• Пекін знаходиться в центрі уваги під час засідання Ради ООН з прав людини

  • Вівторок, 10 жовтня 2006 року
 

ЖЕНЕВА: ”Систематична форма нелюдяного і дегенерованого ставлення”, – так Манфред Новак (Manfred Nowak), спеціальний доповідач ООН, описав ”дуже поширене” використання тортур у Китайській Народній Республіці (КНР).

20 вересня пан Новак виступив на засіданні Ради ООН з прав людини в Женеві. Його заява була тільки однією з кількох у дні роботи другої сесії Ради, що розкривають жахливе порушення прав людини в КНР після ретельно проведеного розслідування.

”Я вірю, що тортури хоч і зменшуюються, зокрема, в міських районах, але все ще дуже поширені в Китаї”, – сказав Новак, обов'язок якого полягає в розслідуванні випадків тортур та інших жорстоких і нелюдяних або дегенерованих способів поводження або покарання.

Зокрема, я стурбований практикою примусового перевиховання людей, що дотримуються інших поглядів або що стоять на інших позиціях, яка триває, за допомогою якої намагаються змінити їхню особистість і зломити їхню волю в спеціальних трудових таборах, в'язницях і навіть в центрах попереднього ув’язнення”, – сказав він.

У своїй відповіді Новаку, представник КНР Ша Цзюкан (Sha Zukang) сказав, що уряд Китаю зробив все можливе, щоб допомагати Новаку, і хоче ”співпрацювати далі” з механізмами захисту прав людини ООН.

Проте в своєму звіті Новак відмітив, що під час його візиту до Китаю багато хто з ймовірних жертв, членів сімей, адвокатів і захисників прав людини, зазнавав залякувань персоналу безпеки. Вони були поміщені під спостереження поліції, їх інструктували, щоб вони не зустрічалися з ним, або навіть фізично перешкоджали зустрітися з ним.

Гао Чжишен, правозахисник, з яким Новак таємно зустрівся, на цей час перебуває в ув'язненні в Китаї за можливі ”кримінальні дії”, яким не було дано визначення. Формально йому ще не були висунуті звинувачення.

Практика видаляння органів була викрита

21 вересня, в своїй промові перед членами Ради, колишній член парламенту Канади і держсекретар Канади з питань Азіатсько-тихоокеанського регіону Девід Кілгур, підбив підсумки свого розслідування звинувачень у видалянні внутрішніх органів у живих людей в Китаї, звіт про яке був недавно опублікований. Його звіт був складений спільно з канадським правозахисником Девідом Мейтасом. У своїй промові Кілгур підкреслив свої ключові рекомендації: негайно покласти край практиці видаляння органів у живих практикуючих Фалуньгун.

”Це огидний новий вид злочину проти людства, і цьому потрібно негайно покласти край”, – сказав він в інтерв'ю.

”Це неодмінно повинно бути зупинено до Олімпійських ігор, але якщо цього не відбудеться до початку ігор, то я сподіваюся, що багато людей, багато урядів і багато спортсменів, приймуть рішення про те, що вони просто не можуть в'їхати в країну, в якій вбивають людей тільки за те, що вони вірять в Істину, Доброту і Терпіння”, – сказав він.

Використовуючи своє право відповіді, представник КНР словесно атакував рух Фалуньгун, і спробував дискредитувати звіт, указуючи на госпіталь Суцзятунь.

Суцзятунь був вперше описаний китайським журналістом-дисидентом, як концентраційний табір, де у людей видаляють органи проти їхньої волі. Пізніше дружина хірурга, який видаляв рогівки у живих практикуючих Фалуньгун, підтвердила цю історію.

Суцзятунь відвідали кілька офіційних осіб посольства США за два тижні після того, як стали відомі новини про твердження стосовно видаляння внутрішніх органів у живих людей. При цьому їх супроводжували китайські офіційні особи. Дипломати нічого не виявили.

Спікери Фалуньгун та інші експерти описали це місце, як ”потьомкінські села”. Вони вказали на те, що було достатньо часу для того, щоб приховати докази, і що Китай якраз зміг це зробити.

