Уперше в історії Гонконгу був поданий судовий позов на урядовців КПК

Постійні мешканці Гонконгу пан Чу О Мін і пані Фе Сюеін минулого четверга вперше в історії Гонконгу подали цивільний позов до Верховного Суду Гонконгу проти трьох високопоставлених урядовців КПК у звинуваченні в тортурах, незаконному позбавленні волі і репресіях послідовників Фалуньгун.

Це вперше високопоставленим урядовцям Китайської Народної Республіки (КНР) був пред'явлений судовий позов на території, що знаходиться за межами континентального Китаю, де більшість населення складають китайці, і яка потрапляє під юрисдикцію КНР.

Тереза Чу, міжнародний адвокат-правозахисник і директор азіатського філіалу Організації із захисту прав людини (Human Rights Law Foundation) вважає, що цей судовий позов матиме вирішальне значення: «Чи дійсно Гонконг хоче підтримувати права людини і правопорядок, а суд Гонконгу - зберегти незалежність, стане видно надалі з судового позову проти Цзяня».

Відповідач Цзян Цземінь є колишнім головою Комуністичної партії Китаю (КПК). Він очолював і ініціював кампанію з викорінювання духовного руху Фалуньгун у 1999 році, використовуючи ресурси партії.

Відповідач Лі Ланьчин є колишнім прем'єр-міністром КНР, який здійснював і детально контролював переслідування послідовників Фалуньгун.

Відповідач Ло Гань є членом Постійного комітету політбюро КПК, він особисто контролював трудові табори по всьому Китаю, щоб переконатися, що всі рівні уряду виконують директиву Цзяня і підтримують кампанію із знищення послідовників Фалуньгун.

30 червня 2007 року, Гонконг. Дві жінки проходять повз плакати, що викривають порушення закону китайського уряду щодо послідовників Фалуньгун під час візиту голови Китаю Ху Цзіньтао, який відвідав спеціальний адміністративний район з нагоди 10-ї річниці приєднання Гонконгу до комуністичного Китаю. Фото: Philippe Lopez/AFP/Getty Images

Пан Чу, підприємець із Китаю, який зараз мешкає в Гонконзі, був арештований і засуджений до п'яти років позбавлення волі після таємного суду в 2000 році за те, що подав судовий позов до Верховного народного суду проти тодішнього глави держави Цзяна Цземіня і ще одного урядовця - Ло Ганя. За словами Чу, під час ув'язнення його били електричними палицями і жорстоко катували. Його звернення до начальника в'язниці і КПК залишилися без відповіді.

У 2003 пані Фе звинувачено без жодних підстав і таємно засуджено до трьох років позбавлення волі в центрі ув'язнення Шеньчжень і жіночій в'язниці провінції Гуандун за розповсюдження CD-дисків, що викривають переслідування Фалуньгун.

У в'язниці, зі слів Фе, її били, катували і примушували відвідувати класи ідеологічної обробки. На сьогоднішній день вона страждає від шкірних захворювань і не в змозі сидіти протягом тривалого періоду часу.

Вона сподівається, що її судовий позов принесе позитивні зміни: «Щоб покласти край цим злочинам проти людства, щоб зберегти наше право на мирне життя і гідність як людей, я щиро сподіваюся, що... кожна миролюбна людина візьме участь у наших зусиллях із припиненняю цих переслідувань, для нашої користі і для блага... світу, в якому ми живемо».

Послідовники Фалуньгун тримають банери і плакати, закликаючи покласти край переслідуванню в Китаї, під час медитації в діловій частині міста в центрі Гонконгу. Фото: Ted Aljibe/AFP/Getty Images

Внаслідок угоди про те, що управління Гонконгу буде побудоване за принципом «одна країна, дві системи», місцеві послідовники Фалуньгун можуть брати участь у законних заходах, які містямь подання судового позову відповідно до закону, що неможливо зробити в континентальному Китаї.

Чу і Фе звернулися з проханням про видачу позовної заяви і дозволу. Суд виніс наказ про виклик до суду 28 червня, в якому позивачам дозволяється прямо вручити повістку в суд трьом відповідачам, якщо вони вирішать приїхати до Гонконга.

Якщо суд видав таку повістку, це дозволить гонконзькому суду відправити юридичні документи до китайських судів, щоб вони вислали їх трьом відповідачам за межами Гонконгу за допомогою міжнародної судової допомоги.

Починаючи з 2002 року, було порушено 18 судових позовів проти цих трьох відповідачів у 17 країнах і районах, що робить цей процес, за словами Терези Чу, «мабуть, найбільшим у XXI столітті за кількістю міжнародних судів зі справи про порушення прав людини».