Силами Інтерполу викрито один із найбільших каналів торгівлі людьми в Європі

Фото: vybory.net

Читайте також:  - Служба безпеки України ліквідувала міжнародний канал контрабанди наркотиків - Система охорони здоров’я в українських в’язницях не відповідає рівню, що пропонується іншим членам суспільства

Міністерство внутрішніх справ неодноразово повідомляло про діяльність злочинців, які обрали своєю професією торгівлю долями інших людей. Проте, з таким великим масштабом злочинної діяльності, про яку мова піде сьогодні, український Інтерпол не стикався вже досить давно.

Все розпочалось з того моменту коли в квітні, до Робочого апарату НЦБ Інтерполу надійшов запит з Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми МВС України про встановлення долі двох українських дівчат, які могли бути насильно вивезені до Греції з метою примушування до заняття проституцією.

Для двох дівчат, мешканок Вінницької області, з самого малку омріяним стали теплі краї та бажання вирватись з провінції, як то кажуть, “в люди”. Тому коли дівчатам тільки-но виповнилось по 18 років, і вони здобули право розпоряджатись своєю долею без участі батьків, вирішено було будь-яким шляхом досягти омріяної мети.

Нерозумні діти одразу потрапили в поле зору вінницького “бізнесмена”, який уже довгий час співпрацював із великим організованим угрупованням, що діяло на території Греції та виконував функцію шукача “товару”, і за свої дії отримував чималі прибутки.

Він вміло зміг ввести дівчат в оману красивими розповідями про екзотичну країну, заможних людей та легкість заробітку. В результаті нетривалих вмовлянь за короткий термін дівчатам були оформлені всі необхідні документи для виїзду за кордон, і вже в жовтні 2006 року українки вилетіли до м. Афіни, Греція.

Проте, тільки-но дівчата потрапили до пункту призначення, на них вже чекали представники злочинних банд Панайот та Яніс. До речі, за свою роботу вищезгаданий громадянин отримав від них по 6000 євро за кожну дівчину.

Організоване злочинне угруповання, до рук якого потрапили українки, не було аматорським, воно налічувало постійний штат більш ніж з 20-ти осіб, які займалися організацією та реалізацією як закупівлі жінок, так і їх продажу до рук сутенерів

Злочинцями на постійній основі були винайнято декілька приватних квартир та номерів у готелях, де їх жертви змушені були надавати сексуальні послуги. Орендовано декілька автомобілів з водіями для випадків, коли повію потрібно було відвезти на адресу до клієнта. Навіть існувала так звана штаб-квартира, де були встановлені багатоканальні телефони та функціонував свій Інтернет web-сайт, на які приходили замовлення на дівчат.

Українським дівчатам одразу було пояснено, чим потрібно займатися та яка доля їх може чекати в разі відмови.

Дівчат почали жорстоко сексуально використовувати, відбираючи при цьому майже всі гроші, отримані за роботу. Періодично вони зазнавали фізичного та сексуального насилля від самих сутенерів.

Проте наші громадянки були не єдиним джерелом прибутку вказаних бізнес-злочинців, на них працювали багато молодих жінок, громадянок переважно країн колишнього Радянського Союзу, Болгарії, Литви та навіть Ірландії.

Для зручності на швидкості організації бізнесу деяким проституткам були видані мобільні телефони, за якими сутенери могли швидко встановити їх місце знаходження та передати нове завдання.

В кінці 2006 року, скориставшись можливістю доступу до мобільного зв’язку, одна із наших дівчат зателефонувала до батьків та повідомила їм про всю жахливість ситуації, в яку вони із подругою потрапили.

Батьки одразу ж звернулися із відповідною заявою до правоохоронців Вінниччини.

В результаті реакції з боку міліції цього регіону, в січні 2007 року П. було затримано, та відносно нього порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину – торгівля людьми. В ході слідства правоохоронцями було встановлено, що трафікер досить довгий час займається вербуванням жінок для “рокових” поїздок за кордон і вже має досвід направлення у рабство мешканок Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей. Також було виявлено його зв’язок із грецькою організованою злочинною групою.

Для подальшого ефективного розслідування, а головне для визволення наших громадянок, вирішено було звернутися до Робочого апарату НЦБ Інтерполу.

В результаті вміло організованих заходів працівниками українського Інтерполу були швидко налагоджені контакти з грецькими колегами та повідомлено їм про суть справи.

Завдяки такому втручанню, у липні 2007 року, грецькими колегами було викрито багаторічну діяльність вказаного злочинного угруповання та заарештовано більше ніж 20 її членів.

Українські дівчата були встановлені грецькою поліцією та поміщені в реабілітаційний центр для жертв сексуальної експлуатації в м. Афіни.

На жаль, на сьогодні злочинна діяльність, пов’язана із торгівлею людьми та примушуванням до заняття проституцією, є досить розповсюдженою на території європейського континенту і об’єктами в ній стають не лише громадянки країн Європи, а переважно молоді дівчата нашої країни та інших країн СНД, які, мріючи про розкіш та теплі краї, не замислюючись, по своїй волі потрапляють до пазурів торгівців людьми.

Тому, отримуючи таку омріяну пропозицію про роботу за кордоном, потрібно згадати наведену історію вінничанок та декілька раз замислитись, чи варто ризикувати всім заради знущань та можливої загибелі. Як каже російське прислів’я, “краще синиця в руках, ніж журавель у небі”!