Штучна їжа: монстр, якого ми їмо

З розвитком людства світ довкола нас стає все більш штучним. Ми переселилися у будівлі, зведені зі штучних матеріалів, зі штучною підлогою, меблями та пластиковими вікнами. Ми вбрані у штучний одяг. А тепер нас «присаджують» на штучну їжу, хоча досі ми втішали себе тим, що це там, на Заході, люди споживають хімічні помідори та огірки, вирощені на паралоні. Однак, у розвинутих країнах проблема, про яку йтиметься далі, давно вже вирішена. Там забезпечено умови, щоб споживач знав: ця їжа – природна, а та – генетично модифікована, і ціна на них – різна. У нас про походження їжі намагаються не говорити, точніше недоговорювати, а ще точніше – ретельно приховують таку інформацію. А тому мусимо подбати самі за себе і звертати пильну увагу на те, що нам продають з прилавків сучасних крамниць і крамничок? А допоможе нам у цьому начальник Головного львівського обласного управління у справах захисту прав споживачів Павло Сосновський.

– Павле Степановичу, генетично модифіковані продукти харчування: чи представленні вони на нашому ринку і який це відсоток?

– Справді, генетичні продукти поволі починають заповнювати наші ринки. Закордонні виробники пропонують нашим селянам вирощувати картоплю, яка не боїться ні жуків, ні різноманітних хвороб. Звичайно, таке нововведення до душі нашим фермерам, але ніхто не обговорює, що зручний закордонний продукт є модифікований і невідомо, якими можуть бути наслідки його вживання. Адже генетично модифіковані клітини можуть мутувати безпосередньо в організмі людини. Крім того, від однієї генетично модифікованої овочевої чи зернової культури може з’явитися інша, похідна від неї рослина, і цей процес стає неконтрольований. Слава Богу, наш ринок заповнений такими продуктами не більше, ніж на 10%.

– Чи захищений наш споживач від таких продуктів, зокрема, на законодавчому рівні?

– Міжнародне співтовариство вимагає від урядів країн світу, щоб продукція з використанням ГМО маркувалася та мала відповідне застереження на лицьовій стороні упаковки. Також у світі наголошують на необхідності вжити низку заходів для унеможливлення вирощування зернових культур із застосуванням генетичних технологій.

Для прикладу, дев’яносто процентів сої, яка продається у світі, є модифікованою. Останнім же часом, цей продукт стало модно вживати і у нас. Особливо, зараз, під час посту. Але сою, корисно вживати, якщо вона сама виросла на землі, а не вирощена вченими-генетиками. Споживачам, насамперед це стосується вегетаріанців, необхідно визначитися, від чого більше шкоди організмові, від м’яса чи штучних продуктів?

Водночас у нас особлива ситуація. Річ у тому, що на контрабандному продукті, ніхто не ставить покажчика, з чого він виготовлений. Але фахівці відповідних органів, які здійснюють контроль за якістю продуктів, мають надію, що ввіз у нашу країну контрабанди стане меншим, а те, що ввозитиметься законно, проходитиме експертизу. Для цього посадовці пропонують прийняти закон «Про експертизу сільгосппродуктів, якість та безпеку харчових продуктів та харчових добавок».

Слід зауважити, що міжнародного стандарту з маркування генетично модифікованої продукції досі не розроблено. У нашій же країні Закон «Про захист прав споживачів» та Закон «Про якість та безпеку продуктів харчування та продовольчої сировини» передбачають обов’язкове зазначення на етикетці того, що продукт виготовлено із застосуванням генної інженерії.

До того ж, згідно з Програмою захисту прав споживачів на 2003 – 2005 роки мали бути розроблені технічні умови виробництва харчових продуктів, які виготовляються з використанням генетично модифікованих організмів, але їх напрацювання неможливе, допоки Уряд не прийме Закон «Про державну систему безпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів» – правовою основою для введення в обіг трансгенної продукції. Цей закон пройшов перше читання і перебуває на доопрацюванні у Верховній Раді.

– Виходить, що трансгенна продукція – це небезпека завтрашнього дня. Але поясність, чому у звичних продуктах частка натуральних складників постійно і систематично знижується?

– На мою думку, продукти із замінниками на нашому ринку з’явилися не від доброго життя. Просто більшість споживачів не в змозі купувати натурпродукт, тому центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, стандартизації, метрології та сертифікації погодили та зареєстрували технічні умови на весь асортимент продукції, що виготовляється з додаванням замість основної натуральної сировини різноманітних замінників, але в обмеженій кількості.

А вже для того, щоб кинути пил в очі споживачів, ці продукти називають усім відомими назвами. Скажімо, така практика застосовується і на ринку м’ясопродуктів Львівщини. До відомих з дитинства назв смачних м’ясних ковбас «Докторська», «Молочна», «Дрогобицька», «Буковинська», «Російська», «Столична», «Полтавська» додають (невеликими літерами) приписку «особлива», «плюс», «нова». При цьому я у жодному разі не хочу образити виробників, які випускають справжню ковбасу під такими назвами. Однак, часто трапляється, що уся особливість таких продуктів полягає, як ми вже не раз з’ясовували, у вельми сумнівних речах. Так, одного разу секрет «особливості» «Дрогобицької» був у тому, що замість 10 кг м’яса у ній було 3 кг білків та 7 літрів води. До речі, стара рецептура львівської та дрогобицької ковбас розроблялася в області панами Пушкарем та Захаряком, які вже є небіжчиками, і не подадуть до суду за використання цих назв. Звісно, ніхто не проти випуску ковбас «особливих», може, комусь вони і до смаку, і по кишені, але не треба вводити в оману споживача, який підсвідомо надіється купити справжню молочну ковбасу.