Проте для того, щоб не покладатися тільки на свідчення про Суцзятунь, Кілгур і Мейтас використовували інші методи розслідування, і надали нові свідчення аргументам свого звіту. У звіті указується на достовірні докази, які підтверджують той факт, що багато госпіталів у всьому Китаї здійснюють практику видаляння органів у живих людей. У звіті мовиться, що більше 40 000 органів надійшли з невідомих джерел.

”Вони (уряд Китаю) відреагували на наш звіт, не навівши в своє виправдання нічого істотного”, – сказав Кілгур.

"До цього часу минуло вже два місяці, щоб спробувати знайти що-небудь неправильне в нашому звіті. Вони знайшли тільки дві речі, що два міста було приписано не до тих провінцій в нашому звіті, тобто, фактично, вони не змогли знайти нічого неправильного в нашому звіті”.

У своїй відповіді на заяву Кілгура, Новак сказав, що він надіслав до Пекіна лист, в якому просив дати пояснення з приводу цих звинувачень. Офіційні особи повідомили його, що у них ще не було часу, щоб відповісти на ці специфічні питання, але вони зроблять це незабаром.

Жодна з кількох відповідей Пекіна, які були зроблені до цього часу, не змогла прямо відповісти на твердження, зроблені двома адвокатами, Кілгуром та Мейтасом. У офіційних відповідях, схоже, містилися особисті атаки на цих двох людей і ставилася під сумнів незалежність виявлених ними доказів.

”Мені здається, що вони несвідомо підтвердили, що наш звіт є надійним”, – сказав Кілгур.

Жертви тортур говорять

Кілька жертв переслідування, санкціонованого комуністичною партією Китаю (КПК), також виступили на третій і четвертий день засідань. На паралельній з ООН сесії, спонсором якої стали спільно Interfaith International і Транснаціональна радикальна партія, виступило подружжя, обоє практикують Фалуньгун і є жертвами тортур. Кожний з них провів по п'ять років у в'язниці й трудових таборах до того, як вони змогли через Таїланд приїхати до Норвегії, як політичні біженці.

”Одного разу вони примусили мене читати пропагандистські матеріали, які обмовляли Фалуньгун. Я відмовився. Потім кілька поліцейських накинулися на мене, завели мої руки за спину, схопили електричну палицю і почали бити мене по голові”, – сказав 49-ти літній Лі Цзяньхуей. Так він описує один випадок серед багатьох інших, коли його піддавали тортурам під час ув’язнення.

Лі був успішним бізнесменом до 1999 року, але після заборони практики він став одним з перших практикуючих Фалуньгун, який постав перед судом у Китаї. Проте на той час юридична система не знала, в чому його звинувачувати.

”У суді я попросив прокурора представити докази здійсненого мною злочину”, – сказав він. На що прокурор відповів: ”Ми знаємо, що у нас немає доказів. Якби вони були у нас, все було б інакше”, –”Вони просто ігнорували всі закони”. 30 лютого 2000 року Лі засудили до чотирилітнього ув’язнення.

Дай Їн (Dai Ying), дружина Лі, розповіла про те, як під час свого ув’язнення в трудовому таборі їй доводилося по 17 годин на день шити взуття для експорту в США і Європу Вона частково втратила зір на одне око через тортури електричними палицями. У своєму виступі вона також розповіла, що в трудовому таборі провели повне фізичне обстеження її здоров'я без будь-яких необхідних для цього причин.

”Ми не знали про причину проведення обстеження фізичного стану практикуючих Фалуньгун, але в одному ми були впевнені: це робилося не з турботи про наше здоров'я”, – сказала вона. Звичайних ув’язнених не обстежували. Після того, як весною цього року були висунуті звинувачення стосовно витягання органів, Дай почала підозрювати, що вона була одним з потенційних донорів.

На цей час подружжя бере участь у створенні Європейської коаліції розслідування переслідувань Фалуньгун, запрошуючи міжнародні організації, державні агентства і ЗМІ приєднатися до неї, ”щоб направити до Китаю делегатів для збору необхідних доказів, і щоб пролити світло правди на переслідування Фалуньгун, включаючи існування концентраційних таборів”.

