми, які підказують значення. Ці ієрогліфічні знаки виражають абстрактну ідею. Наприклад: — 上 «верх», 下 «низ», «один», 二 «два», 三 «три».
3. У наступній категорії Хуей-і (буквально «загальна ідея») — ієрогліф складається з двох або більше простих графем, і в такому ієрогліфі всі частини мають значення. Їхня комбінація утворює логічну сукупність для опису нових значень. Наприклад: 木, як нам вже відомо, — це дерево; два дерева 林 означають ліс, три 森 позначають приріст, розвиток. 人 — піктограма людини. Людина ж у великому квадраті (тобто в огорожі, оточена стінами) 囚 позначає ув'язненого.
4. Сіншен (буквально «форма і звук»). Цей вид ієрогліфів складається зі смислової графеми (ключа) і графеми, яка натякає на вимову (фонетика). Наприклад, ієрогліф 媽 означає «мати» і складається з ключа 女 (Нюй, тобто жінка), який надає значення і фонетика 馬, (читається «ма» — «кінь»), яким дає вимову всьому ієрогліфу 媽. Згідно з китайським словником «Шовень» 90% усіх ієрогліфів належать до цієї групи.
5. У категорії Чжуанчжу (буквально «[новий] оборот у застосуванні») значення ієрогліфа більш розширене, похідне або ж метафоричне і адаптивне. Наприклад, ієрогліф 网 зображує риболовну мережу. Розширюючись від вихідного значення — будь-яка мережа, павутина, або ж щось покривати сітчастим візерунком, також ловити мережами, ловити взагалі, також огортати, збирати і т. п. — так описує чжуанчжу видатний китаєзнавець Леон Вьєже (Leon Wieger) у своїй книзі «Китайські ієрогліфи».
6. В останній 6-й категорії Цзяцзе (дослівно «хибне запозичення») етимологія ієрогліфів стає набагато складнішою. Щодо цієї категорії ієрогліфів Леон Вьєже пише так: «Ієрогліф використовується в якомусь не властивому йому значенні». У цьому випадку ієрогліф використовується або помилково, в той час як вже існує інший знак для позначення предмета або явища, або ієрогліф використовується «за домовленістю», тобто з метою дати письмове позначення предмету, для якого є назва в розмовній мові, але немає ієрогліфа. Наприклад, ієрогліф 說 (shuō) означає говорити, а 悦 (yuè) — радіти. Однак, коли переписувач у стародавні часи написав 說 для 悅, це стало помилкою Цзяцзе. Такі помилки не виправлялися через забобонне ставлення до класичних текстів.
Класифікація ієрогліфів Сюй Шеня міститься в його праці «Шовень Цзєцзи»* («Пояснення простих та аналіз складових ієрогліфів»), робота над яким була закінчена до 100 р. н. е. Філологу знадобився 21 рік для роботи над словником «Шовень». Сюй Шень не тільки класифікував китайські ієрогліфи, укладаючи словник увів відкриту дискусію серед філологів про справжні форми і походження ієрогліфічних символів.
Довідка для зацікавлених у вивченні китайської мови:
«Шовень Цзєцзи» — 说文解字, піньїнь — Shuōwén Jiězì
Види ієрогліфів відповідно до словника Шовень:
Сянсін — 像 形, піньїнь — xiàngxíng
Чжиши — 指 事, піньїнь — zhǐshì
Хуей-і — 会意, піньїнь — huìyì
Сіншен — 形 声, піньїнь — xíngshēng
Чжуанчжу — 转 注, піньїнь — zhuǎnzhù
Цзяцзе — 假借, піньінь — jiǎjiè

Євген Верес. Великая Эпоха, Украина

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...