• У Пекіні поліція побила дружину правозахисника

  • Субота, 2 грудня 2006 року
 
Ген Хе   розповідає про зустріч із чоловіком, ув'язненим у тюрмі, і про  місяці переслідування
Переслідування пекінською поліцією дружини  одного з видатних правозахисників Гао Чжишеня досягли свого апогею, коли 24 листопада вона була побита двома офіцерами поліції.

Того ж ранку в телефонній розмові з другом сім'ї, активістом по боротьбі із СНІДОМ Ху Цзя, Ген Хе вперше розповіла про репресії, яких зазнає її сім'я з часу арешту Гао 15 серпня. Ху записав цю розмову на плівку.

Ху розповідає, що Ген йому зателефонувала 24 листопада об 11.55. «Спочатку я ледве міг розібрати, про що вона говорить – так сильно вона плакала. Так гірко може плакати тільки жінка,  яка була  жертвою сексуального рабства впродовж кількох років. Вона була в повному відчаї», – каже Хе.

За словами Ген, близько 11.30 вона звернулася до трьох поліцейських, які стежили за нею, коли вона скуповувалася. Вони почали заперечувати, що стежать за нею, незабаром почалася сварка, і поліцейські почали викрикувати лайливі слова. Коли Ген заперечила, високий на зріст поліцейський 1 м 80 см почав її бити, другий поліцейський приєднався. Розмовляючи з Ху Цзя,  Ген ридала: «Ху Цзя, що я могла вдіяти..., вони били мене, вони ображали мене; вони так сильно мене побили, що мій рот і ясна кровоточать, ніготь на моєму мізинці вирваний, мій одяг порваний на клаптики. Вони мене побили (гірко плачучи) – двоє чоловіків мене побили».

Терору зазнає ціла сім'я

Після арешту Гао 15 серпня 20 поліцейських, які змінювалися по п'ять чоловік, постійно перебувають у квартирі.

1 листопада їхній дворічний син Тяньюй зник на дві години. Почувши про це,  Ген знепритомніла.

21 листопада пекінські поліцейські, пред'явивши свої значки,  спробували забрати Тяньюя з дитячого садочку, але вихователь відмовився підкорятися.

Ген каже, що вихователь вирішив, що щось сталося з її сім'єю, раз вони навіть не дозволяють їй  з'їздити за  дитиною. Вона сказала, що в ці дні їй доводилося забирати сина навіть тоді, коли у неї була температура.

Матері Ген 70 років, за її словами, коли мати  виходить із будинку, поліція стежить і за нею, так само як і за дочкою Ген. «Один поліцейський-чоловік і дві жінки весь час стежать за моєю дочкою  Геге. Вони постійно стежать за нею в коридорі або в класі. Вони супроводжують її, навіть коли вона йде в туалет. Їй стало нестерпно вчитися. Це жахливо. Моє серце розривається через це», – каже Ген.

21 жовтня, будучи не в змозі більше терпіти постійне стеження, Геге втекла від поліції і сховалася вдома в однокласника. Поліція знайшла її і відвела додому. Офіцер поліції сказав їй, що, якщо вона пообіцяє нікуди не телефонувати і нікуди не писати, через три дні стеження припиниться, і вона зможе зустрітися зі своїм татом. Минуло вже 30 днів, але обіцяна Геге зустріч із татом так і не відбулася. Поліція як і раніше слідує за нею, куди б вона не пішла.

Посилення переслідування Гао

До свого арешту Гао став одним із найбільш відомих дисидентів усередині Китаю. Будучи  адвокатом, він боровся за дотримання прав, що гарантуються китайськими законами. У 2001 році міністерство юстиції внесло  його до списку десяти кращих адвокатів Китаю. Він захищав селян, чиї землі були конфісковані без компенсації або з мінімальною компенсацією, і послідовників християнської домашньої церкви.

Під час розслідування репресій Фалуньгун, Гао написав три відкриті листи, вимагаючи припинити переслідування.  Відчуваючи огиду до репресій Фалуньгун, у грудні 2005 року він  публічно заявив про вихід із компартії.

У статті Гао, опублікованій 12 грудня 2005 р. у «Великій Епосі», він каже: «Я і моя сім'я незаконно тероризувалися протягом 259 днів центральним комітетом КПК у політичних і юридичних справах, міністерством громадської безпеки, міністерством держбезпеки і міністерством юстиції».