Є різноманітні харчові добавки, призначені для поліпшення якості продукту, і це передбачено Законом. Вони входять до складу багатьох соусів, кетчупів, майонезів, консервів. Але насамперед це стосується контрабандних товарів. Це різноманітні фарші, ковбасні вироби, у складі яких м’яса дуже-дуже мало, натомість різноманітні м’ясні відходи та поліпшувачі смаку.

– Як впливають ці «поліпшувачі» на здоров’я людини, як багато їх можна додавати у харчові продукти?

– Поліпшувачі смаку мають становити не більше як 0,4%. Але виробники такої норми інколи не дотримують і додають харчові добавки у більшій кількості і значно гіршої якості. Як правило, це фосфати, які збільшують вологість, а відповідно і вагу продукту. Але це не єдиний їх негативний вплив. Фосфати викликають порушення кальцієво-фосфорного співвідношення в організмі людини, що призводить до відкладання солей кальцію в судинах і нирках. Найчастіше такий рецепт використовують для приготування сосисок та ковбас. Нерідко у ці продукти додають різноманітні білки чи сою замість м’яса, але яку сою – генетичну чи ні – невідомо. Мені здається, що для підтримки іміджу хімічного продукту, – генетичну. Найгірше, коли виробник ставить на такій продукції ГОСТ, що не передбачає вмісту хімічних складників. Такому продукту споживач, як правило, довіряє і не ставить під сумнів його якість.

– Які ще продукти, що продаються на нашому ринку, містять шкідливі добавки?

– Це так звані легкі, надлегкі та інші рослинні масла. Усі думають, що коли вони рослинні, то не шкідливі. Але мало хто замислюється, як ці масла виготовляються, який їх склад та які харчові властивості. Річ у тому, що слово «рослинний» у цьому випадку зовсім не тотожне поняттю «нешкідливий», а тільки означає, що продукт виготовлений з рослинної олії під впливом термічної обробки. Передовсім це стосується різноманітних маргаринів, які виготовляються шляхом гідрогенізації – обробка воднем при високій температурі. Далі ці жири потрапляють у той чи інший продукт, знову піддаються термічній обробці. Фрагменти жирних кислот – трансізомери жирних кислот або ТІЖК – після нагріву змінють свою формулу, а відтак, ферменти, які виділяє організм, їх не розчеплюють, і, відповідно, вони не засвоюються.

ТІЖК – поняття, яке з’явилося у 1958 році, коли вчені з Мюнхенського університету Еміль Конрад Блох і Феодор Лінен надрукували результати своїх досліджень, а у 1964 році їх було нагороджено Нобелівською премією у галузі фізіології та медицини. Наприкінці ж минулого століття в одному англійському журналі було надруковано результати спостережень, які тривали майже 15 років і охопили 80 тис. жінок. Вони такі: люди, які споживають продукти з транс ізомерами (ТІЖК) скоріше вмирають від ішемічної хвороби серця. Крім того, серед них спостерігається збільшення кількості випадків міокарда.

Вважається також, що трансжири порушують обмін речовин, збільшують ризик розвитку цукрового діабету, послаблюють імунітет та збільшують ризик розвитку раку грудної залози – на 40%, знижують рівень тестостерону у чоловіків. Американці підрахували, що заміна всього 2% гідрованих жирів на корисні жири, дозволить на 53% скоротити розвиток серцевих патологій.

Водночас, у рекламу та виробництво «Рами», «Фінеї», «Маселка» та інших масел вкладено дуже багато коштів, тому вони пропонуються для продажу у всіх магазинах. Ми тільки можемо закликати споживачів вживати ці продукти в обмеженій кількості, щоб вони не стали раціоном харчування. Крім того, на упаковці таких масел слід зазначати, що до їх складу входять не тільки насичені, а й трансжири.

– Але якщо на упаковці не зазначається, що до складу того чи іншого продукту входять ТІЖК, то як бути покупцеві?

– Хочу повідомити, що в нас такі жири у найбільшій кількості є у маргаринах, кулінарних жирах та у продуктах до складу, яких ці продукти входять. А це – хлібобулочні та кондитерські вироби, шоколадні масла та пасти, печиво, крекери і уся продукція швидкого харчування – гамбургери, чізбургери, хот-доги, картопля фрі, чіпси. Можу заспокоїти, любителів сала – цей продукт трансжирів не містить.

Крім того, слід звертати особливу увагу, коли купуєте солодку водичку для дітей. Дуже багато таких вод містить аспаркам або аспартам (Е-950) з ацесульфамом-К (Е-951), які не рекомендовано вживати дітям до семи років і людям хворим на фенілкетунорію (різновид алергії). Такі компоненти ми виявили у напоях «Джага» («Грейпфрут») ЗАТ «Ерлан» (Дніпропетровська область), «Тропік» з вітаміном «С» ТзОВ »Альянс-1» (Івано-Франківська область), «Мандарин» ПП »Віктар» (Львівська область). Звичайно, на етикетках цих продуктів має зазначатися, що їх не рекомендовано вживати дітям.

Не хочу закінчувати інтерв’ю на сумній ноті. Зазначу, що в нашій області працює низка підприємств, які виготовляють продукцію високої якості. Це безалкогольні напої «Соковинка» на основі столової карпатської води, деякі напої торгової марки «Олімпія», напівкопчена ковбаса «Стрийська делікатесна» – торгова марка «Стрийські делікатеси», макаронні вироби «Львівської макаронної фабрики», продукція Львівського хлібозаводу №5, зокрема, батон Сихівський, натуральна розчинна кава «Галка», молочний та білий шоколад від «Світоча». Крім того, хочу відзначити продукцію таких львівських підприємств – жиркомбінату, дріжджового заводу «Ензим» та пивоварні.

Джерело:
zik.com.ua