
Бюст Александра Великого у Британському музеї (Andrew Dunn/Creative Commons)
Людям завжди цікаві відкриття, що спростовують давно відомі історичні факти. Кілька таких відкриттів були зроблені дослідниками різних країн і в різних галузях. Нижче наведено декілька таких відкриттів.
Кілька місяців тому дирекція американського кабельного телеканалу "History" ("Історія") спорядила експедицію для підводних зйомок документального фільму «Титанік». Експедиція зробила відкриття: виявляється, корабель розвалився не на дві, а на три частини.
Кінодокументалісти виявили третю частину «Титаніка» приблизно в 500 метрах від корми. Два величезних уламки підводної частини лайнера розміром приблизно 12 на 27 метрів, що колись представляли собою єдине ціле, перебувають у чудовому стані: на них навіть помітна фарба. «Зараз ми можемо із упевненістю стверджувати, що після того, як корпус судна розвалився на три частини, пасажири загинули за п’ять хвилин», – заявив в Океанографічному суспільстві експерт по «Титаніку» Девід Браун.
До цього відкриття вважалося, що після зіткнення з величезним айсбергом корабель залишався на плаву більше двох годин. А потім, поринаючи носом у крижані води Атлантики, розламався на дві частини. Носова частина швидко пішла на дно, а корма, заповнена пасажирами, щонайменше двадцять хвилин залишалася на плаву, де охоплені неймовірним жахом люди чекали на неминучу загибель.
Недавнє відкриття французьких учених може зробити переворот в античній історії. Алан Верон із французького Університету Поля Сезана і його колеги стверджують, що Александр Великий не засновував Александрію, а просто відкрив її заново. Скрупульозні дослідження ґрунту показали, що люди на цій території жили задовго до приходу туди армії Македонського. Учені перевіряли ґрунт на вміст свинцю. Невеликий рівень свинцю показав, що в 2686 і 2181 роках, а потім знову з 1000 до 800 років до нашої ери на цій землі відбувалися активні дії, схожі на рибальство, будівництво, кораблебудування та ін. Цю гіпотезу підтверджують древні тексти, у яких селище на цій території називалося Ракотіс (Rhakotis).
Раніше історики стверджували, що Александр Великий заснував місто 16 квітня 331 року до нашої ери (у той час йому було 25 років). Імператор відзначав першу річницю свого завоювання Єгипту та обоготворення в якості фараона. Александр планував, що місто стане центром міжнародної торгівлі. З цією метою він наказав побудувати на одному з рифів біля острова Форос, що під Александрією, гігантський маяк, що згодом став «дивом світу».
Над проблемою розшифровки писемності племені майя безуспішно билися багато вчених. Але в середині ХХ століття, російський учений Кнорозов зумів розгадати цей секрет.
В 1946 році на очі вченому випадково потрапила стаття з німецького наукового журналу де говорилося, що розшифрування писемності майя є неможливим. Він вирішив, що створене одним людським розумом, не може не бути розгадане іншим. Кнорозов прийняв завдання по дешифруванню як виклик на дуель. Перша публікація вийшла у 1952 році, йому треба було захистити докторську дисертацію. Але на заваді цьому стало те, що тоді домінувало судження Енгельса про відсутність держав у доколумбовій Америці. Енгельс висловив міркування, що фонетична писемність виникає тільки у класових державних утвореннях. Повідомлення про наявність у майя фонетичного листа означало спростування непорушних положень Енгельса, що було неприпустимим у 50-ті роки. В Америці відкриття Кнорозова викликало фурор, а в СРСР його монографія «Писемність індіанців майя» вийшла лише 11 років потому – у 1963 році. Тільки у 1975 році йому була присуджена Державна премія СРСР.
Матеріал підготовлений на основі інформації Агентства «РИА Новости»,
www.rian.ru