Свідок: втеча із трудових таборів Китаю

Промова Дженіфер Цзен, автора книги «Історія свідка», про пережите нею в трудовому таборі Китаю під час церемонії Естафети факела на захист прав людини в Тель-Авіві, Ізраїль.

Велике спасибі вам за можливість говорити.

Близько 60 років тому, коли були розкриті шокуючі звірства над євреями в нацистських концентраційних таборах, увесь світ дав клятву, що «це більше ніколи не повториться». На жаль, такі злочини проти людства знову скоюються – цього разу в Китаї – протягом останніх восьми років, не припиняючись до цього дня. Ці злочини не тільки схожі на здійснювані у минулому, але й набули нової безпрецедентної форми зла – масові вбивства людей заради вилучання їхніх внутрішніх органів.

Для будь-якої доброї людини це звучить неправдоподібно. Але я знаю, що це правда, оскільки сама є свідком. Для того, щоб вибратися з партійно-державного концентраційного табору і розповісти світові про те, що відбувається там, я пережила дещо ще страшніше, ніж смерть.

Мене відправили до жіночого виправно-трудового табору в Пекіні в 2001 році за те, що я займаюся Фалуньгун. Поліція пояснила, що єдиною метою мого ув'язнення в трудовий табір є моє «перевиховання», тобто насильницьке примушення відмовитися від своєї віри. Щоб досягти цього, поліція не зупинялася ні перед чим.

Нам забороняли спати протягом 15 днів і 15 ночей, іноді навіть цілий місяць. Нас катували електричним струмом, били, піддавали сексуальному насильству і примушували працювати в жахливих умовах по 16 або навіть 20 годин на день. На нас постійно чинили психічний тиск, щоб змусити зрадити свою віру в Істину-Доброту-Терпіння [основний принцип Фалуньгун].

Я бачила людей, які втрачали розум один за іншим; бачила випадки смертей. Це так зване «перевиховання», насправді, позбавило людей найважливішого в житті: душевного здоров'я, свободи волі, відчуття власної гідності і самоусвідомлення. Після «перевиховання» люди стають як «живі трупи».

Будучи свідком усіх видів неймовірних злочинів протягом декількох місяців, я раптово отримала дуже могутній імпульс до написання книги, щоб усе це викрити. Коли я вирішила підписати гарантійного листа про відмову від своєї віри [співробітники трудових таборів Китаю змушують послідовників Фалуньгун підписувати такі листи, після чого зазвичай відпускають їх на волю – прим. пер.] з метою вийти на свободу і написати книгу, я не знала, що ціна виявиться настільки тяжкою.

Мене примусили написати звіт про свої думки та міркування на 18 сторінок, де я повинна була обмовляти на свої заповітні сподівання. Я була вимушена прочитати наклепницьку статтю зі спокійним виразом обличчя перед об'єктивами камер і сотнями ув'язнених у таборі. Мене навіть змусили допомагати поліції в тортурах проти новоприбулих, щоб «перевиховати» їх. Мені так соромно, що не хочу навіть вдаватися до подробиць. Багато разів я задавалася питанням, чому я не з'їхала з глузду або не померла.

Проте, серед усіх цих нелюдяних злочинів, повірите ви чи ні, що співробітники трудового табору вдавали, ніби піклуються про наше здоров'я настільки, що навіть періодично відправляли нас на медогляд, який включав рентген і аналіз крові?!

Перебуваючи в трудовому таборі, я ніколи не замислювалася, чому вони роблять це. Але згодом до мене раптово прийшло усвідомлення, що леденить душу: аналізи крові і база даних крові були необхідні для створення великого банку живих органів.

Тим, хто не знає, як проходить життя день за днем за стінами сучасних «нацистських» таборів 21 сторіччя, я рекомендую почитати мою книгу «Історія свідка: битва однієї жінки за свободу і Фалуньгун» ("Witnessing History—One Woman's Fight for Freedom and Falun Gong"). Це розповідь про моє життя, заснована на пережитому. Під час написання її я пролила немало сліз.

Там описується те, що відбувається в місці, розташованому за 12,5 миль від площі Тяньаньмень [центральна площа Пекіну], або за 19 миль від головного Олімпійського об'єкту в Пекіні. Навіть не дочитавши до кінця, ви вже зможете зробити свій власний висновок, чи принесе користь людству і Олімпійському рухові Олімпіада, яку прийматиме в себе режим, схожий на гітлерівський.

Вищенаведена промова була виголошена Дженіфер Цзен, автором «Історії свідка», на церемонії Естафети факела на захист прав людини в Тель-Авіві 18 лютого.

Глобальна естафета факела на захист прав людини є міжнародною кампанією, що здійснюється з метою зупинити порушення прав людини в Китаї, зокрема найбільш криваві сьогодні репресії проти послідовників Фалуньгун. У переддень Олімпійських ігор 2008 Естафета факела на захист прав людини побуває в 37 країнах на 5 континентах, щоб повідомити всім: Олімпійські ігри в Китаї та злочини проти людства несумісні.