Важливість незалежного розслідування

Шерон Хом (Sharon Hom), виконавчий директор організації Права Людини в Китаї (ПЛВК), що також відвідала засідання Ради з прав людини, просить надати їй такий доступ до Китаю вже впродовж чотирьох років.

”На мою думку, найважливіше полягає в тому, що нам потрібно добиватися доступу для проведення розслідувань усередині Китаю і не тільки стосовно питань, пов'язаних з трансплантацією органів, але і всіх інших порушень, і думаю, ми зможемо отримати повну картину, – сказала вона. – Тому ми повинні постійно наполягати на цьому, ми не можемо просто дозволити їм закрити перед нами двері”.

Раніше під час головних пленарних засідань, представник Interfaith International і практикуюча Фалуньгун Нг Чіе Нуай (Ng Chye Huay) звернулися до асамблеї. Вона подякувала Якін Ертурк (Yakin Ertürk), спеціальному доповідачеві з питань насильства над жінками, за її допомогу в розкритті випадків насильства над жінками-практикуючими Фалуньгун, що відіграло чималу роль у викритті порушень прав людини в звітах спеціальних доповідачів.

”Люди, які практикують Фалуньгун, особливо жінки, страждають від неймовірних принижень, від публічних зґвалтувань до групових зґвалтувань, від примусових абортів до видаляння органів”, – сказала вона.

”Тоді, коли жоден уряд не бажає ризикувати економічними вигодами, і не висловлюється проти жорстоких і поширених порушень в Китаї, голоси спеціальних доповідачів ООН стають єдиною надією для цих жертв”.

Сама Нг недавно дала свідчення Ертурк, яка спільно з головним доповідачем Робочої групи з питань спірних висновків і спеціальним доповідачем з питань поширення і захисту прав свободи думки і висловлювання, відправили апеляцію уряду Сінгапуру.

Пані Нг була арештована в Сінгапурі за ”незаконні збори” і ”образу” громадськості тим, що вона публічно викривала перед жителями Сінгапуру переслідування Фалуньгун, і за те, що вона постійно медитувала перед посольством Китаю і виставляла плакати з правдою про репресії.

”Під тиском посольства Китаю, уряд Сінгапуру також дискримінує Фалуньгун”, – сказала пані Нг. Негайне втручання спеціального доповідача ООН в ситуацію з пані Нг відбулося після того, як її зв'язали і піддали насильницькому годуванню під час голодовки, яку вона почала в ув'язненні на знак протесту проти дискримінації.

Адвокат пані НГ, Раві Мадасамі ( Ravi Madasamy), був арештований урядом Сінгапуру і поміщений в психіатричний госпіталь того дня, коли він збирався їхати до Женеви на засідання Ради з прав людини. Нг попросила спеціального доповідача знову втрутитися.

21 вересня, на четвертий день засідання Ради, головний офіс Міжнародної Амністії в Лондоні, оповістив свій невтішний звіт про стан прав людини в Китаї в світлі боротьби Пекіна за проведення у себе Олімпійських ігор.

”Серйозні порушення прав людини, про які повідомляють щодня зі всіх частин (Китаю), показують неспроможність зроблених обіцянок уряду Китаю, коли він заявив про намір провести Олімпіаду на території Китаю”, – сказала Катрін Бабер (Catherine Baber), заступник директора Азіатсько-тихоокеанського відділення Міжнародної Амністії, у своїй заяві для преси.

”Теперішній стан справ протирічить найосновнішим принципам ”Олімпійського духу”, який передбачає ”збереження людської гідності” в своєму серці”.

Обережний оптимізм Кілгура припускає, що Олімпіада все ще може використовуватися, як могутній інструмент для зміни ситуації.

”На мою думку, рушійна сила росте. Я думаю, що якщо всі ми сядемо за наш комп'ютер і увійдемо до Інтернету, і тисячами відправимо електронні листи, ми досягнемо межі, коли уряд Китаю задумається над тим, що якщо він не зупинить цей жах (видаляння органів), то це може вплинути на Олімпійські ігри. Це є ключовим моментом і ми разом скористаємося їм, щоб просувати, просувати і просувати все це вперед”.

Ян Якілек. Велика Епоха

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...