
В умовах глобальної кризи банки і компанії, можливо, не зможуть рефінансувати іноземні кредити. Фото з newsru.ua
Угорщина і Україна, перші східноєвропейські жертви глобальної фінансової кризи, утворили дивну пару, пише газета Financial Times.Перша є найбагатшим новим членом Євросоюзу з довгою історією незалежної сучасної держави. Друга, котра виникла при розпаді Радянського Союзу і все ще шукає своє місце в світі, входить до числа найбідніших європейських держав.
Але їх об'єднала боротьба за власну фінансову стабільність, відзначає автор статті Стефан Уегстіл. В середу Центробанк Угорщини підвищив основну процентну ставку на 300 базисних пунктів, до 11,5% в спробі підтримати на плаву національну валюту, а Україна представила плани запозичення у Міжнародного валютного фонду.
Ці дві країни об'єднує потреба в допомозі, хоча економічні погрози у них різні. Головною проблемою Будапешта є надмірні державні запозичення, тоді як біди Києва виникають з недавнього інвестиційного буму в приватному секторі, викликаного кредитами.
У Угорщині іноземні інвестори охоче набували високодоходних урядових облігацій, вважаючи, що робити ставки на майбутнього члена єврозони - безпрограшний захід. Місцеві жителі теж не скаржилися, тому що запозичення дозволяли державі зберігати щедрі соціальні пільги, наприклад дотації на відпочинок на місцевих курортах. Відсоток державного боргу від ВВП країни перевищив 60%, що набагато вище, ніж в інших країнах Центральної Європи. Економічне зростання і іноземні інвестиції сповільнилися, але завдяки наростаючому боргу і в умовах дефіциту поточних статей платіжного балансу стандарти життя продовжували підвищуватися, йдеться в статті.
У 2006 році, коли дефіцит бюджету досяг рекордної позначки 9,2%, уряд нарешті прийняв заходи і скоротив соціальні витрати, але не настільки, щоб люди постраждали.
Коли світова економічна криза докотилася до Угорщини, ці зусилля виявилися явно недостатніми. Багато зарубіжних банок скоротили кредити в іноземній валюті. Уряд звернувся до ЄЦБ за кредитною лінією на суму 4 млрд євро і попросив МВФ про підтримку. Він скоротив запланований дефіцит бюджету наступного року з 3,2 до 2,9%. Економічне зростання, як очікується, знизиться з 2% цього року до 1,2% в наступному.
В Україні інвестиційний бум послідував за Помаранчевою революцією 2004 року. Іноземні і місцеві компанії почали вливати кошти у все підряд, починаючи із сталеливарних заводів і закінчуючи квартирами. Зростання ВВП досягло 7,6% на рік. Завдяки економічній експансії податкові надходження стали швидко зростати, дозволивши уряду, не дивлячись на безперервні політичні нелади, досягти профіциту бюджету. Але обсяг запозичень в приватному секторі підвищився на 60%, що привело до інфляції.
Тепер економіка отримала подвійний удар: ціни на сталь і хімікати, найважливіші статті експорту, почали стрімко знижуватися, а всесвітня криза обмежила доступ до іноземних запозичень. Дефіцит поточних статей платіжного балансу підвищився з 4% від ВВП минулого року до 10% в 2008 році і, можливо, залишиться на тому ж рівні в 2009 році, що в два рази більше, ніж в Угорщині.
В умовах глобальної кризи банки і компанії, можливо, не зможуть рефінансувати іноземні кредити, вважає видання. Київ сподівається, що МВФ допоможе покрити дефіцит поточних статей платіжного балансу. Але скорочення витрат, схоже, неминуче. Президент Віктор Ющенко оголосив про термінові заходи із підтримки банків і промисловості і про скорочення соціальних витрат. Центробанк надав ліквідність для захисту банків.
Тепер зростання кредитів швидко сповільнюється, як і розвиток економіки в цілому. По прогнозах МВФ, зростання ВВП знизиться з 6,4% цього року до 2,5% в 2009 році.
У Києві, як і в Будапешті, мало що говорить про наближення економічного краху. Звиклі до політичної кризи в країні, жителі не проявляють неспокою з приводу економічного шоку. Але в Східній Україні, в осередку сталевої промисловості, робочі проявляють стурбованість, особливо у зв'язку з проблемами з ліквідністю місцевої кредитної організації "Промінвестбанк". Власники рахунків іноді годинами простоюють в черзі тільки для того, щоб виявити, що грошей немає. Як відзначив один шахтар: "Як можна купити їжу на тиждень і прогодувати сім'ю, якщо ти не можеш отримати зарплату? Це лякає".