• Повчальні історії Китаю: Занепокоєння з приводу втрати й здобуття

  • Понеділок, 15 жовтня 2007 року
 
У сиву давнину, багато років тому жив-був майстер-стрілець на ім'я Хоуї. Він дуже багато тренувався й удосконалив свою майстерність до такого ступеня, що міг прострілити гілку тополі на відстані сто кроків. Він міг стріляти дуже влучно в будь-якому положенні: стоячи, сидячи на колінах або верхи на коні. Усі його стріли влучали точно в ціль; він майже ніколи не промахувався. Люди захоплено розхвалювали його неперевершене мистецтво стріляти.

Імператор Ся почув про мистецтво влучної стрільби стрільця. По суті він і раніше бачив його стрільбу й високо цінував його майстерність. Одного разу Імператор Ся захотів викликати Хоуї до палацу, щоб той продемонстрував свою майстерність тільки перед імператором, й імператор зміг повною мірою насолодитися його стрільбою, що досягла повної досконалості.

Тому Імператор Ся наказав доставити йому Хоуї й надати стрільцю відкрите місце у імператорському саду. Він також наказав людям принести мішень розміром один квадратний фут із шкіри тварини та з крапкою діаметром один дюйм (2,54 см). Імператор указав на нього і сказав Хоуї: «Сьогодні ти запрошений до палацу для того, щоб продемонструвати свою дивовижну майстерність, використовуючи цю мішень. Щоб не допустити того, щоб ця вистава втратила сенс через відсутність змагань, дозволь мені запропонувати тобі покарання й винагороду: якщо ти попадеш у крапку, я винагороджу тебе десятьма тисячами лян золота [1], якщо ж ти схибиш, то я зменшу на одну тисячу твою сімейну допомогу. Тепер можеш починати».

Почувши слова імператора, Хоуї не сказав ні слова, але його обличчя спохмурніло. Він поволі пішов до вихідної позиції, відмірюючи сто кроків від мішені; його хода стала дуже важкою. Потім він вийняв стрілу, вставив її у лук, прийнявши відповідну позицію, і натягнув тятиву, цілячись у крапку.

При думці про можливий результат цієї стрільби дихання впевненого Хоуї почастішало. Піднята рука також почала тремтіти. Після кількох спроб націлитись, він не зміг відпустити тятиву. Врешті-решт, він налагодив стрілу в тятиву; стріла вилетіла, як і мало бути, але потрапила у мішень за кілька дюймів від крапки. Хоуї миттю зблід. Він знову натягнув тятиву, але ніяк не міг сконцентруватися; і стріла ввійшла в мішень ще далі від крапки.

Хоуї підібрав свій лук та стріли й спромігся попрощатися з імператором із вимушеною усмішкою, а потім залишив імператорський палац розлючений сам на себе. Засмучений Імператор Ся не зміг приховати свого замішання і запитав підлеглого: «Чому цей неперевершений стрілець, який зазвичай стріляє дуже влучно, сьогодні виступив із такими поганими результатами, знаючи про покарання й винагороду?»

Придворний пояснив: «Зазвичай, коли Хоуї стріляє, це не більше ніж звичайна практика у стрільбі. Будучи у нормальному стані, він може повністю проявити свою майстерність. Але сьогодні результат його стрільби був безпосередньо пов'язаний з його життєвими інтересами, як же він може заспокоїтися і повною мірою проявити своє уміння? Здається, тільки тоді, коли можна повністю забути про здобуття та втрату, можна заслужити звання віртуозного Стрільця.

[1]: Один лян дорівнює 50 г.

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...