• Письменник із Шеньчженя, що зазнав переслідувань, виходить з Комуністичної партії Китаю

  • П'ятниця, 9 червня 2006 року
 
Відомий китайський письменник Яньбоюйчже виходить з КПК і розповідає "The Epoch Times" (Великій Епосі) про постійні утиски з боку КПК.

Відомий китайський письменник Яньбоюйчже (псевдонім) з міста Шеньчжень, провінції Гуандун, в інтерв'ю "The Epoch Times" розповів про те, що у відповідь на його статтю за кордоном (у статті розкривалися звірства Комуністичної партії Китаю) і за те, що в травні цього року він роздрукував декілька копій "Дев‘яти коментарів про комуністичну партію, він зазнавав безперервних утисків від КПК.

Під час інтерв'ю Яньбоюйчже відкрито відмовився від свого членства в комсомолі і піонерській організації. Він вважає, що "Дев'ять коментарів" дуже добре написані й правдиво розповідають про ті лиха, які КПК принесла китайському народу і всьому людству з самого початку свого існування до сьогоднішнього дня. Він також підкреслив, що процес виходу з КПК відображає те, що свідомість китайського народу прокидається і в Китаї відбувається відновлення етичних цінностей.

Справжнє ім'я Яньбоюйчже – Сюн Чжунцзюнь (Xiong Zhongjun), але він також відомий під ім'ям Лю Імін (Liu Yiming). Він є членом організації "Independent Chinese Pen Center", оглядачем "The Epoch Times" і засновником поетичного суспільства "Shifei Poetry Society". Його роботи публікуються в наступних виданнях: “The Epoch Times”, “New Century”, “The Democracy Net (asiademo.org)”, “China E-Weekly”, “Boxun”, “China Affairs”, “China Spring”, “Sound of Норі” ( "Голос Надії") і на веб-сайті “AOL Chinese website”.

Постійне переслідування з боку КПК

Яньбоюйчже був арештований поліцією міста Шеньчжень 1 травня 2005 р. за порушення громадського порядку. Потім 30 травня його затримали співробітники відділення прокуратури за "спробу повалити державну владу" шляхом публікації в зарубіжних ЗМІ статті з викриттями, що стосуються КПК, і за роздруковування копій "Дев'яти коментарів" для своїх родичів і друзів.

21 липня його звільнили, оскільки порахували його дії і їх наслідки незначними. Його звільнили на поруки родичів, і у нього ще немає повної свободи. Він повинен докладати певному чиновнику про свої переконання у формі телефонних дзвінків і листів. Поліцейські погрожували Яньбоюйчже, що зіпсують йому кар'єру репортера і викладача, і заборонили йому писати матеріали, де присутня критика КПК.

Проте Яньбоюйчже вважає, що ці погрози незаконні, і відновлює письменницьку діяльність. Внаслідок цього, його постійно турбує поліція, і він, намагаючись уникнути утисків з боку поліції, у вересні перебирається в місто Чжуншань (Zhongshan), провінція Гуандун. Незважаючи на це, пропрацювавши місяць, місцева поліція почала чинити тиск на ту організацію, де він працював, і його примусили повернутися.

5 квітня 2006 р. Яньбоюйчже був арештований і оштрафований під приводом перевірки його реєстрації за місцем проживання. Пізніше поліція незаконно примусила домовласника відмовити йому в знятті квартири. Домовласник неохоче сказав йому, що тиск з боку влади був дуже сильним, і якщо Яньбоюйчже продовжуватиме жити в його будинку, йому більше не дозволять здавати квартири.

Яньбоюйчже довелося ще раз переїхати. На цей раз він поселився під ім'ям свого приятеля. Проте, зрештою, поліція вислідила його і використовувала ту ж саму тактику, щоб знову викинути його на вулицю. Яньбоюйчже обурений: "Поліція Шеньчжень – це злочинці, що стоять за всіма цими бідами. Всі ці події свідчать про те, що вони постійно стежать за нами. Виганяючи мене на вулицю і позбавляючи права на життя, вони намагаються знищити таких дисидентів, як я".

Він додав: "Вони доводять людей до смерті. Моя совість спонукала мене написати те, що я написав, щоб в Китаї встановилися свобода і демократія. Те, як вони поводяться з дисидентами, зведе їх самих в могилу". Яньбоюйчже виходить з піонерської організації і комсомолу

Нижче наведений текст публічної відмови Яньбоюйчже від членства в комсомолі і піонерській організації:

"Я повністю усвідомлюю злу природу комуністичної партії. КПК не служить людям щиро й існує тільки для того, щоб підтримувати диктатуру і захищати свої власні інтереси. Сьогодні корупція усередині партії досягла величезних масштабів. При правлінні КПК етичний рівень китайського суспільства котиться вниз із швидкістю тисячі миль в день. Тому я вважаю, що вихід з КПК і її дочірніх організацій в даний час є найрозумнішим вибором, що показує тверду впевненість людини в бажанні відокремитися від злих сил. Я також сподіваюся, що все більше людей виходитимуть з КПК, комсомолу, піонерської та інших дочірніх організацій КПК, і що вони проведуть розділову лінію між собою і КПК".