«Вони почали ці репресії лише тому, що  у відкритих листах я закликав китайських лідерів Ху Цзінтао й Вень Цзябао зупинити лиходійства,  розв'язані злими силами усередині компартії проти послідовників Фалуньгун». Через три дні після написання статті, під час відвідин важко хворого родича, Гао був арештований, хоча  не скоював ніякого злочину.  12 жовтня йому офіційно було пред'явлено звинувачення  в «підозрі в підривній діяльності проти держави».

Намагаючись зломити опір  Гао

Поліція оголосила, що Гао зізнався в «підривній діяльності» і погодився співпрацювати. Як сказала Ген, китайська влада 6 жовтня дозволили їй зустрітися з чоловіком у поліцейській ділянці № 2 у Пекіні. Це був день народження Ген. Зустріч тривала 20 хвилин.

Ген розповідає: «Він виглядав дуже худим і ослабленим. Він не говорив багато, тому що там були інші люди. Він попросив мене берегти себе і піклуватися про дітей. Він попросив також, щоб я закрила його адвокатську контору і передала співробітникам, що Гао просить їх звільнитися».

Ху запитав у Ген, чи визнав Гао себе винним у підривній діяльності, як це повідомила поліція? Ген відповіла, що не знає.

На думку Ху, китайська влада дозволила Ген відвідувати Гао, щоб зломити його опір і тримати під контролем Ген. Якщо у неї є надія, навряд чи вона розповість про це. Ху вважає, що той факт, що Гао, як і раніше, перебуває в ув'язненні, а його  сім'я переслідується, ставить під сумнів твердження про те, що він погодився співробітничати, як про це повідомила поліція.

Спроби зруйнувати дружбу

За словами Ген,  пекінський поліцейський з бюро держбезпеки на ім'я Лю Вей часто приходить до них додому. Вона каже: «Вони стукають у двері і намагаються «промивати мені мізки». Вони просять, щоб я зателефонувала Ху і сказала йому триматися подалі від наших сімейних справ. Або вимагають, щоб я написала йому лист із проханням припинити дружбу між нашими сім'ями».

Ху сказав Ген: «Навіть, якщо я одержу від тебе лист або дзвінок із проханням перервати дружбу, я, як і раніше, залишуся вашим другом, тому що знаю, що тебе можуть примусити це зробити під тиском.  Сім'ї дисидентів часто бувають вимушені здійснювати вчинки під тиском».

Ху сказав, що після розмови він одночасно й трохи заспокоївся, і стривожився через бійку.

Ху каже, що Ген телефонувала йому і раніше, і вона завжди була трохи переляканою і прагнула багато не говорити. «Кожного разу, коли вона телефонувала, я був упевнений, що поряд із нею поліція. Завдяки тому що вона зараз заговорила, світ, нарешті, зможе дізнатися, до якого ступеня нестерпним стало життя сім'ї Гао Чжишеня. Світ зможе дізнатися, що зробив китайський комуністичний режим. І світ зможе дізнатися, що так зване «гармонійне суспільство», яке будує китайський комуністичний режим, насправді – пекло за життя».

Не зважаючи на тендітну статуру, Ху Цзя має сильний дух, він каже: «Мені соромно, що я перебуваю під домашнім арештом і не можу побачитися з ними. Інакше, я б помчав на допомогу і кинувся на тих поліцейських, які побили Ген Хе. Я не можу терпіти, коли чоловіки здійснюють насильство до жінок і дітей».

Після телефонної розмови Ху сів перед комп'ютером. Йому довелося кілька разів витерти сльози, перш ніж він зміг побачити монітор. Він каже, що навіть не пам'ятає, коли почав плакати.

Ху каже: «Якби верховний комісар ООН із прав людини включив би запис розповіді Ге Хе, де вона розповідає про свої страждання, китайські чиновники при ООН опинилися б у такому сум'ятті, що вишли б за двері. Це перше і найцінніше свідчення пані Гао відтоді, як Гао Чжишен був арештований. Воно доводить, що сім'ю Гао жорстоко пригноблюють протягом кількох місяців».

Ху каже, що найголовніше – забезпечити свободу Хе і її двом дітям.

 
Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...