Історії Стародавнього Китаю: Приймаючи хабарі та порушуючи закон, людина губить своє майбутнє

Чесність і справедливість спрадавна поважалися в Китаї. Мудреці казали: «Станеш багатшим і щасливішим, якщо будеш справедливим і чесним чиновником».

Ця історія заснована на розповідях, викладених у шостому томі «Іцзяньчжи» - книги династії Південної Сун.

У давні часи в провінції Чжецзян жив чоловік на прізвище Сюй. Він обіймав посаду помічника судді округу Синьюй. Одного дня його начальник наказав йому заслухати справу в окрузі Лулін провінції Цзянсі. Коли він дістався до місця, що знаходилося приблизно за десять миль від округу Лулін, уже згустилися сутінки. Він мав намір переночувати в готелі, але одна багата літня людина, прізвище якої абсолютно випадково теж було Сюй, запросила його до себе додому, де до нього проявили велику гостинність, пригостили бараниною, яку господар приготував особисто, і солодким вином. Помічник судді думав, що таке ставлення до нього старого було через те, що у них обох було однакове прізвище.

Перш ніж піти спати старий спокійно сказав йому: «Відтоді, як я тут живу, у мене ніколи не було ніяких стосунків із місцевою владою. Та вчора ввечері уві сні я побачив, як високопоставлений чиновник проходив мимо дверей мого дому. Людина, що супроводжувала його, тримала в руках плакат із написом «Сюй шилан» (шилан - у Стародавньому Китаї офіційний пост на рівні заступника міністра). Ось дивіться, Ви зараз тут, і вас теж звуть Сюй. Ви, поза сумнівом, отримаєте підвищення на службі й у майбутньому станете шиланем, станете володарем багатств і високого рангу. Я сподіваюся, що настане час, і мої нащадки опиняться під Вашою опікою».

У ранній юності помічник судді Сюй успішно склав вищі державні іспити. Він був самовпевнений, мав видатний талант, і перед ним відкривалися гарні перспективи. Коли старий звернувся до нього з проханням, Сюй був радий виконати його. Він також домовився зустрітися з ним на зворотному шляху після того, як закінчить свої офіційні справи в окрузі Лулін. Наступного дня він продовжив свою подорож.

Через місяць, закінчивши всі справи в окрузі Лулін, дорогою додому він заїхав до старого. Старий Сюй привітав його, але вже з меншою люб'язністю й пошаною, ніж раніше. Уже перед тим, як помічник судді збирався виїхати, старий сказав йому дуже серйозно: «Можливо, Ви щось зробили не так, коли були в окрузі Лулін? Позавчора мені приснився сон, в якому «золота людина» сказала мені, що Ви взяли хабар розміром 500 тисяч срібних монет, порушили закон, а потім збрехали й підставили когось. У результаті цього Ваш статус не буде вже таким високим, і життя буде коротким. Чому ж Ви не повелися гідно?»

Почувши ці слова, помічник судді Сюй злякався, йому було дуже соромно, і він не міг нічого відповісти. Повернувшись додому, він отримав повідомлення про те, що повинен їхати в округ Ліньань за новим призначенням. Незабаром після вступу на нову посаду, в одному з готелів його спіткала смерть.

Батько Сюя був посередником у торговців рисом. Він слідував за своїм сином усюди, куди того посилали на роботу, і часто вчив його здійснювати протизаконні вчинки.

Сюй узяв хабар у багатої людини, що скоїла вбивство, і все підлаштував так, що винним у вбивстві, учиненому багатою людиною, був оголошений його службовець, якого засудили до страти. Саме за це Сюй і був покараний Небесами.

Коли Сюй помер, його батько ще був живий. Здобуте неправедним шляхом багатство батька Сюя невдовзі закінчилося. У бідності та презирстві доживав він останні роки свого життя.

Філософ і письменник часів династії Південної Сун Лу Цзуцянь казав: «Чиновники мають бути чесними, обережними і старанними. Маючи ці три якості, більше ні про що не варто хвилюватися».

Відомий генерал часів династії Південної Сун Юе Фей сказав: «Якщо цивільні чиновники не будуть жадібні до грошей, а військові офіцери не боятимуться смерті, то в Піднебесній пануватиме мир і злагода».

Неможливо уникнути відповідальності за порушення небесних принципів. Рано чи пізно людина, яка здійснює зло, отримає відплату.