Повчальна історія з Китаю: риття печер для вдосконалення в Дао

Хао Датун, один з Сьоми Височенних Даосів у Даосизмі Цуаньчжень, широко відомий у Китаї. Колись він мандрував із Вочжоу на територію, відому сьогодні як провінція Хебей на півночі Китаю.

Там він просидів під мостом у медитації шість років. За цей час дітлахи не раз висміювали його, але він не звертав на це уваги. Діти також будували вежу з каменів на його голові, але і це не порушило його спокій. Коли ріка почала виходити зі своїх берегів, він не покинув свого місця і недивлячись ні на що залишився цілим та здоровим. Це говорить про те, що він був людиною, яка мала велике терпіння та надзвичайні здібності.

Риття печер у горах

Хао Датун був учнем Ван Чуняна, вчителя Даосизму Цуаньчжень. Після того, як Ван Чунян пішов з життя він став даоським богом, сім його учнів, кожний окремо, відправились мандрувати по світу. Хао Датун подорожував по різним місцям і підтримував своє життя жебракуванням.

Одного разу Ван Чунян спустився в людське суспільство в образі молодого юнака і сказав Хао Датуну, що, тільши викопавши печеру та залишившись там для самовдосконалення, він зможе досягти просвітлення.

Хао Датун скористався порадою свого вчителя та відправився до гори Хуа, яка розташовувалася в центральному Китаї. Він витратив три роки на те, щоб викопати крутий схил на протилежній стороні гори. В цей час двоє учнів Мейлян та Чжуцін наслідували його приклад. Ці двоє учнів допомагали Хао Датуну рити печеру і працювали дуже старанно. Хао Датун також піклувався про них. По закінченню печери, вони назвали її Фіолетовою Печерою Троянд і приготувалися вдоснолюватися в ній.

Але несподівано, як тільки Фіолетова Печера Троянд була завершена, з'явився літній даоський монах і сказав: "Ваша печера виглядає дуже привабливо. Я не вмію копати печери, чи можна мені залишитися в печері та самовдосконалюватися в ній?". Хао Датун погодився та віддав йому печеру. Учні були дуже засмучені, алі нічого не поробиш, оскільки їх вчитель вже дав згоду монаху.

Хао Датун і двоє учнів відправились в іншу частину гори, щоб вирити ще одну печеру. Одразу після закінчення другої печери прийшов інший даос і також попросив віддати йому печеру. Таким чином, Хао Датун та учні, одну за одною, віддавали печери, які вони викопували.

Хао Датун та його учні витратили більше 40 років на риття, викопавши всього 70 печер, але все ще не мали місця для самовдосканелення.

"Скеля, що змінила серця"

Хао Датун повів своїх двух учнів до скелі Ненечуань на горі Хуа. Він попросив їх, щоб вони потримали мотузку, на якій він спустився на скелю, щоб викопати печеру на узгір'ї.

На самому початку учні планували йти вслід за Хао Датуном, щоб вдосконалюватися в даоських богів, але протягом багатьох років вони лише допомагали Хао Датуну копати печери, які віддавали іншим людям, так нічого і не дізнавшись про Дао. Вони вирішили втекти, але так, щоб Хао Датун не бачив цього. Оскільки Хао Датун був внизу на узгір'ї, ці двоє учнів подумали, що це чудова можливість для втечі. Вони відрізали мотузку, покинувши свого вчителя на узгір'ї, і одразу ж зникли зі своїми пожитками.

Йдучи все далі та далі, пройшовши валун, вони побачили Хао Датуна, який безтурботно йшов їм назустріч. Вони одразу зрозуміли, що їх вчитель вже досяг просвітлення, та дуже жалкували, що втратили такий шанс.

Побачивши їх відчай, Хао Датун ще раз прийняв їх в свої учні. Той валун пізніше був названий "Скелею, що змінила серця".

Хао Датун повів своїх учнів до Південної Небесної Брами, яка знаходилася на півдні гори Хуа, і почав там копати печеру. Якось, коли Хао Датун сидів всередині печери, він покинув земне життя і став даоським богом. Таким чином, ця печера не була повністю довершена, і пізніше її назвали "Незавершеною печерою".

Лю Цзіньсун. Велика Епоха