
Фото з сайту grani.ru
Група вчених під керівництвом Дімітара Сасселова зі Смітсонівського центру астрофізики при Гарвардському університеті стверджує, що на твердих екзопланетах, що по розмірах істотно перевищують Землю, можуть існувати тектонічні плити, повідомляє New Scientist. Такі планети астрономи називають «суперземлями», оскільки їх маса може перевищувати масу Землі у 10 разів. У них повинні бути тверде ядро, оточене розжареною рідкою мантією, та кора.
За останні роки було відкрито відразу декілька таких планет, що обертаються навколо своїх зірок за межами Сонячної системи. Деякі з них потрапляють навіть у так звану «жилу зону», тобто їх орбіти розташовані не дуже близько і не дуже далеко від хазяйської зірки - у тому діапазоні, де може існувати вода у рідкому стані.
На думку вчених, існування тектонічних плит впливає на різноманітність видів живих істот, оскільки воно пов'язане з інтенсивністю обміну речовин між поверхнею планети та її глибинними шарами. Тому вважається, що на «суперземлях» вірогідність існування життя ще вища, ніж на планетах, що мають масу, що приблизно дорівнює масі Землі.
Проте «суперземлі» можуть мати принципово іншу «геологію».
Діана Валенсія разом із групою вчених з американського Гарвардського університету вважає, що тектонічні платформи та їх дрейф - майже неминучі для будь-якої скільки-небудь великої планети.
Протилежної думки дотримується Крейг О'Нейл, планетолог з австралійського Університету імені Лечлена Маккуорі. Він вважає, що на досить великій планеті збільшення сили тяжіння призведе лише до додаткового стиснення гірських порід кори, і це не дозволить підземним силам розколоти зовнішню оболонку на окремі платформи. Наша ж Земля, на його думку, у цьому відношенні є рідкісною аномалією.
Обидві теорії поки що передчасні. У представлених моделях нехтують впливом гідросфери. Також є досить сумнівними введені параметри, що характеризують в'язкість мантії.
За матеріалами:
Grani.ru Science.compulenta.ru