Насильницьке взяття крові в Центрах ув‘язнення

Яньбоюйчже розповів, що, коли він знаходився в Центрі ув‘язнення міста Шеньчжень, у нього насильно брали кров. Йому залишилося незрозумілим, чому центр ув‘язнення цим займається. Він говорить із цього приводу: "У звичайних ув‘язнених за один раз беруть близько 5 мл крові, а в ув‘язнених, засуджених до страти, беруть, принаймні, 20 мл крові".

Яньбоюйчже продовжує: "Люди в центрі ув‘язнення вважають, що існує якась проблема із здачею крові і що це ненормально. Ніхто, проте, на знає, в чому полягає дійсна мета цих дій. Якщо це для медичного обстеження, то для цього не потрібно так багато крові, тим більше, більшість ув‘язнених вже пройшли медичний огляд перед тим, як їх прийняли в Центр ув‘язнення".

"Фалуньгун – школа, що зазнає найжорстокіших переслідувань"

Яньбоюйчже говорить, що в Центрі ув‘язнення він чув про велику кількість практикуючих Фалуньгун, що містяться там. Один координатор Фалуньгун на ім'я Сюй Сянь (Xu Xian) в 2003г. був засуджений до 13 років, а його дружина – до 3 років ув‘язнення.

Яньбоюйчже продовжує: "Практикуючі Фалуньгун непохитні. Вони продовжують робити вправи у в'язниці. Наглядачі примушують їх писати лист-розкаяння і говорять, що, «як- тільки вони напишуть такий лист, їх відразу звільнять». Все одно практикуючі відмовляються писати [такі речі]". Яньбоюйчже також розповів, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в Першому Центрі ув‘язнення міста Шеньчжень, де з минулого року їх тримають окремо від інших ув‘язнених.

Ніхто не знає, де тепер їх місце ув'язнення. Яньбоюйчже так висловив свою думку: "Фалуньгун – сама беззахисна школа в Китаї, також це школа, яка зазнає найжорстокіших переслідувань. КПК вважає Фалуньгун своїм ворогом № 1. КПК використовує ЗМІ по всій країні, щоб обмовляти на Фалуньгун. Але, ґрунтуючись на тому, що мені стало відомо, практикуючі Фалуньгун дуже хороші, дуже благородні люди, і вони ніколи не здійснюють поганих вчинків".

Яньбоюйчже підкреслив: "Найжахливіше, що коли-небудь здійснював Цзян Цземінь – це переслідування Фалуньгун. Багато людей введено в оману контрольованими КПК ЗМІ, але нам всім треба самим замислюватися над наступним: Фалуньгун з'явився не в 1999 р. – він з'явився на багато років раніше, і я читав багато офіційних повідомлень в газетах, де говориться про те, що Фалуньгун приносить багато користі здоров'ю людини. Як могло трапитися, щоб за одну ніч з'явилися повідомлення негативного характеру? На нього накладають обмеження, його спотворюють і помилково звинувачують. Це типові маневри КПК. Якщо вона хоче знищити яку-небудь течію або декілька течій, спочатку наступають ЗМІ. ЗМІ підносять їх як дуже поганих, щоб зворушити в людях гнів по всій країні. Потім розгортаються повсюдні репресії".

Через КПК Китай зробив найбільший крок назад

Яньбоюйчже додав: "На поверхні здається, що економіка зараз розвивається, але прибутки отримують члени партії і кадри КПК, такі люди складають лише невеликий відсоток населення. Звичайні люди не отримують ніякого прибутку, і рівень їх життя, насправді, знижується. Робітники і селяни, які по-справжньому трудяться і працюють, не можуть собі дозволити здобути освіту або піти до лікаря. Хіба така несправедливість не говорить про існування гострої проблеми?

КПК здійснює репресії у відношенні до людей, що мають думку, відмінну від її думки, щоб захистити свої позиції в процесі одноосібного отримання прибутку. Коли для неї виникає загроза втрати влади, вона може стати трохи демократичною. Її мета, проте, полягає не в тому, щоб народ отримав прибуток, а в тому, щоб здійснювати свою довготривалу диктатуру.

Раніше, коли я навчався, людиною, яку я поважав більше од усіх, був Мао Цзедун, і я підтримував КПК. Після того, як я став жити в суспільстві і побачив реальності життя, я поступово прийшов до розуміння правди. Навіть пізніше, як і деякі мої друзі, у мене ще залишалися ілюзії з приводу поліпшення КПК. А зараз, після всього того, що я пережив, у мене більше не залишилося ніяких ілюзій з приводу цієї партії".

Джерело: Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...