Дещо про запровадження расової та релігійної толерантності в Україні

Я дуже зраділа, коли прочитала статтю Віти Татаренко «Побиття немовлят» або як «5 канал сектантів мочив», яка була опублікована на сайті http://www.maidan.org.ua.

Дійсно, і у мене це був нещодавно улюблений канал. Але одна така передача – як горезвісна «Проти всіх» із Христиною Бондаренко може перекреслити всі надбання цього каналу.

Марно чарівна пані Христина повторювала, що вона не підтримує нікого, а просто шукає правду. Коли пошук правди відбувається у прямому ефірі і демонструє, по-перше, печерне невігластво і журналістів, і експертів, а по-друге, – і це найстрашніше  – повну антитолерантність – це відверто шкідливо для суспільства.

Чому в передачі не брали участь фахівці – східнознавці та релігієзнавці? Адже у нас є Інститут близькосхідних досліджень, кафедра релігієзнавства у Київському університеті. І тоді б ніхто не плутав неформально-ісламський рух «Хізб-ут Тахрір» з вахабітами, Аль-Каїдою тощо, адже представники цього руху не були причетні до жодного теракту. А, припустимо, Хезбалла і Аль-Каїда позиціонують себе навпаки як ісламські ортодокси.

А може, тихенько закрадається думка, – треба було виправдати тих співробітників СБУ та МВС разом із кримськими суддями, які на замовлення друга України пана Карімова, вислали з Криму в лютому 2006 року на катування і неволю 11 узбеків – представників цього руху? Адже в Узбекистані цей рух в опозиції до правлячого режиму і, як такий, заборонений. Ця депортація у розквіті демократичних змін в Україні була першим гірким розчаруванням у щирості намірів наших демократів. Ще «краще» повелись на передачі «Проти усіх» з рухом «Фалунгун». Експерти 5 каналу щось таке собі мекали про небезпечність східних оздоровчих психофізичних технологій для слов’ян, чомусь зосередившись тільки на Фалунгун – і геть зовсім не згадуючи ані дуже розповсюджені психофізичні технології: йогу, цю-гунь тощо. Чому б так?  І знов закрадається і вже утверджується думка про замовників такої передачі. Нам відомо, що послідовників руху Фалунгун переслідують у Росії. В Україні назвати ставлення нашої влади до цього руху переслідуванням – це дуже гучно. Але їм весь час заважають  співробітники і СБУ, і МВС. У пресі поширюються плітки про небезпечність цього руху. Коли це роблять у своїй пресі комуністи – нічого дивного немає. Вони собі захищають своїх китайських комуністичних братів по розуму, точніше по його відсутності. А от коли служба безпеки демократичної України не дає можливості послідовникам Фалунгун проводити збори чи вправи на вільному повітрі, чи пікетувати Китайську амбасаду в Києві, – це викликає, м’яко кажучи, здивування.

Через чисельні скарги послідовників цього руху ми передивилися їхні засновницькі тексти – і, треба зазначити, що йога значно більше втручається у психологію її послідовників, ніж Фалунгун. Цей рух не до вподоби китайським комуністам, бо він дуже поширений у Китаї, розглядається релігієзнавцями не як релігійна секта, а як варіант «цю-гунь», тобто  варіантом психофізичної технології. Послідовникам цього руху не заборонено сповідати будь-яку іншу релігію, чи не сповідувати ніякої. Вона дійсно суперечить тоталітаризму, бо пропагує толерантність і цінність людського життя. І ООН, і правозахисники, відомі у світі, постійно розповідають urbi et orbi про жахливі переслідування послідовників Фалунгун у Китаї, про вбивства і знущання над мільйонами китайців тільки за те, що вони є послідовниками цього руху. Є переконливі докази того, що у цих людей вилучають органи, що вбивають жінок і дітей. Світ протестує проти цього. Біля китайських амбасад в Америці, Європі, Канаді проходять мітинги протестів проти порушення прав людини в Китаї. А Росія висилає послідовників Фалунгун у Китай на тортури – зовсім так, як ми узбеків та чеченців. А найдемократичніший канал дуже чесних новин чомусь робить передачу, де один із експертів замість того, щоб говорити по суті, тобто як релігієзнавець, звинувачує послідовників Фалунгун у ненависті до Китаю. А хто ж любить китайських комуністів? Хто може підтримати їхнє нехтування правами людини? Певно, такі є, особливо серед комуністів.

Якби ця організація поставила своїм цільовим завданням тільки відстоювання прав людини в Китаї – хто має право їх засуджувати? Тому те, що послідовники Фалунгун захищають права людини в Китаї – цілком справа їх сумління, і ніякого відношення до самого вчення це не має. А ось те, що це було озвучене як аргумент у передачі, яка присвячена сектам – це показово. Не секти, мабуть, турбують деяких із експертів, а легалізація відвертої травлі і послідовників Фалунгун, і Хізб-ут Тахрір. Ситуацію з п. Каримовим ще можна зрозуміти – залежність від енергоносіїв робить нашу владу слухняними, як вівці. А от із Китаєм? Повторюю свій тезис, який я вже викладала у статті про пильну увагу наших «органів» до цієї організації: ми з Китаєм ще не межуємо, ми не маємо ані спільних кордонів, ані залежності від китайських енергоносіїв. Чому ж ми так його боїмось? Чому наша держава про всяк випадок займає слабку позицію перед іншими державами, коли йдеться про права власних громадян? Чому з’являються такі нетолерантні передачі на каналі чесних новин? І як це виховує наших громадян, які до цього не мали уявлення ані про Хізб-ут Тахрір, ані про Фалунгун. Відомо усім хіба що про свідків Ієгови – але і це справа кожного – приставати чи не приставати на їхню агітацію.

Все це, як і багато інших моментів, про які я напишу іншим разом, не свідчить, що з правами людини в Україні ситуація змінюється на краще. За останні півтора року, мені здається, ситуація погіршилась. І передача «Проти усіх» з приводу так званих «сект» – один із яскравих прикладів цього.

Джерело:
Харківська правозахисна група